За часів переслідування і гонінь греко-католицьке духовенство, монашество і миряни, які залишилися вірними Апостольському Престолу, постійно знаходили духовну опіку в поодиноких діючих храмах латинського обряду. Символом твердині віри стала для них Львівська катедра Успіння, де католики двох традицій – західної і східної разом молилися під час Богослужінь, а в ризниці греко-католицькі священики підпільно сповідали своїх вірних, святили паски та Йорданську воду за юліанським церковним календарем.