Протокол зустрічі з підготовки діалогу УПЦ та УПЦ КП

ПІДСУМКОВИЙ ПРОТОКОЛ №1
 
зустрічі робочої групи УПЦ, на яку покладено відповідальність
за підготовку діалогу з представниками УПЦ КП,
і робочої групи УПЦ КП, на яку покладено відповідальність за підготовку діалогу з УПЦ
(Києво-Печерська Лавра, 2 жовтня 2009 р.)


Створена рішенням Священного Синоду УПЦ (Журнал № 45 від 9 вересня 2009 р.) робоча група, на яку покладено відповідальність за підготовку діалогу з представниками УПЦ КП, на чолі з її головою, архієпископом Білоцерківським і Богуславським Митрофаном, Керуючим справами УПЦ – з одного боку, і створена рішенням Священного Синоду УПЦ КП (Журнал № 14 від 14 вересня 2009 р.) робоча група, на яку покладено відповідальність за підготовку діалогу з УПЦ, на чолі з її головою, митрополитом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм, ректором Київської православної богословської академії УПЦ КП – з другого боку, за попередньою домовленістю між головами робочих груп, 2 жовтня 2009 р. провели свою зустріч у приміщенні Київської Митрополії УПЦ на території Києво-Печерської Лаври.

Учасники зустрічі констатують наступне:

1. Вважати позитивним і обнадійливим факт створення робочих груп з підготовки діалогу, метою якого є подолання розділення Українського Православ’я і відновлення Богом заповіданої церковної єдності. Учасники робочих груп сподіваються, що за підсумками їхньої діяльності такий діалог буде започатковано, коли відповідне рішення буде прийняте Синодами, що створили робочі групи.

2.  Зазначити, що

- після «Звернення Священного Синоду та єпископату УПЦ КП до архієреїв, духовенства та вірних Української Православної Церкви (в складі Московського Патріархату)»;
- зустрічі представників УПЦ КП з Митрополитом Київським і всієї України Володимиром, Предстоятелем УПЦ, під час якої було передане це Звернення;
- після відповіді на нього Священного Синоду УПЦ;
- а також враховуючи позитивну оцінку зусиль УПЦ, спрямованих на подолання розділення Православної Церкви в Україні, яка була дана Архієрейським Собором РПЦ в червні 2008 р., з’явилася можливість для налагодження безпосереднього діалогу між УПЦ та УПЦ КП з метою подолання існуючого церковного розділення. Ця можливість повинна бути використана.

3. Завданням робочих груп є підготовка діалогу між УПЦ та УПЦ КП, а тому вони не ставлять собі за мету розв’язання тих питань, які повинні стати безпосередньо предметом діалогу.

4. Діалог має здійснюватися в дусі миру та порозуміння. Сторони діалогу повинні прагнути вирішувати мирним шляхом усі конфлікти, що виникають.

5. Внести на затвердження Синодів, які сформували робочі групи, пропозицію про застосування під час підготовки до діалогу та самого діалогу практики міжконфесійних та міжрелігійних діалогів, яка склалася в Православній Церкві – під час спільних засідань, у матеріалах і документах, які стосуються підготовки до діалогу та самого діалогу, вживати назви та титули так, як вони прийняті у кожної зі сторін. Ця практика, однак, не означає визнання цих назв і титулів.

6. Вважати корисним вивчення практики проведення подібних діалогів з метою врахування позитивного досвіду подолання церковних розділень.

7. Відзначити, що підготовка до діалогу відбувається на підставі взаємної доброї волі сторін, без будь-якого зовнішнього тиску чи втручання. Враховуючи, що православні віруючі є важливою складовою українського суспільства, вважати корисними громадські ініціативи, спрямовані на подолання розділення в Українському Православ’ї, у тій мірі, в якій вони не суперечать Переданню Православної Церкви. Вважати започаткування діалогу корисним і для суспільства, оскільки він покликаний сприяти суспільному порозумінню та конфесійному миру, подоланню ворожнечі та конфліктів.

8. Відзначити як позитивний попередній досвід співпраці представників УПЦ та УПЦ КП у питаннях:
- викладання в школах «Основ християнської етики»;
- опіки особами, які перебувають в місцях позбавлення волі;
- опіки військовослужбовцями.

Цей досвід засвідчив користь такої співпраці, оскільки вона дозволяє краще свідчити про православну позицію в суспільно-важливих питаннях. Зокрема, саме завдяки консолідованій позиції УПЦ і УПЦ КП вдалося досягнути істотного зрушення у питанні викладання в школах «Основ християнської етики».

У цьому контексті слід також відзначити позитивний досвід співпраці представників УПЦ і УПЦ КП в рамках Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та Наради представників християнських Церков. Консолідована позиція від імені ВРЦіРО та Наради дозволила вирішити такі важливі проблеми, як повернення громадам права набувати землю у постійне користування і встановлення тарифів на газ для опалення храмів на рівні цін для населення.

9. Вважати корисним і необхідним у рамках діалогу налагодження співпраці у питаннях уніфікації української богословської та богослужбової термінології. Пропозиції про конкретні шляхи і форми співпраці в даному питанні винести на розгляд наступних засідань робочих груп.

10. З метою плідної підготовки до діалогу, вивчення всіх богословських, еклезіологічних, канонічних та історичних аспектів, які мають до нього відношення, вважати корисним проведення круглих столів, конференцій, зустрічей з даних питань, до участі в яких залучати представників обох сторін.

11. Спільні засідання робочих груп проводити на паритетній основі почергово у кожної зі сторін, якщо інше не буде визначено головами робочих груп. Доручити головам груп у робочому порядку визначати дату та проект порядку денного кожної наступної зустрічі.

Учасники засідання звертаються до Пастиреначальника Христа Спасителя з проханням благословити їхню працю, щоб вона була звершена на благо Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви та побожного українського народу.

Протокол складено у чотирьох ідентичних екземплярах, які зберігаються у голів робочих груп, і засвідчено їхніми підписами

З офіційного сайту УПЦ