Багато українських Церков та громадських екологічних організацій підтримали екологічну ініціативу Ради Єпископських Конференцій Європи (CCEE) та Конференції Церков Європи (CEC) провести 13.12.2009 спільну молитву за прийняття «кліматичної Угоди», необхідної для порятунку планети. Цю дату багато активістів пропонували для щорічного відзначення «Дня духовного служіння заради збереження життя».[62]

Слід відзначити, що Рада Єпископських Конференцій Європи щорічно проводить «зелені паломництва» за участі великої кількості кліру (у 2010 р., наприклад, у заході взяли участь 50 єпископів та представників екологічних комісій Католицької Церкви з різних європейських країн). Паломництво «Надії для створіння» тривало п’ять днів (1-5 вересня 2010 р.) і відбувалося від базиліки м.Естергом (Угорщина) до м.Маріацель (Австрія). Учасники заходу зосередили увагу на проблемах забруднення води та питаннях екологічно відповідального енергозабезпечення.

У 2011 р. кількість екологічних ініціатив зросла. Це пов’язано також із тим, що цей рік був оголошений ООН як «міжнародний рік лісів». А тому Всесвітня Рада Церков закликала Церкви весь 2011 р. проводити «молитви та розмірковування, присвячені лісам та пов’язаним із ними темам».[63] Значно масштабніше у цьому році святкується і День захисту створіння, який триватиме від 1 вересня до 4 жовтня* як «екуменічно-екологічна ініціатива відзначення Дня створіння та часу створіння». Цю ініціативу також активно підтримала Всесвітня Рада Церков. Передбачається, що цей місяць стане «часом молитви, переосмислення свого ставлення до довкілля, екологічного навернення та більш відповідального використання Божих дарів природи».[64]

Певної популярності в Україні набули й екуменічні хресні дороги, на яких порушуються питання екології та захисту довкілля. Зокрема у квітні 2011 р. місцева єпархія УГКЦ, за сприяння обласної й міської влади, провела такий захід в Івано-Франківську. У символічному несенні хреста взяли участь клірики, семінаристи, учасники католицьких молодіжних організацій «Обнова» та «Еммануїл», представники влади міста і області. На одній із станцій (у даному випадку – дев’ятій) учасники хресного ходу мали можливість розважати над стражданнями Ісуса в світлі екологічних проблем сучасності. «Адже сучасне людство, опановане непомірним бажанням володіння матеріальними речами та озброєне новітніми технічними засобами для експлуатації природи, поповнює і без того великий тягар гріхів все новими і новими... Вирубані ліси, виснажені ґрунти, забруднені водойми та повітря, перетворене на смітник довкілля – це тільки деякі з довгого переліку наслідків руйнування Божого створіння – природи».[65]

Все частіше голос Церков чути і з приводу вирішення конкретних проблем збереження природи. Зокрема у 2011 р. два владики із різних Церков* об’єднали свої зусилля і потенціал для збереження підсніжників у Закарпатті. Вони оприлюднили спільне Звернення щодо «збереження дарованих Творцем благ природи, а зокрема не спричинятись до знищення первоцвітів».[66]

Підводячи підсумки, зазначимо, що християнські Церкви в Україні (у першу чергу римо-католики, греко-католики та православні) поступово нарощують свою активність у справі екологічного виховання віруючих, участі у міжнародних форумах та організації всеукраїнських й локальних природоохоронних заходів. Причому одним із базових завдань стає формування відповідальності мирян та кліру за створіння-природу в рамках душпастирської діяльності Церков у потрійному вимірі: катехизису, літургії та дияконії.

Практична співпраця релігійних та світських інституцій у сфері захисту природи від знищення стає світовою тенденцією, а відтак українське суспільство, поступово інтегруючись у світові політичні, економічні та інші процеси, об’єктивно спонукає релігійних діячів до підтримки чи ініціювання заходів з екологічної тематики (кричущий стан екології у більшості регіонів країни стає для цього додатковим стимулом). Адже релігійні організації у багатьох країнах, в т.ч. й менш розвинутих, аніж Україна, ініціюють та фінансують природоохоронні програми, беруть під свою опіку окремі види флори чи фауни, що зникають.

З іншого боку, нам не слід і переоцінювати популярність екологічних ініціатив серед кліру та мирян в Україні. Аналіз вітчизняних церковних ЗМІ свідчить, що переважна більшість із них якщо не відверто ігнорують, то просто не знають (а тому обминають) екологічної тематики. У церковних виданнях можна прочитати про події світського життя, розлогі дослідження щодо ролі грошей та боргів у житті людини, гомосексуалізму, тенденції світової економіки тощо. Проте лише одиниці із церковних журналістів пишуть про якість води і продуктів, які споживаються людьми тієї чи іншої області країни, про повітря, яким вони дихають і т.ін.

