Навіщо потрібна дорога, якщо вона не веде до храму? Це філософське запитання з відомого фільму Тенгіла Абуладзе «Покаяння» днями набуло особливого звучання у М’янмі (колишня Бірма). Там храм є — пагода за 25 км від міста Мандалай, а з дорогою — складно, її потрібно ремонтувати. Відтак 30 тисяч жінок і близько сотні чоловіків із Мандалая та його околиць здали на ремонт дороги... майже 800 кг свого волосся! Причому деякі пасма сягали 1,2 м завдовжки.
Далебі, цими косами не будуть підв’язувати містки у важкопрохідних місцях. За повідомленням газети «Дейлі телеграф», волосся продадуть китайським та вітчизняним фірмам, що займаються виготовленням перук і ляльок, а от отримані кошти й підуть на ремонт дороги до пагоди, де, за переказами, похований один з учнів Будди.
Зараз до храму можна йти й пішки, але деякі ділянки шляху доведеться «форсувати» на слонах. А після ремонту на дорозі збудують 15 мостів. Один із них уже одержав назву «Міст золотих пасом».

Друкується за "Україна молода"