У Полтавській області працюють 29 дитячих таборів. Торік їх було на чотири більше. Не відкрили через недостатнє фінансування. 16 таборів є комунальними, решта — приватні. Цього літа прийматимуть близько 20 тис. дітей. Більш популярними стають спортивні та профільні табори, повідомляє у репортажі Газета.ua.

"Торік онуки їздили до православного табору. Як повернулися, дівчат не впізнати — прибирають у квартирі, миють посуд, не сваряться і не б'ються з дітворою у дворі, — розповідає Тамара Головач із Полтави. — Життя в такому таборі зобов'язує дітей поводитися однаково добре з батьками, друзями, вчителями. Вони по-іншому сприймають світ. Не кричать перед обідом, що голодні і повара з'їдять. А навпаки, дякують за їжу. Християнство у таборі не нав'язують. Діти купаються, граються, як усі інші. Співають патріотичних пісень, а не блатних чи взагалі без всякого змісту. Старша онука стала трохи читати Біблію".

Спортивний табір "Козацька фортеця" розташований за селом Великий Перевіз Шишацького району. Діти живуть в наметовому містечку. Ходять у вишиванках, вчаться їздити верхи, битися на палицях, розучують козацькі пісні.

— Перші дні було важко. Табір стоїть між горами, за цілий день находишся, ввечері ніг не відчуваєш, — каже 13-річний Ігор Солдатенко з Полтави. Торік він відпочивав у таборі "Козацька фортеця". — Вчили бути справжніми козаками. Найбільше сподобалося їздити верхи, кататися човном і грати у козацький футбол. Неслухняних курінні змушували присідати чи віджиматися. Дівчата, що жили поряд з нашою палаткою, робили нам капості. Через це прозивали їх "монголо-татарами".

У селі Писарівщина Диканського району також відкрився табір пластунів. Приймають від 10 до 22 років. Членський внесок — 300 грн.

— Буде повноцінна імітація козацького життя. Верхова їзда, основи рукопашного самозахисту, фехтування на шаблях, — розповідає регіональний представник "Пласту" Євген Янкевич, 35 років.

Можна віддати дитину у православні табори "Псел" у селі Яреськи Шишацького району і "Орля" у місті Карлівка.

— Табори живуть звичайним життям. Діти купаються в річці, проводять багато спортивних змагань, естафет. Єдина відмінність — у таборі живе священик. Він допомагає дітям розібратися у конфліктних ситуаціях, дає корисні поради, — розповідає отець Тихон. — Уранці, ввечері і перед їжею всі моляться. У неділю діти ходять до храму. За бажанням можуть сповідуватися і причаститися. Дискотек у таборі немає.

Вартість путівки визначають індивідуально. Заявку і рекомендацію оздоровити дитину підписує священик.

У таборі "Буревісник" вивчають англійську мову. З дітьми працюють викладачі з Великобританії.

— Наша мета — допомогти подолати мовний бар'єр, — каже 43-річний Євген Макаров, комерційний директор "Буревісника". — Діти займаються п'ять днів на тиждень по 3,5 години. З вожатими також спілкуються англійською. Навіть свята проводимо іноземною.

Путівки у дитячі табори на 21 день коштують від 1400 до 2400 грн. Це на 300–400 гривень дорожче, ніж торік. Найдорожчий в області табір — "Буревісник". За два тижні беруть 6,5–8 тис. грн. Путівки замовляють у таборах. Попередньо треба зателефонувати та дізнатися, чи є вільне місце.