Проте, на наш погляд, з часом все більше віруючих в Україні стануть свідомими того, що Церкви як інституції повинні власним прикладом (участь в акціях, спосіб життя та діяльності тощо) підтверджувати своє соціально-екологічне вчення. І для цього вони нині вже мають багато можливостей – від здійснення власних практичних екологічних заходів в галузі заощадження енергії і раціонального використання водних ресурсів, до безпечного поводження з відходами, роздільного збирання сміття тощо.

Інший напрям діяльності християнських Церков у сфері екології, який проявляється нині – намагання скоординувати свою діяльність (як на наш погляд – дуже розрізнену і таку, що проводиться не на інституційних, а на особистісних контактах) для розробки програми співпраці держави та Церкви у галузі підвищення екологічної етики і культури, створення екологічних дорадчих центрів, які б пропонували людям інформаційні матеріали щодо можливостей збереження довкілля тощо. Ця діяльність видається досить перспективною, зважаючи на необхідність впровадження в навчальні програми шкіл і ВУЗів програм екологічної світи й просвіти, екологічного виховання і відповідальності за природне довкілля.

Ще однією тенденцією нинішньої практики Церков в Україні у сфері екології є певна інертність інших (окрім названих нами) Церков та релігійних напрямів щодо участі у заходах, пов’язаних із екологічними проблемами. Лише в останні рік-два ця тенденція повільно зазнає змін. Поки що мова йде про участь деяких протестантських Церков, ісламських центрів, окремих релігійних лідерів (переважно – членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій) в екуменічних акціях, церковних конференціях та інших заходах, присвячених проблемним питанням охорони довкілля. Причиною такої участі, на нашу думку, стає як бажання залучити до своїх Церков та релігійних напрямів якнайбільше активних людей, так і зростання в Україні популярності ідеї збереження довкілля. Адже за даними соціологів, в Україні 70% населення екологічну ситуацію у районі свого проживання оцінюють негативно, а 11% вважають її критичною.[67]

Ці цифри засвідчують, з одного боку, глибоку стурбованість жителів України (серед яких немало віруючих) екологічними питаннями, а відтак дають підстави зробити висновок, що у подальшому Церкви та релігійні організації об’єктивно будуть нарощувати свою присутність на всіх заходах, присвячених будь-якому аспектові збереження довкілля (відгук на потреби віруючих). З іншого боку, вказана тенденція фактично визначає подальший шлях і методи місіонерської роботи більшості успішних Церков ХХІ століття, які, на наш погляд, більш широко витрактовуватимуть «екологічне виховання», а «екологічне навернення» сприйматимуть як ефективну місіонерську нішу.

[1] Гардашук Т.В. Сучасний екологізм: теоретичні засади та практичні імплікації // http://sofy.kiev.ua/pf2/garda.htm

[2] Там само.

[3] Каганець І. Арійський стандарт: Українська ідея епохи великого переходу. – К., 2004. – С. 65.

[4] Див., напр.: Беляков, О. О. Вплив релігії на формування екологічної свідомості // Образ. – Вип. 5. – К., 2004. – С. 5-10.

[5] CRIHL підтримує декларацію про зміну клімату, Єрусалим, 05.07.2011 // http:// fore.research.yale.edu/climate-change/statements-from-world-religions/christianity-protestant-denominations-and-organizations/

[6] Грищенко В. Миграции птиц и народные верования // Гуманитарный экологический журнал. – К., 1999. – Т.1. – Вып. 1. – С. 23-32.

[7] Двиведи О. Экологические и этические взгляды индуизма, буддизма и ислама / О.Двиведи, Л. де Сильва, М. Иззи Дин // Гуманитарный экологический журнал. – К., 2006. – Т. 8. – Вып. 2 (21). – С. 106.

[8] Див., напр.: Карпенко О. Єрусалимська церква – колиска християнства // Церковна православна газета. – К., 2007. – № 14. – Черв. – С. 8-9; № 15. – Лип.– С. 8-9.

[9] Звернення Святійшого Вселенського Патріарха Варфоломія в День захисту навколишнього середовища, 01.09.2011 // http://fore.research.yale.edu/climate-change/ statements-from-world-religions/christianity-protestant-denominations-and-organizations/

* Православні інтерпретують термін «екологія» як складений із двох грецьких слів – oikos (дім/житло/храм) та logos (слово). Тобто буквально – «господарствослов’я», «храмослов’я», або вчення про дім, родину, храм у широкому розумінні.

