Одеський митрополит Агафангел закликав Януковича перенести львівську Академію Сухопутних військ до Одеси



Перенести, бо католики

Нещодавнє звернення митрополита Одеського й Ізмаїльського УПЦ (МП) Агафангела збурило львівську громадськість – у відкритому листі до президента України ієрарх закликає позбавити Львів Академії Сухопутних військ і перенести її до Одеси. У скандальному листі православний муж ставить у провину галичанам те, що Західна Україна є осередком Греко-католицької церкви. Вона, на думку Агафангела, протягом століть робила все можливе для захоплення земель, які населяють православні християни.

Заяви впливового одеського єпископа не на жарт стурбували і військових – бо ж вони тільки нещодавно вгніздилися в інституті. Зрештою, ніби лист, як лист. У президентську адміністрацію щодня приходить п’ять мішків листів. Але річ у тім, що Агафангел «не простий» священик – він потужний ієрарх, до слів якого дослухаються новий президент і його соратник з Партії регіонів Сергій Ківалов. Окрім того, він депутат Одеської облради та почесний громадянин Одеси. Та й характер листа свідчить про те, що митрополита надихали люди, незле обізнані у військовій справі.


Повернути річки назад

Як зазначив «Газеті…» директор департаменту преси та інформації МО Ігор Халявінський: «У Міністерстві оборони цієї теми не розглядають. Ми не обговорюємо і не коментуємо церковних питань». Зрештою, так воно і є. Як пояснив «Газеті…» екс-міністр оборони, голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Анатолій Гриценко, рішення про можливий переїзд інституту приймає уряд.

– Це не повноваження президента і не повноваження Верховної Ради. Це повноваження Кабінету Міністрів України, – каже нардеп, – саме Міністерство оборони не може ухвалювати таких рішень. Коли я був міністром, то доповідав про схоже рішення, але затверджував його уряд.

Львівські військовики, до котрих зверталася «Газета», називали можливий переїзд в Одесу «нонсенсом», «поворотом сибірських річок» і «розтринькуванням бюджету». Але… протестувати відкрито, бодай називаючи власне прізвище, служиві не наважуються, мовляв, їхнє діло маленьке – козиряти начальству та службу нести.

Як аргумент проти переїзду військовики називають те, що в Академії Сухопутних військ уже розроблено унікальну базу, де юнаки отримують вищу військову освіту. Кажуть, що зібрано позитивні відгуки про офіцерів, які пройшли військовий вишкіл у Львові. Зрештою, бюджет Міноборони цього року буде невеликим, куцих коштів буде замало навіть для проведення заходів бойової підготовки, не те що для переїздів. Зрештою, передислокація навчального закладу з одного місця в інше – це чергове ламання цілої освітянської системи.


Ліпше комуністи, ніж католики

У своєму листі до Віктора Януковича Агафангел наголошує на двох військових традиціях – російській (царській) і австрійській. І все б нічого, якби цього не було використано як аргумент на користь більшого патріотизму одеситів. Адже випускники Львівської школи кадетів піхоти, як вважає митрополит, «здійснювали експансію проти православного населення Західної України». Крім цього, Агафангел закинув керівництву академії те, що на її території «існує греко-католицька церква, яка здійснює вплив на світогляд, моральні та духовні цінності майбутніх офіцерів Української армії. В Одеському військовому інституті функціонує православний храм». Зрештою, стиль і риторика листа цілком прогнозовані. Подив викликає одне – для єпископа «своїми» є і кадети, котрі боронили царський режим, і їхні компартійні вороги, котрі очолювали більшовицький апарат терору. А от мешканці Західної України, так виглядає, колективно не викликають митрополичої довіри. І це попри те, що саме комуністи під час громадянської війни нищили білогвардійське училище разом з його захисниками. Та й добивали дух царської Росії разом з православними священиками аж ніяк не ющенківці чи петлюрівці, а їхні ідейні вороги – вірні сталіністи.

Земельне питання

Найбільша інтрига з можливим переселенням полягає в тому, що Одеському інституту належать колосальні угіддя в респектабельній частині Одеси – на так званому «Великому Фонтані». Там усе в зелені, до моря – півтора кілометра, навколо – захмарної ціни особняки. За інформацією «Газети…», у докризовий період ціна сотки землі в цьому райському куточку коштувала від ста до півтораста тисяч доларів. А за Військовим інститутом при Одеському «політесі» було закріплено аж 60,5 гектара. Після реорганізації 16 га мали передати місту – під забудову. Але земельні справи якось «провисли». Як легко припустити, будь-які реорганізації потрібні задля можливого перепланування територій, а де перепланування, там і «нічийні» сотки.
Планували, що після продажу інститутських земель зведуть будинки для 3500 сімей одеських служивих. Військовий інститут при «політесі» перебуває в подвійній юрисдикції: як військова частина він підпорядковується Міністерству оборони, а як навчальна – Міністерству освіти і науки. Свідченням усієї серйозності намірів стало звільнення ректора Одеського політеху Валерія Малахова – відомство, очолюване Табачником, не продовжило йому контракту.


Ми запитали

Як ви оцінюєте ситуацію з перенесенням Академії Сухопутних військ зі Львова до Одеси?

«Кожен повинен займатися своєю справою»
Анатолій Гриценко, голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони:

– Кузьмук, коли був міністром, визнав, що у Львові збудували справді сучасний навчальний заклад. Він сказав щось на кшталт того, що знімає капелюха перед львів’янами. І уряд Януковича остаточно підтримав те, щоб у Львові базувався вищий навальний заклад для Сухопутних військ. Я не бачу підстав переглядати зараз це рішення. Те, що високі церковні діячі намагаються втручатися в державні справи і навіть у міждержавні справи, викликає щонайменше здивування, ба навіть стурбованість; нещодавно було письмове звернення від Московського патріархату до керівництва України, де ставилося питання щодо сприяння, а якщо прямо говорити – лобіювання нафтового бізнесу. Кожен повинен займатися своєю справою. Якщо священик хоче зняти рясу і перейти в категорію урядових чиновників, тоді хай скаже про це публічно, зречеться сану і вступає до Компартії чи Партії регіонів.


«Ми люди військові, і куди скомандують, туди й відправимося»
Дмитро Гуцуляк, старший офіцер відділу інформації департаменту преси та інформації МО:

– Свого часу, як ви пам’ятаєте, порушували питання про розміщення єдиного навчального закладу Сухопутних військ. Комісії їздили і до Львова, і в Одесу, аналізували, оглядали об’єкти. І зійшлися на Львові. Якщо це питання знову порушать і скажуть переїжджати – переїдемо. Ми люди військові, і куди скомандують, туди й відправимося.

«Питання перенесення академії в Одесу розглядають кулуарно»
Анонімне джерело з центрального апарату Міністерства оборони:

– Питання перенесення академії в Одесу розглядають кулуарно. Це ініціатива не міністерства, а виключно політиків. Мені важко прогнозувати, до кого дослухатимуться в Кабміні. Дивна заява Агафангела чомусь повернула його ще й у релігійне русло. Щоб перенести навчальний заклад такого рівня, треба дуже багато коштів, яких і так бракує. Адже це не просто навчальний заклад, це й величезна тренувальна база. Треба забезпечити житлом велику кількість особового складу. Окрім того, проживання у Львові набагато дешевше, ніж в Одесі. Держава вклала в академію чимало коштів, і було б щонайменше недоцільно переносити її кудись після всіх капіталовкладень. Але якщо це питання виведуть у політичну площину, то можуть і гроші на це знайти.


Офіційно
Зі звернення митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела до президента України Януковича
…В той час В. Ющенко акцентував увагу, що справжніх патріотів та захисників України можна підготувати та виховати лише у Львові. Західний регіон України є осередком Греко-католицької церкви, яка знаходиться під впливом Папи Римського. Католицька церква протягом століть бажала та робила все можливе для захоплення земель, які населяють православні християни, силою зброї та насильного нав’язування католицької віри.
…Так у часи жовтневої революції кадети Одеського кадетського корпусу, виховані на засадах православної віри та любові до Батьківщини, вступили в нерівний бій під с. Ліманське з загоном Червоної армії та героїчно загинули.
Продовжуючи славетний шлях підготовки військових кадрів у місті-герої Одесі, яка під час Великої Вітчизняної війни не зустрічала ворога хлібом з сіллю, а героїчно оборонялася 93 дні за участю курсантів Одеського артилерійського училища, хіба це не є прикладом патріотизму та відданості Батьківщині?