У ті хвилини, коли ми робимо свій морально-етичний вибір, ми ніколи не є самотніми. Нас завжди щонайменше двоє: я і Той, хто теж був колись людиною, чия душа також «жахалась і тривожилася». Тому це нормально, коли ми боїмось і тривожимося. Ненормально тільки, якщо це хитання між надією й страхом ми перетворюємо у хитання між добром і злом.

Тільки за останні півроку від імені нашої Церкви ми тричі зверталися до Московського Патріархату з конкретними пропозиціями, які могли би зрушити справу об’єднання українського православ’я в єдину Помісну Православну Українську Церкву. Ми писали листи до Помісного Собору РПЦ, до новообраного патріарха Московського Кирила. Останнє наше звернення також було до нього і до ієрархів Московського Патріархату в Україні з приводу грубого порушення канонів через практику так званого перехрещування.