Керуючий справами УПЦ і глава УГКЦ висловили свої думки про єдину помісну Церкву в Україні


Керуючий справами УПЦ і глава УГКЦ висловили свої думки про єдину помісну Церкву в УкраїніМитрополит Антоній (Паканич), керуючий справами УПЦ, і Верховний архієпископ Святослав (Шевчук), глава УГКЦ, дали свої оцінки церковному розділенню в Україні і накреслили шляхи його подолання, повідомляє кореспондент порталу "Релігія в Україні".

 

"З точки зору православної еклезіології, тобто з точки зору вчення про церкву, помісна церква в Україні вже існує. Це Українська Православна церква. Ми маємо визнання з боку усього світового православ’я", -- нагадав керуючий справами Української Православної церкви, ректора Київських духовних академії та семінарії, член Синодальної комісії УПЦ з діалогу з УАПЦ і з підготовки діалогу з УПЦ КП митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканича), відповідаючи на запитання журналліста видання Голос Карпат про подолання церковного розділення в Україні.

Водночас, зауважив ієрарх, ні УПЦ КП, ні УАПЦ не мають визнання з боку інших помісних церков. "Тому слід розуміти, що об’єднання усіх громадян України, які сповідують православну віру, в єдину церкву передбачає повернення до канонічного спілкування зі світовим православ’ям тих спільнот в Україні, які самі добровільно розірвали це спілкування. Саме такими спільнотами є на сьогодні УПЦ КП та УАПЦ", -- сказав митрополит Антоній.

За його словами, хоча між УПЦ (МП), з одного боку, та УПЦ КП і УАПЦ, з іншого, немає євхаристійного спілкування, "однак між нами відсутні розбіжності у віровченні — сповідуємо одну православну віру". Натомість "греко-католики перебувають у складі католицької церкви, тому вони сповідують католицьке вчення. А між православними і католиками існують суттєві розбіжності в царині віровчення, церковного устрою, практики церковного життя тощо", -- сказав владика Антоній в навів приклад: "Хоча греко-католицька церква намагається підкреслювати свою східну ідентичність, однак, наприклад, вчення про особливу владу Римського єпископа, яке сповідують і греко-католики, – це атрибут західного вчення про церкву, який ніколи не визнавали на Сході. Існують й інші суттєві розбіжності. Тому, якщо з УАПЦ та УПЦ КП ми намагаємося налагодити діалог з приводу можливих шляхів подолання розколу, то з УГКЦ ситуація інша. Наші взаємини з УГКЦ слід розглядати в більш широкому контексті православно-католицького богословського діалогу. В цьому діалозі вже є певні надбання, які ще маємо актуалізувати в українських умовах. Звісно, що можемо вести діалог з УГКЦ і на українському рівні".

Керуючий справами УПЦ і глава УГКЦ висловили свої думки про єдину помісну Церкву в УкраїніВисловлюючи думку на цю ж тему в інтерв’ю газеті Слово просвіти, глава УГКЦ, Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав (Шевчук) сказав: "Коли йдеться про єдину, але поділену Київську Церкву, то мусимо пам’ятати, що ці поділи є наслідком, я б сказав, історичних шрамів на тілі нашого народу. Кожний поділ мав свій історичний контекст і свої причини. Нині є, практично, чотири Церкви, які мають коріння у Хрещенні святого рівноапостольного князя Володимира. Це наша Церква, Українська Православна Церква, яка перебуває у єдності з Московським Патріархатом, Українська Православна Церква Київського Патріархату. І не забуваймо про Українську Автокефальну Православну Церкву... Коли говоримо про ті гілки київського християнства, то ми, де-факто, говоримо, я б сказав, про певні історичні виміри єдиного тіла".

Блаженніший Святослав звернувся до свого попередника кардинала Любомира (Гузара), який свого часу "повернувшись з осідком Глави Церкви до Києва, виголосив програмну проповідь, яка називається “Єдиний Божий люд у краї на київських горах”. У виголошеному тоді слові він заманіфестував причини свого повернення до Києва, а відтак накреслив шлях, яким чином оцінювати той спадок, що його кожна з частин колись єдиної Київської Церкви здобула впродовж свого існування, і яким чином прямувати до усім нам бажаної єдності".

Глава УГКЦ також нагадав, що 5-12 червня 2013 р. в Україні перебував кардинал Курт Кох, президент Папської ради сприяння єдності християн. Під час того візиту відбувся круглий стіл, на який запросили представників громадськості, богословів, активних мирян різних Церков. "І що ж ми, представники різних гілок єдиної колись Київської Церкви, побачили? Ми побачили, що питання церковної єдності незворотне. Про це я заявляю з глибокою впевненістю. Потреба єдності є духовним запитом віруючих християн-українців", -- заявив блаженніший Святослав.

"Коли говоримо про православну сторону, то бачимо, наскільки наші православні брати втомлені від існуючого серед них поділу. Бачимо, наскільки серйозно вони прагнуть зробити крок усередині власного кола. Другим кроком, очевидно, має бути питання єдності всіх гілок київського християнства, -- переконаний глава УГКЦ. -- Тому Українська Греко-Католицька Церква дедалі більше усвідомлюється як необхідний партнер для досягнення єдності. Донедавна цього не було. І коли говорили про єдину помісну Церкву в Україні, то обов’язково як єдину помісну православну Церкву. Нас просто викидали з поля зору. Тепер уже всі розуміють, що наша Церква — каталізатор і промотор досягнення такої єдності".