[10] Основы социальной концепции Русской Православной Церкви // Церковь и мир. Основы социальной концепции Русской Православной Церкви. – М. 2000. – Р. XIII. 4.

[11] Хомінський С. Ватикан не випадково долучив забруднення навколишнього середовища до переліку «смертних гріхів» // Україна молода. – 2008. – 29 березня. – № 60.

[12] Кинсли Д. Христианство и экология: за и против // Гуманитарный экологический журнал. – К., 2003. – Т. 5. – Вып. 1-2. – С. 27.

[13] Беляков О.О. Вплив релігії на формування екологічної свідомості // Образ. – Вип. 5. – К., 2004. – С. 9.

[14] Альянс религий и защиты природы // Гуманитарный экологический журнал. – К., 2002. – Т. 4. – Вып. 2. – С. 79.

[15] Ватикан вперше за півтори тисячі років переглянув список смертних гріхів. До існуючих семи гріхів були додані ще сім. // Телевізійна служба новин / http://tsn.ua/svit/smertnih-grihiv-stalo-vdvichi-bilshe.html - 2008. - 10 березня

[16] Шеремета В. Екологічний дороговказ. Маленькі поради для великих змін. – К., 2009. – С. 7.

[17] Див.: Виноградова С. Руйнування природи – гріх, що кричить до Неба // Парафіяльна газета. – К., 2007. – 15 лип. – С.8.

[18] Екологічне вчення Церкви: папа Іван Павло ІІ на тему створіння та екології / ред.. В.Шеремети. – Івано-Франківськ: ІФТА, 2006. – С. 57.

[19] Папська Академія Наук за захист льодовиків // Radio Watykańskie, 08-05-2011 / catholicnews.org.ua/papska-akademiya-nauk-za-zakhist-lodovikiv#point

[20] Патриарх Варфоломей I призвал отказаться от АЭС // www.newsland.ru/news/detail/id/ 655351/cat/42/

[21] «Якщо ми бажаємо бути визволені від природного зла, то мусимо відкинути моральне». Послання патріарха Варфоломія з нагоди Великодня, 22 квітня 2011 р. // risu.org.ua/ua/ index/all_news/world_news/42000/

[22] Заклик патріарха Київського Філарета до віруючих молитися про милість до людства у зв’язку із надзвичайними природними катастрофами у Японії, а також існуючою загрозою радіоактивного забруднення через пошкодження кількох АЕС у цій країні // www.ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/85-patriarh-filaret-cherez-grihi-ljudstva-vse-tvorinnja-strazhdae; Митрополит Володимир (Сабодан) звернувся до православних України з посланням про Чорнобиль // risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/uoc/41991/; Звернення Блаженнішого Святослава з приводу двадцять п'ятої річниці чорнобильської катастрофи, 25.04.2011 // www.ecoburougcc.org.ua/index.php?start=8; Звернення Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології з приводу необхідності захисту довкілля від весняних підпалів / Д-р В.Шеремета, керівник Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології, 21.03.2011 // www.ecoburougcc.org.ua/ekologichni-dokumenti-tserkvi/ekobjuro-ugkts/91-zvernennja-bjuro-kievo-galitskogo-verhovnogo-arhiepiskopstva-ugkts-iz-pitan-ekologiyi-z-privodu-neobhidnosti-zahistu та ін.

[23] Біланич М.М., Бокотей О.М., Фогт М. Екологічний аспект Божественної Літургії та виховання бережливого ставлення до природи // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.2. – С. 286-291.

[24] Див.: Матеріали конференції «Церква і навколишнє середовище: європейський досвід та українські перспективи» (Ужгород, 14-17.06.2007) // Офіційний сайт Мукачівської греко-католицької єпархії / www.mgce.uz.ua/post.php?id=27

[25] Див.: Основные положения социальной программы российских мусульман // Религия и СМИ: Справочно-информационный портал / www.religare.ru/2_7723.html; Основы социальной концепции российского иудаизма // Религия и СМИ: Справочно-информационный портал / www.religare.ru/article7722.htm#9

[26] Социальная позиция протестантских церквей России. Раздел 13. Проблемы экологии // Религия и СМИ: Справочно-информационный портал / www.religare.ru/article7724.htm#14; Основы социальной концепции Российского объединенного союза христиан веры евангельской. Раздел 15. Церковь христиан веры евангельской и проблемы экологии // Религия и СМИ: Справочно-информационный портал / www.religare.ru/article7721.htm.

