У ті хвилини, коли ми робимо свій морально-етичний вибір, ми ніколи не є самотніми. Нас завжди щонайменше двоє: я і Той, хто теж був колись людиною, чия душа також «жахалась і тривожилася». Тому це нормально, коли ми боїмось і тривожимося. Ненормально тільки, якщо це хитання між надією й страхом ми перетворюємо у хитання між добром і злом.
Коментарів: 0
