Востаннє Музей волинської ікони, який є єдиним в Україні музейним закладом такого плану, свою експозицію в друкованому вигляді представляв ще у 1998 році, пише День. Хоча, звісно, тому непретензійному виданню з невеликим тиражем дуже далеко до подарункового варіанта представленого нині фотоальбому. Про таке видання музейники Волині мріяли дуже давно. Адже й численні відвідувачі — від президентів країн до паломників із Парагваю і Австралії — хотіли мати на згадку саме таку річ. Бо експозиція Музею волинської ікони — унікальна у своєму роді. І, як зазначив на презентації фотоальбому «Музей волинської ікони» голова Волинської облдержадміністрації Борис Клімчук, котрий тут виступав насамперед в іпостасі члена правління обласного благодійного фонду «Рідна Волинь», такий альбом гріх тримати у себе, ним хочеться хвалитися і показувати іншим. Адже саме цей фонд і підтримав видання фінансово.

Від часу ідеї до її втілення минуло три роки. Фотоальбом став спільною працею науковців волинських музеїв і колективу компанії «Факторія», яка й підготувала його до друку. Альбом містить 92 ілюстрації з експозиції музею. І це не лише ікони, а й інші пам’ятки сакрального мистецтва, на які багаті експозиція та запасники музею.

Відкривається він зображенням пам’ятки візантійського мистецтва XI століття ікони Холмської Богоматері, котру у християнському світі шанують як чудотворну. Про історію цього святого образу взагалі та її появи у Музеї волинської ікони газета «День» розповідала вже не раз (6 листопада, 1 і 9 грудня 2009 року). Маркіян Трофим’як, луцький єпископ-ординарій римо-католицької церкви, відзначив, що фотоальбом презентуватиме не лише унікальний музей: переглядаючи його, ще раз усвідомлюєш, чим є для нас ікони, зматеріалізована віра наших предків у Бога. Завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлисєєва каже, що їхній заклад єдиний в Україні, куди ідуть паломники і хресні ходи до чудотворної ікони Холмської Богоматері. У залах музею не раз бачили відвідувачів, які схиляли коліна перед тим чи іншим образом і щиро молилися...

Тому й мріють волинські музейники, аби у волинські храми повернулися волинські ікони: не в тих традиційних для всіх православних церков образах, а в тому вигляді, як писали їхні древні волинські іконописці.