Таку заяву зробив російський церковний історик, фахівець з канонічного церковного права Павло Парфентьєв. За словами вченого, Україна і так є канонічною територій греко-католицької церкви, тому Папі Римському Бенедикту XVI «просити дозволи відвідати Україну у митрополита Української Православної Церкви не має жодного сенсу».

«Українська Греко-католицька Церква є прямою правонаступницею староруської Київської митрополії, і митрополити уніатів до 18 століття включно носили титул "митрополит Київський, Галицький і всія Русі", - говорить Павло Парфентьєв. - На певний момент всі православні єрархи Київської митрополії були греко-католиками - два єпископи, які не прийняли Унію, померли, не залишивши наступників - і знову створена через 24 роки після Брестської унії православна єрархія, фактично, стала паралельною по відношенню до канонічної єрархічної структури Західній Русі. Якщо слідувати логіці православних, то просити дозволу на відвідини України слід було б, перш за все, самому патріархові РПЦ Кирилу, причому звертатися з подібним проханням він повинен був би ні до кого іншого, як до верховного архиєпископа УКГЦ Любомира Гузара», - вважає російський історик.

«Але взагалі, поняття "Канонічна територія" в тому значенні, яке вкладають в цей термін православні, відсутнє в стародавній канонічній традиції і з'явилося зовсім недавно - коли православна сторона стала використовувати цей термін для обґрунтування своїх домагань, - відзначив російський богослов. - Свого часу кардинал Вальтер Каспер справедливо піддав підхід, який стоїть за цим терміном, богословській критиці, вказавши на те, що він граничить з еклезіологічною єрессю».

«Насправді, канонічне ділення на "території" може існувати лише всередині певної Церкви, але ніяк не між Церквамі, що не перебувають в повному спілкуванні, - а значить, безглуздо говорити про посягання на чужу канонічну територію. Погоджувати свої пастирські подорожі повинні один з одним лише єпископи однієї і тієї ж Церкви, католицькі ж церковні структури не мають нічого спільного із структурою православних церков, а тому просити дозволу один у одного на відвідини тієї або іншої країни немає абсолютно жодної необхідності», - вважає Павло Парфентьєв.

«Скажімо, православних на Заході, серед яких дуже багато і віруючих, і священиків місцевого походження, коли вони опікуються вірними, засновують парафії, коли їхні єрархи наносять візити один одному, Католицька Церква в порушенні канонічних територій ніколи не докоряє», - підкреслив Павло Парфентьєв.

Довідка: Українська Греко-католицька Церква, що називалася до початку 20 століття Російською Греко-католицькою Церквою, а також просто Російською Церквою, бере початок з часу Хрещення Русі святим рівноапостольним князем Володимиром, коли в Києві була заснована Київська митрополія Константинопольського патріархату.

У 1596 році на соборі в Бресті російські єпископи на чолі з Київським митрополитом прийняли рішення перейти в юрисдикцію патріарха Риму, ставши з того часу частиною Католицької Церкви. Через 24 роки після підписання Унії православні, порушуючи всі канони, поставили нових єпископів і митрополита, створивши тим самим неканонічну паралельну єрархію на території Русі-України. Проте після приєднання України до Московської держави навіть ця єрархія була замінена московськими єпископами.

Таким чином, Українська Греко-католицька Церква залишилася на сьогоднішній день єдиною прямою спадкоємицею староруської Київської митрополії, - відповідно Україна і Білорусь є законною історичною територією греко-католиків.

Джерело: www.christusimperat.org