Iрина п’ять рокiв, як перестала вживати наркотичнi речовини. Про свiй ВIЛ-статус дiзналася в лiкарнi. Тут медики взяли у неї кров на антитiла до ВIЛ-iнфекцiї. Результат виявився позитивним. Як жити з цим, дiвчина не знала, тому розповiла  рiдним. Та почувши дiагноз, батьки зiбрали Iринi речi i вигнали з дому.


Близько року вона скиталася по знайомим, жила то на вокзалi, то у пiдвалi. Через таке життя її iмунiтет значно знизився i вона захворiла на туберкульоз. Iрина пiвроку лiкувалася i жила в обласнiй протитуберкульознiй лiкарнi. Тут вона познайомилася iз соцiальним працiвником Кiровоградського обласного вiддiлення Всеукраїнської благодiйної органiзацiї «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВIЛ/СНIД». Власне, вiн i «витягнув» дiвчину iз прiрви, розповiв про можливiсть отримувати лiкування.


Iрина почала приймати АРВ-терапiю. Стан її здоров’я покращився, туберкульоз вилiкувала. Коли її виписали з протитуберкульозної лiкарнi, Iринi не було куди йти. Вона iз сумкою приїхала в офiс благодiйної органiзацiї ЛЖВ. Працiвники органiзацiї домовилися, щоб жiнку взяли на реабiлiтацiю у християнську церкву, допомогли їй оплатити номер в готелi та дали грошi на харчування. Наступного дня Iрину забрали до християнської церкви. Молитвами i наставництвом їй допомогли подолати депресiю.


На даний час Iрина знайшла роботу i працює. Її життя покращилося. Вона себе вiдчуває значно краще фiзично i морально.


Медпрацiвники толерантнiшi до ВIЛ-позитивних


Iрина одна iз 2 590 ВIЛ-позитивних, якi стоять на облiку в Кiровоградському обласному СНIД-центрi. Одна iз 1 142 пацiєнтiв, якi приймають антиретровiрусну терапiю. I одна з небагатьох, яка подiлилася своєю iсторiєю, як потерпала вiд дискримiнацiї.

- За десять рокiв моєї роботи в неурядовiй органiзацiї нашi клiєнти кожного дня зверталися до нас. I швидше за все, не за допомогою, а подiлитися своєю проблемою, що було порушено їхнi права. Випадки були рiзнi. Розповiдали, як хiрурги, дiзнавшись про ВIЛ-статус, вiдмовляли у проведеннi операцiї, стоматолог - вирвати зуб, а терапевт, який немає контакту з кров’ю, - надавати медичну послугу. Таким клiєнтам ми пропонували зробити заяву до прокуратури i в судовому порядку вiдновити права. Але, коли вони дiзнавалися, що там потрiбно вiдкривати свiй ВIЛ статус, вiдмовлялися вирiшувати це питання саме таким шляхом, - розповiдає Голова Правлiння Кiровоградського обласного вiддiлення Всеукраїнської благодiйної органiзацiї «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ» Юлiя Чабанюк.

Боячись дискримiнацiї, ВIЛ-позитивнi пацiєнти не надавали цим випадкам розголосу. Та попри це, проблему потрiбно було вирiшувати. Тодi соцiальнi робiтники благодiйної органiзацiї ЛЖВ брали таких пацiєнтiв пiд свiй супровiд.

- Вони разом йшли до лiкаря-iнфекцiонiста чи терапевта i вкотре нагадували їм, що вони повиннi надавати медичну допомогу ВIЛ-позитивним пацiєнтам. Та зараз ситуацiя вiдносно дискримiнацiї ВIЛ-позитивних у медичних закладах значно змiнилася. Минулого року ми проводили дослiдження «Рiвень стигми та дискримiнацiї до ВIЛ-позитивних людей». Зi слiв наших клiєнтiв медичнi працiвники бiльш толерантнiшi до ВIЛ-позитивних людей, - вiдзначає Юлiя Чабанюк.

ВIЛ-позитивнi самостигматизують себе


Втiм за останнi роки серед самих ВIЛ-позитивних пацiєнтiв збiльшилася внутрiшня самостигматизацiя. Це також результати вищезгаданого дослiдження.

