Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
Документ КМДА "Про передачу Свято-Введенському чоловічому монастиреві УПЦ (МП) у безоплатне користування (позичку) будинку по вул. Московській, 40-в" був виданий на виконання указу Президента від 21 березня 2002 року "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання наслідків тоталітарної політики... стосовно релігії..." Про це на своєму блозі пише Олег Медведєв, повідомляє РІСУ.
Як стверджує блогер, за зазначеною адресою знаходиться підстанція номер 5 Київської міської станції швидкої медичної допомоги та медицини катастроф. Їй пропонують пошукати інше місце.
Це вже не перший випадок, коли УПЦ (МП) претендує на приміщення, в якому розміщено медичний заклад. Подібна ситуація склалася довкола клініки Інституту Громашевського. Кабмін зарахував цю клініку до «суб'єктів господарювання», які підлягають до 16 липня виселенню з території Історико-культурного заповідника Києво-Печерська Лавра. Таким чином, найкращий лікувальний заклад в Україні для ВІЛ-позитивних людей опинився перед невідомістю, при цьому згадане приміщення клініки не належало до структури монастиря та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника й не знаходилося на їх території, а лише примикало до зовнішньої сторони стіни Києво-Печерської Лаври.
<a href="http://risu.org.ua">Джерело публікації: risu.org.ua</a>
Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту
© Усі права захищено 2008-2009.
При копіюванні матеріалів із сайту посилання обов`язкове
Думки авторів не завжди збігаються з точкою зору редакторії
Украина, г. Киев, ул. Мечникова, 14/1
242
Особенно это характерно для России и Белоруссии. На Украине это характерно в ряде районов для храмов нацменьшинств, которые в настоящее время не проживают там, где проживали (польских костёлов Волыни и Галичины, венгерских костёлов Закарпатья, немецких кирх Южной Украины).
Но и с православными храмами ситуация сложная, особенно на Луганщине, вот фотоматериалы:
http://www.sergienko.org.ua/nav.php?action=article&id=59
Как спасти, если прихожан почти нет, если местность заброшенная и безлюдная?? Выход только один - создать монастырь, чтобы монахи могли следить за сохранившихся храмом, и если восстановить храм в ближайшей перспективе не получится - то хотя бы не допустить его дальнейшего разрушения (разбора местным населением на кирпич, или же вследствие дождей, ветров, морозов).
Также можно организовывать туда, в случае открытия монастыря, паломнические поездки.
В начале 1990-ых гг., когда при заброшенных церквях (а таких было большинство) открывались монастыри, это представлялось утопией, но впоследствии некоторые из этих проэктов оправдали себя. Возможно, так будет и сейчас.