Християнські реабілітаційні центри для наркоманів, алкоголіків, колишніх ув'язнених, хворих на ВІЛ/СНІД почали відкриватися у столиці на початку 2000-х. Деякі з них із дозволу КМДА заснувалися в порожніх на той час приміщеннях дитячих садків. Сьогодні міська влада вирішила провести реформу дошкільних установ. Результат – мешканці ребцентрів ризикують залишитися на вулиці. Про це повідомляє кореспондент РІСУ Юлія Долматова.

На території колишнього дитячого садочку столиці по вул. Микільсько-Слобідській, якому загрожує закриття, вже близько 10 років успішно функціонує реабілітаційний центр для наркозалежних, а також дитячий притулок. До речі, дітей у цей притулок направляє та ж міськадміністрація.

Не так давно реабілітаційний центр відвідали «люди в сірих костюмах» з Міністерства освіти і попросили звільнити приміщення, керуючись тим, що колишній дитячий садок використовується не за прямим призначенням, і через брак дошкільних загальноосвітніх установ переходить в юрисдикцію адміністрації... Слід зазначити, що поблизу розташовано декілька дитячих садків, будівлі яких використовуються різними громадами. На відміну від реабілітаційних центрів, господарюючі там організації здатні платити вищу орендну плату за користування приміщеннями.

За словами Віри Горюнової, начальника Головного управління освіти і науки Київської міської адміністрації, дошкільну освіту у садках зараз отримують близько 25 тис. дітей п'ятирічного віку, що становить 92%. «Але навіть, якщо батьки всіх дітей старшого дошкільного віку вирішать відправити своїх чад у садки, Київ зможе забезпечити їх навчальними місцями», – запевняє пані Горюнова. За її словами, резерв місць у працюючих дитячих садках Києва значно перевищує кількість дітей, які не відвідують їх.

Чим же загрожує закриття реабілітаційних центрів крім того, що жителям України доведеться оплачувати утримання в'язниць ще і своєю безпекою?

Ситуацію прояснив президент Асоціації християнських центрів реабілітації, пастор церкви «Скінія» Рустам Фатуллаєв, який понад 10 років працює з нарко- і алкозалежними, а також з людьми, які відбули покарання у тюрмах. Сьогодні Асоціація налічує понад 200 ребцентрів по всій Україні. За час її діяльності допомогу отримали близько 60 тис. людей.

"Утримання одного ув'язненого обходиться платникові податків у 40 тис. грн. на рік, – підраховує Рустам. – За статистикою, 90% людей, що одного разу побували у місцях позбавлення волі, повертаються назад. Реабілітаційні центри пропонують альтернативу: 90% людей, що пройшли курс реабілітації, у в'язницю не повертаються. Поведінку нинішньої влади зрозуміти, м'яко кажучи, складно. Навіщо закривати християнські ребцентри, які не отримують жодної фінансової допомоги від держави, існуючи лише на добровільні пожертви?"

Сьогодні це питання залишається без відповіді.
<a href="http://risu.org.ua">Джерело публікації: risu.org.ua</a>