Нерідко проповідницькі зусилля душпастирів мають виражений ідеологічний крен, спрямовані на вироблення у вірян «правильної» політичної орієнтації. Відтак із духовних поводирів отці перетворюються у таких собі радянських політруків, стають допоміжними інструментами здобуття влади. І користування нею.

В Інтернеті з’явився відеоролик, головним героєм якого є скандально відомий пастор «Посольства Божого», фігурант кримінальної справи про шахрайство Сандей Аделаджі. На сцені він приймає вітальний адрес від Віктора Януковича. «Щиро дякую вам за активну участь у президентській кампанії 2010 року, вашу самовіддану працю, високе почуття обов’язку і громадянську позицію,... які стали головною запорукою нашої спільної перемоги», – йдеться у посланні Президента.

Документ більш ніж дивний. При нагоді нігерієць Аделаджі мав би пояснити, якими церковними канонами йому дозволено брати «активну участь у президентській кампанії», в чому проявлялася на виборах його «громадянська позиція», як кував «спільну перемогу». Чи не агітацією серед віруючих? Вона, вочевидь, була результативною. У Києві, де відчутний адмінвплив на електорат здійснює парафіянин пастора Аделаджі і його друг – мер Леонід Черновецький, кандидат у президенти Янукович набрав на 8% голосів більше, ніж на попередніх виборах...

Політичну місію активно реалізовує під час своїх приїздів в Україну і глава Російської православної церкви Кирило. Між рядками його проповідей вчувається жаль за колишніми часами, звучать тези, які можна розцінити як заклики до повернення українців у «братній союз». Чулися і повчання, докори у бік попередньої української влади. У ході літнього візиту до Києва і Донецька від Кирила не відходив лідер Партії регіонів, передвиборчі гасла якого так подобалися Москві. Знаки уваги, що їх демонстрував предстоятель РПЦ Януковичу, мимоволі підказували православним УПЦ (МП), за кого з політиків варто голосувати на виборах. Невипадково високий відсоток голосів за Януковича у певних районах «помаранчевої» Тернопільщини експерти прямо пов’язували з функціонуванням там приходів УПЦ (МП)…

Не інакше як політичною підтримкою можна назвати одноосібне благословення, що його отримав Президент Янукович від Кирила у день своєї інавгурації. Таким же політичним жестом є конфесійне дистанціювання, що його продемонстрував Янукович у Великдень, відвідавши лише святкову відправу за участю Митрополита УПЦ (МП).

Випадково чи ні, але відразу після приходу до влади Януковича представники улюбленої його церкви заговорили про зникнення «політичних причин», які, мовляв, спричиняли розкол в українському православ’ї…

Попрацювавши на «спільну перемогу», у церковних лавах вважають закономірним отримати дивіденди за свої труди. Показовим є лист, що його надіслав Митрополит Володимир главі українського уряду «регіоналу» Миколі Азарову. Очільник УПЦ (МП) просить керівника Кабміну призначити головою Ради підприємців (вельми «хлібна» посада) президента групи «Петрус» Людмилу Русаліну. Про цю кандидатуру відомо, що вона патронує горілчаний бізнес і є спонсором УПЦ (МП). Своя, мовляв, людина…

Цікавим видається факт занурення у бізнес і з боку глави РПЦ Кирила. Недавно він клопотав перед російським урядом, щоб той дозволив «Газпрому» напряму працювати з українськими хімічними заводами, відпускати їм газ по «божих» цінах. У патріаршому посланні було зроблено важливу ремарку: названі підприємства надають істотну допомогу Українській православній церкві Московського патріархату.

Минулого місяця прохання Патріарха Кирила було задоволено.

 

 

ВЗ