[27] А саме: міжцерковними християнськими об’єднаннями («Христианские ведомости» за 2002-2005 рр., «Вічний скарб» за 2004-2007 рр., «Слово Христове» за 2002-2003 рр., «Международная христианская газета» за 2004-2008 рр., «Камень краеугольный» за 2004-2008 рр., «Добродій» за 2005-2007 рр.), православними («Голос православ’я» за 2000-2010 рр., «Церковна православна газета» за 2005-2010 рр., «Наша віра» за 2001-2007 рр., «Спасите наши души» за 2005-2008 рр., «Україна християнська» за 2003-2005 рр., «Відродження» і «Час відродження» за 2001-2003 рр.), греко-католиками («Арка» за 2005-2007 рр.), деякими протестантськими Церквами («За євангельську віру» за 2005-2008 рр., «Тимофей» за 2003-2005 рр.), мусульманами («Минарет» за 1996-2008 рр., «Аль-Баян» за 2002-2007 рр., «Голос Крыма» за 2005-2009 рр.), іудеями («В поисках истины» за 2003-2005 рр.) тощо.

[28] Див.: «Компендіум соціальної доктрини Церкви» – К.: Кайрос, 2008. – 549 с.

[29] Там само. – С. 279-299.

[30] Екологічна Хресна дорога /Уклав о.Іван Сохан.– Івано-Франк.: Нова Зоря.– 2011.– 40 с.

[31] Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології // www.ecoburougcc.org.ua/ ekolohichni-novyny/99-prezentatsija-ekologichnoyi-hresnoyi-dorogi

[32] Основы социальной концепции Русской Православной Церкви // Церковь и мир. Основы социальной концепции Русской Православной Церкви. – М. 2000. – Р. XIII.; Основи соціальної концепції Української Православної Церкви. – К., 2002. – Р. ХІІІ.

[33] Там само. – Р. XIII.5.

[34] Див.: Шумило С. Екологія і духовність // Православіє в Україні, сайт / http://arhiv.orthodoxy.org.ua/uk/tochka_zoru/2009/12/14/28760.html

[35] Там само.

[36] Церква і світ на початку третього тисячоліття. Декларація Ювілейного Помісного Собору Української Православної Церкви Київського Патріархату // Ювілейний Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату 9-10 січня 2001 р. (документи і матеріали) / упорядник єп. Димитрій (Рудюк). – К.: Вид. відділ УПЦ-КП, 2001. – 60 с.

[37] Там само. – Р. VII. 2.

[38] Доповідь Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета // Православний вісник. – К., 2001. – № 1-2. – Січ.-лют. – С. 31.

[39] Єпископ Євстратій. Православний погляд на соціальне служіння Церкви // Чернігівські єпархіальні відомості / http://cerkva.in.ua/intervju/498-social.html

[40] Див.: Православний духовно-просвітницький журнал для молоді «Агнець» (у рубриці «екологія» висвітлюються основні аспекти сучасної екології, діляться порадами, як знайти свій власний спосіб захисту від екологічних проблем, таких як забруднена вода, повітря, земля тощо), статті у церковних журналах «Православний вісник», «Отрок.ua», «Чадо» та інших.

[41] Див.: Недавня О. Український греко-католицизм: прогнози розвитку // Україна релігійна. Колективна монографія. Кн. друга: Прогнози релігійних процесів України. – К., 2008. – С. 192-193.

[42] Див.: Матеріали конференції «Церква і навколишнє середовище: європейський досвід та українські перспективи» (Ужгород, 14-17.06.2007) // Офіційний сайт Мукачівської греко-католицької єпархії / www.mgce.uz.ua/post.php?id=27

[43] Напр.: «Екологія, економіка і християнська мораль: українська дійсність і перспективи» (Київ, 2000); «Церква і навколишнє середовище: європейський досвід та українські перспективи» (14-17.06.2007, Ужгород); «Екологія життя» (Круглий стіл, 14.09.2009, Київ); «Енергоефективність та екологічно прийнятне енергозабезпечення з позицій християнської відповідальності за Творіння» (10-11.02.2010, Ужгород); «Духовність як основа екологічної культури та відповідальності» (25.11.2010, Київ) та інші.

[44] Напр., участь в конференції «Церква і навколишнє середовище: європейський досвід та українські перспективи» (Ужгород, 14-17.06.2007) взяли глави Церков та представники: Римо-католицької Церкви, УГКЦ, Мукачівської греко-католицької єпархії, УПЦ МП, Закарпатської Реформатської Церкви, Духовного управління мусульман України, головного рабинату України, Эвропейської християнської екологічної мережі, працівники освіти та культури тощо. Див.: Офіційний сайт Мукачівської греко-католицької єпархії // www.mgce.uz.ua/post.php?id=27

[45] Там само.

[46] Середнянська, С. Відповідальність за створіння // Парафіяльна газета. – К., 2007. – 15 лип. – С.8.

* «День Творця» як християнське екологічне свято започатковане у 1989 р. за ініціативою Вселенського патріарха Димитрія І, який закликав увесь християнський світ у день початку нового церковного року (14 вересня за новим стилем) до щорічної спільної молитви та практичних зусиль, спрямованих на порятунок природи. Нині до цієї ініціативи долучились багато Церков православної, католицької та протестантської традицій. Того ж 1989 р. у Європі розпочала свою діяльність Європейська Мережа Екологічної Співпраці Християн (European Christian Environmental Network).

[47] Див.: Екологічний «День Творця» // http://www.ecumenism.com.ua/den/

[48] УГКЦ закликає вірних до відповідальності за екологічний стан планети // risu.org.ua/ua/ index/all_news/community/ecology/37859/

[49] Звернення Блаженнішого Любомира, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького, до вірних Української Греко-Католицької Церкви та людей доброї волі з нагоди дня Бога Творця (2010 р. Б.) // http://www.ugcc.org.ua/1415.0.html

[50] Цит. за: Єремічева Л. День духовного служіння – збереження життя на планеті // Релігія в Україні, 12.10.2010 // http://www.religion.in.ua/main/daycomment/6253-den-duxovnogo-sluzhinnya-zberezhennya-zhittya-na-planeti.html

[51] Там само.

[52] Представники різних релігії в Україні об’єдналися у спільній молитві заради збереження життя на планеті Земля, 11.10.2010 // risu.org.ua/ua/index/all_news/community/ecology/38351

[53] Кліматичний рух України закликає духовенство та віруючих усіх Церков до спільної молитви в наміренні прийняття світової кліматичної угоди. 03.12.2009 // risu.org.ua/ ua/index/all_news/122/; Міжконфесійний молебень за збереження природи відбувся в Ужгороді. 12.02.2010 // http://risu.org.ua/ ua/index/all_news/community/ecology/ 34397/ та ін.

[54] В Івано-Франківській єпархії УГКЦ розпочалася Великопісна екологічна ініціатива // ecoburougcc.org.ua/initsiativi/zelenij-velikden/74-velikoposna-ekologichna-initsiativa2011-r-b

[55] Там само.

[56] о.Іван Сохан, капелан Мальтійської Служби Допомоги. Формування екологічної свідомості майбутніх душпастирів, «Імпульси для роздумів на тему відповідальності за створіння у світлі Недільних Євангелій Святої Чотиридесятниці» // www.ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/84-formuvannja-ekologichnoyi-svidomosti-majbutnih-dushpastiriv

[57] Екологічна політика України: оцінка і стратегія розвитку. – К., 2007.

[58] Константинопольський патріарх просить Віктора Януковича захистити зелені зони Харкова, 30 вересня 2010 // http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/ecology/38137/

[59] В Україні відкрита перша християнсько-екологічна школа. 02.06.2010 // http://risu.org.ua/ ua/index/all_news/community/ecology/35925/

[60] Цит. за: Гайковський М.І. Релігія та екологія // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету. – Вип. 15.6. – Львів, 2005. – С. 251.

[61] Там само. – С. 251-252.

[62] Кліматичний рух України закликає духовенство та віруючих усіх Церков до спільної молитви в наміренні прийняття світової кліматичної угоди. 03.12.2009 // http://risu.org.ua/ua/index/all_news/122/

[63] Всесвітня Рада Церков закликає святкувати «Час створіння» і захищати ліси // www.ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/174-vsesvitnja-rada-tserkov-zaklikae-svjatkuvati-chas-stvorinnja-i-zahischati-lisi

* 4 жовтня – День св. Франциска із Асизу.

[64] Там само.

[65] Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології, 10.04.2011 // http://www.ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/104-ekologichna-statsija-na-hresnij-dorozi-v-ivano-frankivsku

* Голова комісії з екології і мігрантів римо-католицької Конференції єпископів України, єпископ Мукачівської дієцезії Антал Майнек та голова комісії у справах екології Мукачівської греко-католицької єпархії єпископ Мукачівський Мілан.

[66] «Залишіть дику природу жити!» – закликають Мукачівські архієреї // Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології / www.ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/86-zalishit-diku-prirodu-zhiti-zaklikajut-mukachivski-arhiereyi

[67] Туниця Ю. Україні потрібна Конституція Землі // День. – 2011. – № 95-96 (3-4 червня). – С. 10.

Джерело: http://risu.org.ua/ua/index/studios/studies_of_religions/45398/