Фахівець з творчості філософа Фрідріха Ніцше, психолог Дрезденського університету Крістіан Німейер, дійшов висновку, що ідеологом фашизму та антисемітизму Ніцше зробила його сестра - Елізабет Ферстер-Ніцше

За даними Німейера, жінка стала доглядальницею свого брата після початку його душевної хвороби, писала листи від його імені і редагувала його праці відповідно до власних антисемітських переконань.

Вивчивши в процесі роботи над книгою "Енциклопедія Ніцше" листи філософа і різні документи, Німейер вирішив, що не варто довіряти всім опублікованим висловам, листам і афоризмам Ніцше, тому що частина з них, ймовірно, фальсифіковані його сестрою.

"Ферстер-Ніцше робила все, що було в її силах, щоб створилося враження, ніби Ніцше розділяв її "праві" переконання. Наприклад, вона розповідала вигадані історії про Ніцше і писала підроблені листи від імені свого брата. Саме вона створила найжахливіший міф про те, що Ніцше є "хрещеним батьком фашизму", - переконаний Німейер.

Фрідріх Вільгельм Ніцше (1844-1900) - німецький філософ, поет, культуролог. У своїх роботах Ніцше різко критикував загальновживані ідеї релігії, культури і моралі, створивши власну етичну теорію. Ніцше писав, що людина повинна бути вищою за усілякі обмеження, мораль, повинна бути "надлюдиною".

Твердження про "надлюдину" стало однією з ідей, узятих на озброєння Третім рейхом. Творча діяльність філософа припинилася на початку 1889 року, коли він почав страждати від душевної хвороби, що проявлялася в неадекватній поведінці і манії величі. Причини цієї хвороби досі не відомі. У серпні 1900 року Ніцше помер в психіатричній лікарні.

Елізабет Ферстер-Ніцше була заміжньою за одним з ідеологів антисемітизму Бернардом Ферстером і не могла не розділяти його переконання, вважає учений.

У 1889 році Елізабет почала доглядати брата, враженого душевною хворобою. Саме тоді вона і стала, на думку Німейера, потроху редагувати його записи. А після смерті Ніцше в 1900 році сестра філософа як повноправний розпорядник його творчої спадщини почала переробляти її за власним розсудом.

За словами Крістіана Німейера, він з'ясував, що з 505 листів Ніцше, опублікованих Елізабет в 1909 році, тільки 60 від початку і до кінця написав сам учений. Багато з цих листів були сильно відредаговані його сестрою, а 32 вона взагалі написала сама.

Німейер вважає, що Ферстер-Ніцше при публікації листів свого брата прибирала не тільки його негативні вислови про неї, але і критику на адресу антисемітів - зокрема, патріарха німецького антисемітизму Теодора Фрітша, видавця, який випустив в 1920 році свою версію "Протоколів сіонських мудреців".

Елізабет Ферстер-Ніцше не тільки "вирізала" уривки з листів брата, але і додавала деякі вислови. Наприклад, завдяки підробленим нею цитатам, створюється враження, що Ніцше розділяв погляди французького філософа і засновника расистської теорії Артура Гобіно.

Німейер стверджує, що Елізабет редагувала не тільки листування свого брата, але і його праці. Наприклад, з книги "По той бік добра і зла" вона прибрала такий вислів: "Антисеміти не можуть пробачити євреям того, що у тих є "духовний початок". А під час редагування книги "Воля до влади" Ферстер-Ніцше вважала за краще опублікувати тільки 270 з 374 афоризмів свого брата, більшість з яких при цьому були нею перероблені.

На думку Німейера, тільки ранні роботи Ніцше можна так чи інакше зіставити з ідеологією фашизму, при цьому Ніцше ніколи не був антисемітом, як вважають завдяки прагненням його сестри.

Варто зазначити, що Німейер - не перший, хто говорить про втручання Елізабет Ферстер-Ніцше в праці філософа. Наприклад, в 1967 році група італійських науковців знайшла і опублікувала оригінали відредагованих сестрою філософа уривків з "Волі до влади".

При цьому завдяки наполегливості Елізабет Ферстер-Ніцше праці її брата та її саму дійсно оцінили в Третьому рейху. У 1934 році Гітлер кілька разів відвідав створений нею у Веймарі музей "Архів Ніцше", сфотографувався на порозі музею, цілуючи руку Елізабет, і оголосив "Архів Ніцше" центром націонал-соціалістичної ідеології. Фюрер також призначив Ферстер-Ніцше довічну пенсію за заслуги перед вітчизною, а коли вона померла, прийшов на її похорони.

 

 

ТСН