Янукович принизив і єдину з його точки зору "правильну" церкву – УПЦ Московського Патріархату, бо знехтував її псевдоавтономним статусом. Очевидно, В. Ф. вирішив, що рівень Предстоятеля УПЦ МП недостатній для того, аби благословити на президентство настільки видатну історичну постать. Захотілося московської благодаті, київської – замало.

«Як тепер почуваються релігійні громади, якщо виявилося, що їхні представники стояли у п’ятницю перед Софією не з переможцем?». Звичайно ж, поголовна більшість представників не вдалися до такого грубого порушення церковного глузду, як це зробив митрополит УАПЦ Мефодій, коли безоглядно став на бік Юлії Тимошенко. Навіть Патріарх Філарет обмежився хоч і дуже прозорими, але все ж таки натяками.

Християнські духовні практики навчають докладати зусиль до перетворення в добро власних бажань та природних потягів. Потужні інстинкти на кшталт хіті, ворожості до чужинців чи жадібності ми можемо переспрямувати на Любов. Вірогідно, Немовлятко прийшло у наш світ понад 2000 років для того, щоб навчити нас чинити такі дивні, добрі справи.

Тільки за останні півроку від імені нашої Церкви ми тричі зверталися до Московського Патріархату з конкретними пропозиціями, які могли би зрушити справу об’єднання українського православ’я в єдину Помісну Православну Українську Церкву. Ми писали листи до Помісного Собору РПЦ, до новообраного патріарха Московського Кирила. Останнє наше звернення також було до нього і до ієрархів Московського Патріархату в Україні з приводу грубого порушення канонів через практику так званого перехрещування.