Третім моментом, який глава УГКЦ зрозумів після тих зустрічей, є те, що "не тільки дедалі глибшим є суспільне розуміння, а й влада вже усвідомлює, що Церква не є людською інституцією, якій можна накинути єдність, за допомогою дипломатії, якихось домовленостей чи наказів штучно створити єдину Церкву... Тому за Божою волею можуть відбутися події, які в людському сприйнятті видадуться дивними й несподіваними", -- вважає Верховний архієпископ УГКЦ.

 

Фото asn-news.ru

Теги:
1158







Матеріали по темі







Для того, щоб коментувати матеріали Religion.in.ua, необхідно авторизуватися на сайті за допомогою сервісу F-Connect, який використовує дані вашого профілю в соціальній мережі Facebook . Religion.in.ua використовує тільки ті дані профилю, доступ до яких ви дозволили сайту



Коментарі розміщюються користувачами сайту. Думка редакції не обов'язково збігається з думками користувачів.
19 листопада 2013 19:25

Thomae Aquinatis, Г.Костельник також не тещо мав а й був уніатом, але ж це не завадило тому що православні вважали його своїм, це ж саме відноситься до Йоана Наумовича, Олексія Товта, Максима сандовича та інш...



19 листопада 2013 10:02

До речі, Паканич, яко уродженець Закарпуття точно має уніятське коріння. Як то ше православні зилоти того не дослідили???


19 листопада 2013 07:03

То, что на Украине существуют несколько самостоятельных церквей, нормально, как для демократичного общества. Он, в России нет демократии. РПЦ давит все проявления независимой христианской общественности. Что, скажете это нормально? Когда вести с России приходят, прости Господи, как с поля сражения, там задавили Суздальцев, отняв мощи, там надавили на Свидетелей Иеговы, там отняли и разрушили молитвенный дом пятидесятников… Это тюрьма народов и террор власти. Объединения добровольного на Украине не будет! Разве что сталинское(вспомним 1946 год с его сталинским объединением грекокатоликов и православных). Оно, это объединение, у нас на Украине никому сегодня не нужно. Да, говорильня о том, как бы хорошо объединить все, ведутся уже больше 20 лет, а воз и нынче там. Мысли объединительные это такая себе, проповедь ради проповеди, благочестиво-поэтичная мечтательность, уводящая нас в радостное блаженство: «Мечтай, мечта приведет тебя в рай!» Единение христиан есть и уже существует. Оно существует в сознании высокодуховных, просветленных людей, которым чуждо узкое мелкособственническое догматичное злобствование, и они входят в двери всех христианских храмов и молитвенных домов Украины, которые открыты и где читается Евангелие. Это, повторюсь высокое единение. Оно в сознании высоких. И больше ничего не нужно


1   Cactus
18 листопада 2013 22:01

"Хоча греко-католицька церква намагається підкреслювати свою східну ідентичність, однак, наприклад, вчення про особливу владу Римського єпископа, яке сповідують і греко-католики, – це атрибут західного вчення про церкву, який ніколи не визнавали на Сході. Існують й інші суттєві розбіжності. Тому, якщо з УАПЦ та УПЦ КП ми намагаємося налагодити діалог з приводу можливих шляхів подолання розколу, то з УГКЦ ситуація інша. Наші взаємини з УГКЦ слід розглядати в більш широкому контексті православно-католицького богословського діалогу. В цьому діалозі вже є певні надбання, які ще маємо актуалізувати в українських умовах. Звісно, що можемо вести діалог з УГКЦ і на українському рівні".

Очевидно, владика Антоній не бере до уваги того, що згідно з "герменевтикою тяглості" потрібно розрізняти між вірою цілої Церкви, котра визнавалася і визнається християнським Сходом, та конкретними західними формулюваннями, які не є незмінними. УГКЦ зовсім не зобов'язана визнавати ці "атрибути 
західного вчення про церкву, який ніколи не визнавали на Сході"чи інші західні нововведенння на кшталт філіокве , а якщо вона це чинить, то радше по інерції, ніж із суттєвої необхідності. 
І коли говорили про єдину помісну Церкву в Україні, то обов’язково як єдину помісну православну Церкву. Нас просто викидали з поля зору. Тепер уже всі розуміють, що наша Церква — каталізатор і промотор досягнення такої єдності

wink Блаженнішому Святославові явно не бракує почуття гумору, або ж йому явно бракує почуття реальності winked І чим же УГКЦ причинилася до досягнення цієї єдності, якщо не секрет ? Антиекуменічними ляпами на кшталт "мощів Ізидора" ? am 


Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости , не можуть залишати коментарі в даній новині.
Публікації розділу
Останні коментарі
Опитування
настоятель парафії
парафіяльна рада разом із настоятелем та парафіянами
меценати, за кошти яких зведено храм
державні структури, що займаються реєстрацією парафій
усе, що вирішується на користь моєї конфесії, завжди правильно!
інший варіант