- Якщо порiвнювати результати нашого останнього дослiдження, проведеного у 2015 роцi, з результатами 2012 року, то внутрiшня стигма значно виросла. ВIЛ-позитивнi люди себе стигматизують. Вони майже не говорять про свою проблему зi своїми рiдними – чоловiками i жiнками. А з дiтьми взагалi бояться порушувати цю тему. Навiть тодi, коли дiти запитують, чому батько чи мама постiйно приймають лiки. Всi клiєнти, з якими я спiлкувалася, вiдповiдають своїм дiтям, що це для того, щоб не хворiти. Або вигадують легенди про рiзнi хвороби, щоб дитина певний час не задавала це питання. Хоча ми їм розповiдаємо, що назву лiкiв, якi стоять на кухнi чи у спальнi, дiти можуть прочитати i знайти в iнтернетi вiд чого цi препарати насправдi. ВIЛ-позитивнi люди часто ховають цi препарати, здирають чи замальовують написи. Це i є внутрiшня стигма, - наголошує Юлiя Чабанюк. - Є такi  випадки, коли людина рiк знає про свiй ВIЛ статус i може вiдкрито говорити про це з рiдними. А деякi можуть жити i десять рокiв iз ВIЛ статусом - вони зовнiшньо нiби адаптувалися, а внутрiшньо не можуть про це говорити. I ми розумiємо, що людина ще не прийняла свiй ВIЛ статус, хоча має сiм’ю, дiтей, приймає лiкування. З ними у благодiйнiй органiзацiї працюють психолог i соцiальнi працiвники.

Завдання: забезпечити 100% доступ до лiкування


В Українi офiцiйно зареєстровано 230 тисяч ВIЛ-позитивних, з них - 100 тисяч зареєстровано протягом п’яти  рокiв.

- Тобто за останнi п’ять рокiв ми маємо половину епiдемiї. У 2005 роцi на всю Україну було приблизно 50 курсiв, тобто 50 людей могли отримувати лiкування. Наразi терапiя доступна кожному.  Кожен ВIЛ-позитивний повинен зрозумiти, що на ньому може закiнчитися епiдемiя ВIЛ/СНIДу, тобто подальша ситуацiя епiдемiї залежить вiд ВIЛ-позитивної людини – бажання лiкуватися, вiдповiдального ставлення  до лiкування, щоб не передати вiрус своєму партнеру чи дитинi пiд час вагiтностi або пiд час пологiв. Щоб взяти епiдемiю пiд контроль, повиннi приймати терапiю 90%, а в Кiровоградськiй областi на лiкуваннi перебуває 50%. Також в не меншiй мiрi подальша ситуацiя залежить i вiд  влади, медикiв, соцiальних робiтникiв. Перед нами стоїть завдання забезпечити 100% доступ до лiкування, - переконана Юлiя Чабанюк.

Стигма – це основний бар’єр на шляху до тестування, лiкування, звернень за допомогою в медичнi заклади. Тому у вiдповiдь на проблеми клiєнтiв, Кiровоградська мережа ЛЖВ реалiзує проект «Через зниження стигми до своєчасного виявлення та ефективного лiкування ВIЛ» за фiнансової пiдтримки БО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ» в рамках реалiзацiї проекту RESPECT: «Зменшення стигми та дискримiнацiї, пов’язаної з ВIЛ, до представникiв груп найвищого ризику в медичних закладах України» за пiдтримки Агентства США з мiжнародного розвитку (USAID).

- Наша мета - розширення доступу до тестування та лiкування ВIЛ-iнфекцiї у пацiєнтiв, якi отримують медичну допомогу в мiстi Кропивницький за рахунок зниження стигми та дискримiнацiї з боку медичних працiвникiв закладiв охорони здоров’я мiста та областi по вiдношенню до представникiв груп найвищого ризику щодо iнфiкування на ВIЛ та людей, що живуть з ВIЛ/СНIД та запровадження постiйно дiючої ефективної моделi «Залучення пацiєнтiв до тестування та лiкування ВIЛ-iнфекцiї». Ми прагнемо до кiнця 2017 року пiдвищити з 29 до 35% кiлькiсть людей, якi знають про свiй ВIЛ-позитивний статус. Ми хочемо збiльшити з 13 до 23% кiлькiсть осiб, якi отримують АРТ в обласному центрi, - зауважила Юлiя Чабанюк.

Rk.kr.ua

Теги: