В Острозі на Рівненщині є унікальна чудотворна ікона. Це чи не єдиний в Україні образ… темношкірої Матінки Божої, з таким же темношкірим Немовлям на руках. Називається він «Арабська Богородиця» і є великою православною святинею, яку вшановують в Острозі з XVI століття.

Звідки взялися араби-християни? За часів, коли була єдина Вселенська церква, на Близькому Сході з’явилися кілька патріархатів. Серед арабів були десятки мільйонів християн. Пізніше чимало з них перейшли в іншу віру, однак чимало залишилися християнами.

Острог на осередок слов’янської культури перетворив один із найвизначніших меценатів XV століття – Великий князь Литовський Костянтин Острозький. До його маєтків входили 100 міст, 40 замків, 1300 сіл. Не дивно, що його володіння називали «Країною князя Острозького» (їх площа перевищувала сучасну Тернопільську область!). Молодший син Костянтина, Василь, став засновником Острозької академії й зажив слави як оборонець православ’я.

– Князі Острозькі підтримували контакти з тими патріархами, що були під владою мусульман, надавали їм матеріальну підтримку. Навіть книги друкували арабською мовою на пожертви родини, – розповідає Микола Манько, заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника міста Острога. – А патріархи, своєю чергою, підкріплювали князів своїм духовним і моральним авторитетом у різних справах. 1620 року Єрусалимський патріарх висвятив відновлену православну ієрархію Київської митрополії.

Є переказ, що раніше благословляли князів Острозьких списками найбільш шанованих на християнському Сході ікон. Їх дарували патріархи, що сюди прибували, або ж передавали через своїх посланців. Можливо, благословляли й «Арабською Богородицею».

Більше відомостей дає про незвичайну ікону мистецтвознавець, художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника міста Острога Микола Бендюк:

— За легендою, колись Вселенський патріарх, перебуваючи після відвідин Єгипту в гостях у Костянтина Острозького, подарував князю ікону «Арабська Богородиця». На ній було зображено Богоматір із дитиною, де і Жінка, і Немовля — з темним кольором обличчя, великими носами й масивними губами. Не розуміючи, чому святі лики такі темні й незвичні, острожани відразу визнали за іконою святість. Тож шанували її як чудотворну.

Коли вона була написана? Тут думки вчених розділились. Один із дослідників святині Йосип Новицький датував її ІХ століттям. Микола Миколайович має іншу думку, тож аргументує її:

– Найімовірніше, оригінал ікони «Арабська Богородиця» було привезено до Острога на початку XVI століття, але вже в другій половині XVIІ століття образ виявився в дуже поганому стані. Оскільки він вважався чудотворним, з нього зробили копію. Видно, іконописець під час роботи додав свої поправки в міру власного розуміння і, відповідно, до традицій уже його доби. Стрілчасті брови, зменшена верхня губа… Вони видають майстра з місцевого середовища. У ликах майже повністю виключено площинність, додано стилістичні риси Острозької іконописної майстерні. Сам же оригінал ікони (ймовірно, коптського письма, XVI століття), згідно із церковними правилами, припускаю, був спалений, а попіл – розсіяний над річкою, щоб по ньому не ступала людська нога.

Образ написано на полотні олійними фарбами. Його уже неодноразово реставрували. Оклад «Арабської Богородиці» відповідає другій половині XVIІ століття. Виконаний карбуванням на срібній пластині та позолочений. За версією науковців, його могли замовити у когось із приїжджих майстрів. Бо стилістично оклад нагадує шати, які виготовляли золотарі у Вільні чи Кракові.

Wz.lviv.ua

Теги: