Церква – як писанка. Без перебільшення, саме так хочеться сказати про храм Покрови Святої Богородиці у Чорткові. Вражає своєю ошатністю, величчю золотих бань і зразковою впорядкованістю території. Велика заслуга у цьому настоятеля церкви, митрофорного протоієрея Михаїла Левковича.

Годинник «співає» «Боже великий, єдиний»

Цю церкву було освячено на свято Покрови 104 роки тому. Але відтоді вона дуже змінилася. Прочиняєш браму – зупиняєшся, наче заворожений: перед тобою стелеться терниста дорога Христа на Голгофу. Усі «станції» Спасителя викарбувано у камені. Ось Він падає під хрестом раз, вдруге, втретє, ось Вероніка з хусткою, на якій відбивається Його лик, розп’яття, воскресіння. Священик каже: людина йде до церкви очистити свою душу, а Хресна Дорога нагадує, що наші гріхи викуплені кров’ю. Неподалік – символічна гора Синай, Мойсей, що застиг у задумі, і Скрижалі мудрості.

З іншого боку храму на прихожан чекає Дорога Спасіння. У кожній кам’яній глибі – своя історія. Хтось угледить себе у «Дзеркалі грішної душі». За ним зображення душі праведної, у ній живуть щира молитва й співчуття. Поруч показано, наскільки різняться смерть грішника і праведника. Є над чим замислитися... Ось возвишається гора християнської досконалості – Віра, Надія, Любов, Мудрість, Справедливість, Терпіння і Стриманість. І сім Святих Таїнств – джерело Божої ласки.

Біля храму височіє красива дзвіниця з мозаїчним образом Богородиці на фронтоні. Ще одна окраса споруди – «співочий» годинник: о сьомій ранку та о сьомій вечора лунає мелодія духовного гімну «Боже великий, єдиний». Нагадує, що день повинен починатися і закінчуватися у щирій молитві.

Всецариця зійшла до людей на День незалежності

Є біля храму і два чудотворні джерела. Одне б’є ключем давним-давно, а друге з’явилося менше десяти років тому.

– Якось влітку ми побачили, що зліва від церкви земля дуже мокріє, – розповідає о. Михаїл Левкович. – Спочатку думали, що то ґрунтові води вийшли на поверхню, тож не надавали цьому великого значення. Але вода стояла, і мій син прокопав там ямку 30-40 сантиметрів завширшки. Побачивши нове джерельце, до нього стали люди приходити, вмиватися. І почалися зцілення. На моїй пам’яті є багато випадків, коли не тільки прихожани, а й паломники з інших куточків України, навіть священики, видужували від різних хвороб. Ця водичка дуже помічна. Тепер до другого джерела люди більше йдуть, як до першого.


Назвали його джерелом Всецариці (Всецариця – чудотворна ікона Божої Матері XVII століття, що в Афонській Ватопедській обителі, і через яку Богородиця передає дар – зцілює хворих). Побудували і капличку – три білосніжні ангели на своїх німбах утримують шестикутне склепіння із зображенням Всецариці. Над ним височіє маленька баня з хрестом. Саме тут п’ять років тому й з’явилася Мати Божа.

Сталося це у 2004 році на День незалежності. Один військовий прийшов на територію храму з відеокамерою, аби відзняти усю його красу й вислати репортаж у Росію сестрі. Чоловік неодмінно хотів показати й чудотворні джерела.

– Підходить він ближче до каплички Всецариці, дивиться на хрест, а його не видно, – розповідає настоятель храму. – Замість розп’яття побачив ясність – у сонячних променях стояла фігура Божої Матері. Тривало це кілька хвилин. Знявши диво на камеру, чоловік прийшов до церкви і показав нам з’яву.

Блага вість швидко облетіла околицю. Цілий місяць щодня тут відправляли подячний молебень до Пресвятої Богородиці. Невдовзі до Чорткова стали прибувати сотні прочан з різних куточків України, просити зцілення і тілесного, і духовного.

Стараннями отця Михаїла біля храму облаштували купальню. У басейн пустили воду з обох цілющих джерел. Поруч зробили водоспад. Аби люди могли навіть просто посидіти й послухати шум води, який теж благотворно впливає на душевний стан людини, заспокоює.

У священика є ще багато планів – він щодня працює на благо своєї пастви і церкви. На базі храму створено духовно-просвітницький центр. Розумію, чому так люблять прихожани свого духовного наставника. І не випадково називають його «швидка допомога». Запевняють: рятує людей не тільки джерельна вода, лікує й кожне слово отця Михаїла Левковича.

Високий замок