У Синодальний період, незважаючи на зовнішнє її благополуччя, богословська діяльність мала найчастіше охоронний характер, була консервативним захистом істин православ'я від західних впливів. При цьому нерідко використовувалися католицькі аргументи проти протестантів і навпаки – протестантські проти католицизму. У позитивній же формі вчення розвивалося слабко, зокрема розвитку не одержувала ідея церковної соборності.