Міністерство культури і туризму України спільно з польським Центром досліджень та документування історичних пам'яток працюють над проектом "Сакральна архітектура Прикордоння", який передбачає "перепис" об'єктів обох країн для занесення їх до Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Серед претендентів - дерев'яні церкви Західної України, збудовані в гуцульському стилі. Їх фундаменти закладалися у формі хреста, як у ХІІ столітті будували фундаменти своїх кам'яних храмів тамплієри.
На Івано-Франківщині також є унікальні дерев'яні гуцульські церкви. Однак польсько-українська комісія вже висловила застереження до таких пам'яток-претендентів.
Проблема в тому, що деякі з них зазнали стихійного втручання під час ремонтів і добудов. Скажімо, п'ятибанний дерев'яний собор Пресвятої Богородиці в селі Нижній Вербіж на Івано-Франківщині, що є взірцем гуцульської архітектури, покрили бляхою замість старої дерев'яної гонти. Ще до однієї дерев'яної церкви в Коломиї ( 16 ст.) добудували цегляну котельню.
Найбільше шансів потрапити до списку має Святодухівська церква в Рогатині (на фото). Вона є зразком галицької школи сакрального будівництва і найкраще збереглася завдяки тому, що є філіалом обласного краєзнавчого музею.
Водночас, щоб потрапити в реєстр світової культурної спадщини, храми повинні мати охорону, належні під'їзні шляхи і бути доступними для туристів.
На Прикарпатті нині під охороною держави перебувають 587 пам'яток сакральної архітектури. За останні вісімнадцять років згоріло 17 дерев'яних церков. Термінових і фахових ремонтно-реставраційних робіт потребують 129 дерев'яних храмів. Щоб врятувати аварійні пам'ятки архітектури, потрібно 8,5 млн гривень.

За матеріалами "Урядового кур'єра"