Вже більше місяця тривають дискусії довкола можливого будівництва мечеті в місті Біла Церква на Київщині. За цей час в місті відбувся збір підписів «проти», а також круглий стіл «Доцільність побудови мечеті в Білій Церкві», організований місцевою державною адміністрацією. Не буду довго зупинятись на аргументах, які звучать від кожної сторони, бо вони відомі: з боку мусульман це апеляція до законів України, які дають теоретичні підстави для того, що кожна релігійна громада має право на виділення земельної ділянки під будівництво культової споруди. З боку громадян міста закиди такі: мусульмани «ніколи не приходили в Україну з хлібом-сіллю», будівництво мечеті ображатиме релігійні почуття християн та порушить релігійний мир, спричинить ісламізацію Білої Церкви і згодом всієї України тощо.

Чи може хоч один з цих емоційних аргументів заперечити законне право мусульманської громади збудувати мечеть? Навряд. І справа тут навіть не в мусульманах. В Україні в різних регіонах існують свої «небажані» релігійні громади. Для когось католики (обох традицій і латинської, і візантійської) стають смертельною загрозою, і їм ні в якому разі не можна віддавати навіть те, що їм належало і вони бажають повернути, не кажучи вже про будівництво чогось нового. Припускаю, що в Західній Україні може бути перешкоджання будівництву храмів Російської Православної Церкви, хоча в останні роки в пресі не було такої інформації (справа виділення земельної ділянки у Львові наскільки мутна, що про неї згадують обережно навіть в Московському Патріархаті і здебільшого на емоціях, а не задля порозуміння в цій справі. А колишній глава греко-католиків Блаженніший Любомир тричі звертався з проханням до влади виділити таку ділянку).

А чим гірший мусульманський екстремізм і розпалювання міжрелігійної/конфесійної ворожнечі від екстремізму православного чи католицького? Нічим. І чим мені, християнину, заважає мінарет, якщо я ходжу в свій храм? Чи якомусь атеїсту, який навіть не допускає існування Бога? Та нічим не заважає. Тим паче мусульманство аж ніяк не гарантує виховання Бен-Ладенів. Релігія, яка містить принципи молитви, милостині і посту морально-зіпсованій людині піде на користь, якщо вона її прийме. Я не стаю на стежку релігійного релятивізму, оскільки вірю, що найдосконалішою дорогою до Бога є Христос.  А лише зауважую, що страх перед іншим є наслідком того, що я не є собою, або навіть не знаю ким є я. Якщо духовні наставники бояться за свою паству, то значить вони її нічого не навчили, або й самі не вірять в те, чого навчають і вважають аргументи опонента сильнішими.

На захист «християнської душі» Білої Церкви стала головно «православна громадськість», дехто навіть побачив в мечеті на дві сотні людей (населення міста 205 тисяч) старт для перетворення міста в центр Ісламу. В мене виникло запитання, а чи перетворився «православний Донбас» на центр Ісламу через будівництво там мечеті  Ахать-Джамі (і Українського Ісламського Університету) на кошти спонсора нашого «православного президента» Рената Ахметова (один з мінаретів навіть носить його ім‘я)? І де була тоді «православна громадськість»?

Єдиним справедливим закидом проти мусульман  є те, що в ісламських країнах християн щодня переслідують, садять в тюрми і вбивають. Вже не кажучи про будівництво там храмів. Якщо мусульмани бажають безперешкодно жити в вільному релігійному просторі, то їх світова спільнота повинна забезпечити свободу іншим релігіям в своїх країнах. Інакше завжди буде з‘являтись протест християн, і він буде справедливим. І це не «око за око», а вимога справедливості, яка, я переконаний, цінується і в Ісламі.

Що ж до мечеті в Білій Церкві, яка рано чи пізно там буде, то якщо вона справді є Білою Церквою, вона ніколи не стане Білою Мечеттю.