8 жовтня в рамках ІІІ фестивалю ЗМІ православних відбувся круглий стіл «Чого очікують світські ЗМІ від церковних прес-служб». Представники українських медіа розповіли про свій досвід роботи з церквою та висловили побажання стосовно подальшої співпраці.

Генеральний продюсер Першого національного Олексій Семенов прийшов на телеканал з «Інтеру», де вже мав досвід співпраці з представниками Української Православної Церкви. На думку пана Семенова, глядачу потрібен конфлікт, і хто перемагає у ньому, той переконує глядача. Генпродюсер Першого національного розповів про новий проект цього сезону – ток-шоу «Світло», де важливі теми сучасності обговорюють представники головних конфесій та релігійних організацій в Україні. За словами пана Семенова, цей проект «копієчний» за витратами, але важливий для глядача.

«Польовий журналіст», як він себе представив, Вахтанг Кіпіані розповів про пошук співпраці з церквою за часів роботи на каналі «1+1» у 2001-2004 роках. За словами пана Кіпіані, було дуже важко запросити на телеканал представників УПЦ (МП). Перш ніж прийти, вони цікавилися, хто буде ще брати участь у передачі. Для журналістів, пояснив Вахтанг, важливе питання балансу між різними точками зору, і тому для участі в телепередачах намагаються запросити представників різних конфесій, рівних за «рангом». Часто достатньо лише одного дзвінка, щоби домовитися про участь у передачі представників Київського патріархату чи УАПЦ, дуже легко домовитися з УГКЦ, і дуже важко було домовлятися з УПЦ, які часто пропонували представника нижчого за рангом, ніж з інших конфесій, повідомив пан Кіпіані. Він додав, що пізніше, за часи роботи головним редактором тижневика «Фокус», співпраця з УПЦ стала набагато кращою.

Вахтанг Кіпіані закликав церковних журналістів працювати у більшій кількості форматів. За його словами, церква, яка не відгукується на заклики преси, втрачає. Але священик на телебаченні не має бути «одним з…», додав Вахтанг, — він має бути «над» ситуацією. За словами пана Кіпіані, який сам є відомим блогером, «життєдайною і правильною» є присутність духовенства у блогосфері. «Це, можливо, повернення до того первинного місіонерства, якого зараз не вистачає», — додав журналіст.

Генеральний директор телеканалу «Глас» Сергій Ларіонов та ведучий і редактор передачі «Благовіст» на І Національному радіоканалі Володимир Татаренко розповіли про власні просвітницькі проекти та позитивний досвід співпраці з регіональними церковними прес-службами.

Головний редактор «КРТ» Марина Творогова окреслила місію свого телеканалу як «говорити про важливе для кожного». За її словами, сьогодні важливо подолати стереотипи на кшталт того, що церква – це «куполи, свічки та бабусі», а священики — «дуже суворі люди, до яких важко звернутися».

Михайло Шаманов, шеф-редактор новин «Нового каналу», висловив думку про спільність завдання світської та церковної журналістики: сприяти вдосконаленню суспільства. Це завдання ЗМІ не дуже виконують, додав пан Шаманов. Він також порадив представникам церкви відповідати навіть на незручні питання: для самої церкви це буде краще, ніж замовчувати проблеми.

Ведучий авторських передач на каналі «КРТ» та радіо «Ера» протоієрей Андрій Ткачов порадив православним вчитися у Католицької Церкви та долати стереотип про те, що, мовляв, «не можна вчитися у чужих». За словами отця Андрія, варто розвивати явище «священик, який не тільки священик». Якщо священик має світський фах та працює у цьому напрямку, це розширює сферу його місіонерського впливу. Є галузі, де праця священика буде особливо доречна: це медицина, педагогіка та журналістика, додав о.Андрій.

Круглий стіл завершився обговоренням виступів. Зокрема, протоієрей Олександр Авдюгін з Ровеньків Луганьскої області, відомий блогер та письменник, висловив здивування стосовно того, про яку мораль можуть розповідати представники «Нового каналу», де, за його словами, сьогодні найбільша кількість аморальних передач для підлітків.

Як повідомляла «Релігія в Україні», ІІІ фестиваль ЗМІ православних закінчить роботу завтра. В останній день роботи форуму буде оприлюднений перелік ЗМІ, які в УПЦ (МП) рекомендують для загально церковного розповсюдження.