Андрей Шептицький розгорнув греко-католицьку церкву, яка все більше втрачала свою ідентичність, адже вона підпадала під окатоличення, спеціальну політику, яку проводила польсько-віденська влада. Вона боялася, що греко-католицька церква підпаде під вплив православ’я та стане російською, а це була пряма загроза сепаратизму.

Шептицький мислив ширшими категоріями, зокрема, категоріями Східної Європи та відроджував київську традицію, яка полягала в тому, що церква водночас є західною і східною. Власне, йшлося про те, щоб продемонструвати, що київське коріння українського православ’я водночас пов’язане із Заходом.


Важливим є створення ордену студитів. Вони були відмінними від василіан, які тяжіли до окатоличення. Шептицький створив таку здорову альтернативу. І з того часу Українська Греко-Католицька Церква має ці два крила, які часом перебувають між собою в антагонізмі, часом примиряються, проте існує певний баланс.


Це утверджує подвійну, гібридну ідентичність. Історики стверджують, що випадок греко-католицької церкви показує наскільки живучими можуть бути гібриди.


Андрей Шептицький докладав усіх зусиль, щоб відбулося польсько-українське та українсько-російське порозуміння. Він намагався конструювати нову Східну Європу, однак, спочатку йому це не вдавалося через війни (Першу світову та Другу світову), але це вдалося після війни. Він намагався будувати нові моделі не на війні, а на порозумінні. Основою цього порозуміння був християнський діалог між Сходом і Заходом, а церква виступала їхнім посередником.


Порятунок євреїв Андреєм Шептицьким — це глобальна відповідь на глобальний виклик. Шептицький не просто рятував євреїв, він рятував їх сотнями. На жаль, ми маємо дуже мало українців, особливо серед лідерів еліти, які б це розуміли і це робили. Скажімо, на польській практиці таких людей набагато більше (наприклад, Бартошевич). Вони відомі та шановані в усьому світі.


Однак Шептицький, у світлі порятунку євреїв, відомий небагатьом українцям. Іронія в тому, що найбільше святкування Шептицького відбулося в Канадському парламенті півтора роки тому (на 150-річчя від дня народження). Його вшанували як праведника, до того ж, це сталося за участю представників усіх українських церков (навіть Української Православної Церкви Московського патріархату). Це — дуже добрий символ для України, адже поки що в Україні бракує бачення масштабу самого Андрея Шептицького.

Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор УКУ, публіцист

Ukrzurnal.eu

Теги: