Соціологи: кількість вірян УПЦ (МП) невпинно зменшується12 липня у Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відбувся круглий стіл «Релігійно-конфесійна самоідентифікація населення України за даними опитувань громадської думки», організаторами якого стали Відкритий Православний Університет Святої Софії-Премудрості і Київський Міжнародний Інститут Соціології (КМІС), повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на сайт університету Софії-Премудрості.


Провідні соціологи, релігієзнавці, богослови, філософи, а також представники Верховної Ради, Департаменту у справах релігій та Міністерства оборони обговорили результати найновішого опитування громадської думки (з 19 по 31 травня 2016 року), яке презентували присутнім доцент кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Богдан та директор КМІС Володимиром Паніотто.

Найцікавіші результати опитування оприлюднені на сайті Університету Святої Софії-Премудрості. З’ясувалося, що у травні 2016 року 48,7 % опитаних українців ідентифікували себе з УПЦ Київського Патріархату, з УПЦ Московського Патріархату ототожнюють Соціологи: кількість вірян УПЦ (МП) невпинно зменшуєтьсясебе 12,4 % респондентів, з УАПЦ — 0,8 %, з УГКЦ — 6,4 %, з РКЦ — 0,8 %, з протестантами — 1,1 %, з мусульманами — 0,2 %, з іншими конфесіями — 0,2 %, не належать до жодної конфесії — 20,5 %, невіруючі (атеїсти) — 4,7 %.

Також з’ясувалося, що для більшості опитаних прихильників УПЦ КП і УПЦ МП зручніше спілкуватися українською мовою. Лише 5,6 % вірян УПЦ МП хочуть бачити Україну і Росію єдиною державою. Більшість вірян УПЦ КП підтримують вступ України до Євросоюзу, тоді як віряни УПЦ МП вагаються між підтримкою приєднання до ЄС і неприєднанням ані до ЄС, ані до Митного союзу з Росією.

Олена Богдан наголосила: "Особливу увагу ми приділили складу вірян УПЦ КП і УПЦ МП, оскільки це злободенні питання для нашого суспільства. Варто зауважити, що навіть у Церкві УПЦ МП більшість вірян зазначають, що їм зручніше спілкуватися українською мовою. І ми бачимо, що певні відмінності у національній ідентичності, у поглядах щодо зовнішньої політики є. Але, на нашу думку, ці відмінності значно перебільшені в очах багатьох людей. Якщо ми подивимося на дані, то погляди вірян КП і МП є значно ближчими, ніж ми часто стереотипно уявляємо".

Також на круглому столі окреме дослідження представила голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Соціологи: кількість вірян УПЦ (МП) невпинно зменшуєтьсяЯременка, заввідділом моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки і прогнозування НАНУ Ольга Балакірєва.

Вона відзначила: "Люди не завжди ідентифікують свою релігійність відповідно до певної конфесії. Можна сказати, що у нас дуже значна частка, приблизно 40% населення, кажуть: «Я дотримуюсь православ’я, але для мене не має значення — це КП чи МП». Тобто, люди не ідентифікують себе певним чином. Коли ми проаналізували ці дані в динаміці, то побачили, що за останні роки у нас зменшується частка тих, хто ідентифікує себе належним до Церкви Московського  Патріархату... Отже, наші останні дані показують: ті, хто себе відносять до КП – це 17%, до МП – 14%. І, як я вже сказала, більше 40% — це ті, хто себе вважають православними без визначення належності»".

Соціологи: кількість вірян УПЦ (МП) невпинно зменшуєтьсяУ коментарі для сайту Відкритого Православного Університету заступник директора Центру Разумкова Михайло Міщенко також визнав, що, за даними його Центру, "за останній час спостерігається збільшення частки тих, хто відносить себе до УПЦ КП, що, безумовно, пов’язано із політичною ситуацією".

Заступник директора Департаменту у справах національностей та релігій Міністерства культури України, доктор філософських наук Лариса Владиченко також погодилась: "Якщо в інституційній мережі УПЦ МП переважає у 2,5 рази, то дослідження релігійності населення дають протилежні результати. Набагато більшою є кількість людей, які декларують себе вірянами УПЦ КП".

Відбулася дискусія, чому існує цей дисонанс. Одна з гіпотез полягала в тому, що в певній мірі через те, що упродовж незалежності України на державну статистику, зокрема у сфері релігії, був вплив політичного чинника під час реєстрації (хоч офіційних розпоряджень не було, але існували певні негласні поштовхи). Адже відомо, що громади реєструють на місцях. Таким чином, було зареєстровано багато «паперових» релігійних громад, прокоментувала згаданий дисонанс Лариса Владиченко.

Теги: