Сучасна геополітична ситуація на територіях, що межують з Україною, містить виклик для нашої державності. Деякі держави розглядають Україну як зону своїх політичних, економічних та державницьких зазіхань, не визнають мову, культуру та національну ідентичність нашого народу. Ці тенденції несуть потенційну загрозу цілісності та суверенітету України, політичній стабільності в країні, штучно роздмухують суперечності, що об’єктивно існують в українському політичному житті.

За цих обставин Українська Автокефальна Православна Церква  закликає вірних нашої Церкви та все українське суспільство до відповідальності та солідарності. Українська Автокефальна Православна Церква закликає усіх політичних лідерів, які відчувають свою відповідальність за долю країни та бажають бачити її у майбутньому незалежною державою, до загальнонаціонального діалогу, примирення та солідарності.

Нас багато, і кожен з нас має свої власні інтереси. Але всі ми маємо лише одну земну Батьківщину – Україну. Тому ми закликаємо всі політичні сили відмовитися від намагань розділити Україну, приватизуючи її в інтересах окремої економічно-політичної групи. Нам не потрібна Україна, що асоціюється лише з іменем одного політичного діяча або групи. Нам потрібна Україна, що стане спільним домом усіх її громадян. В країні, де існує загроза розколу за мовною, релігійною або навіть цивілізаційною ознакою, жоден політик не має права на пропаганду ідей або політичні дії, які би могли зашкодити єдності країни.

Українське суспільство потребує об’єднавчих ініціатив. Ми потребуємо лідера, який матиме соломонову мудрість та поставить інтереси цілісності країни вище за власні чи партійні. Правобережна й Лівобережна Україна не можуть існувати одна без одної. Ми — один народ, одна громадянська нація, діти однієї Батьківщини. «Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються» (Мт. 12, 25). Пам’ятаючи про ці слова Спасителя, ми повинні відмовитися від усього, що нас роз’єднує та звернутися до Бога зі щирою молитвою про дар єдності.

Ми констатуємо, що досвід участі українських церковних структур в актуальному політичному процесі засвідчив, що це вкрай негативно позначається на внутрішньоцерковному житті й на рівні довіри до Церкви з боку суспільства. Вірні та суспільство в цілому позитивно сприймають той факт, що українські Церкви захищають традиційні цінності, закликаючи своїх чад підтримувати патріотично орієнтовані політичні сили. Церковна та суспільна думка засуджує випадки, коли клірики втручаються до політичного життя та нав’язують пастві власні політичні уподобання. З огляду на це єпископат Української Автокефальної Православної Церкви вважає неприпустимою участь кліриків нашої Церкви у передвиборчій кампанії та закликає священство утриматися від таких форм висловлення власних політичних уподобань, що можуть надати привід для спокуси пастві. Ми відповідально заявляємо, що Патріархія та єпископат нашої Церкви здійснюватимуть моніторинг ситуації, а до кліриків, що вестимуть політичну агітацію у церковних громадах, буде застосовано відповідні канонічні санкції.

Окремої згадки варта й церковно-конфесійна ситуація у країні. Єпископат Української Автокефальної Православної Церкви вітає підготовку до діалогу між УПЦ та УПЦ КП, яку було розпочато на початку жовтня цього року. Водночас ми вітаємо й ініціативу Священного Синоду УПЦ щодо активізації діалогу між УПЦ та УАПЦ, ще раз засвідчуючи бажання нашої Церкви вести повноцінний діалог про відновлення церковної єдності в Україні як зі Вселенським Константинопольським Патріархатом, так і з УПЦ під омофором Блаженнішого митрополита Володимира. Ведучи діалог з іншими Православними Церквами про шляхи подолання церковної та канонічної кризи в Україні, ми, єпископи Української Автокефальної Православної Церкви, керуємося не власними інтересами, а інтересами цілої Православної Церкви. Ми послідовно намагаємося знайти реалістичну модель улікування розділення, яка би дозволила православному народові України духовно об’єднатися в єдиній Помісній Православній Церкві. 

На нашу думку, такий діалог має вестися виключно у церковній площині та без штучної політизації об’єднавчого процесу. Єдність Церкви має принципову відмінність від єдності цивілізаційної та не може обґрунтовуватися останньою. Секулярні цінності, включно зі цінностями цивілізаційними, не можуть вважатися підґрунтям церковної єдності. Єдність Церкви обумовлена єдністю іншого, вищого порядку — єдністю Пресвятої Трійці, єдністю божественної та людської природ у Христі Спасителі та єдністю вірних із Богом у Христовій Церкві. А отже, політичні й цивілізаційні концепції не можуть заперечувати права Українського Православ’я на власну Помісну Церкву. Церква єдина за визначенням, але форма єднання, яка їй властива, передбачає не примусову адміністративну єдність, а єдність у свободі та спілкуванні, тобто єдність у Святих таїнствах — єдність молитовну та євхаристійну.

Ми закликаємо церковних діячів в Україні та Росії з особливою увагою та відповідальністю поставитися до проблеми церковного розділення в Україні, уникаючи висловлення думок або концепцій, які можуть не лише негативно позначитися на церковному діалозі, але й стати новим викликом для ідентичності українського Православ’я. 

Час розділення минув. Настав час збирати каміння та уліковувати розшматоване людським гріхом церковне тіло. Церковна єдність та злагода у суспільстві — це ті Божі дари, за які має щоденно молитися кожен єпископ, кожен священик, кожен вірний нашої Церкви.

Один Бог, одна країна, одна Церква!


+МЕФОДІЙ
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви