Проблема Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні – не у звивах церковної дипломатії, а у роз’єднаності українського суспільства, яке поглиблюється з кожними новими виборами. Церковний розкол – не причина, а наслідок цієї роз’єднаності. Православних України ділять не нездоланні догматичні розходження, а незгода у питанні про устрій видимої Церкви на території їхньої країни.

Усе вищезазначене існує наразі у вигляді невиразних чуток і припущень, хоча б тому, що греко-католицька церква, ототожнюючись із Любомиром Гузаром (і маючи за плечима персони Шептицького та Сліпого), є уособленням мудрої, виваженої та міцної інституції – не скомпроментованої скандалами і внутрішніми розбірками. Проте заміна харизматичного лідера може зумовити прихід нової парадигми із дороговказом до Ватикану.

Якби ми насправді знайшли дорогу до єдності, то тільки один із нас був би предстоятелем. Кого оберуть? Я не маю жодної претензії, щоб глава церкви походив з греко-католиків, православних більше... Ми вийшли з однієї історії, маємо ту саму мову, іконопис, музику, у нас безліч спільного, і ми маємо бути свідомі цього. Існують труднощі суто людського характеру, які необхідно подолати.

Владика Лука навіть зібрав спеціальну прес–конференцію, де пояснював, що хрест на бані храму Трьох Анастасій встановлювали в 1960–ті роки, конструкція застаріла, та й загалом не треба пов’язувати цю ситуацію з волевиявленням людей, адже зламався хрест ще перед першим туром. Зараз його вже встановили».

Українська національна ідея - це не абстракція, її функція зміцнити націю і покращити життя. Носіями української національної ідеї можуть бути люди з різними поглядами, різних національностей, різної партійної приналежності, різних релігійних вподобань і таке інше.

Президент доручив уряду в тримісячний термін внести зміни до положення про національний парк «Святі Гори» у зв’язку із змінами його території. Також Кабмін повинен в 2010-2012 роках виконати необхідні роботи для отримання державного акту на право постійного користування ділянкою і інші роботи з документального оформлення земельних ділянок.

Було відзначено його діяльність у взаємовідносинах Церкви та держави за останні роки, а також в інформаційному просторі. Йдеться про створення мережі засобів масової інформації православного спрямування, підготовку святкування 1020-річчя Хрещення Русі, а також візитів Святіших Патріархів Олексія та Кирила на Україну, відповідно у 2008 та 2009 роках.

Такий театральний хід (а з боку кандидатів це не більше, ніж театр для глядачів-виборців) неможливий в сусідній Росії. У тамтешніх умовах державна влада не піде «під благословення» релігійних лідерів, а навпаки, останні поспішать після інтронізації заручитись підтримкою та укласти договір про співпрацю із світськими правителями. А надалі мовчки або вголос благословлятиме будь-які ініціативи влади.

"Це питання, я би не сказав, що воно для мене делікатне. Нація, яка не поєднана вірою... важко сказати, чим вона може бути поєднана. В Україні - чотири конфесії. В інших країнах - одна. Чому в Україні їх повинно бути чотири? Це що - проблема канона? Або це проблема дезінтеграції нації?"

У заяві Дмитра Медвєдєва сенсацій немає. Його слова - сповна прогнозована реакція на дії і заяви української влади останнім часом. Ми самі принесли на блюдечку червону ганчірку, ґрунтовно потрясли нею і застигли з міною розчарування на обличчі.
Хотіли, як завжди, зіграти в незалежність і непохитність, проявити характер. Але отримали, як завжди, ляпас і ганебні повчання