Завдяки зусиллям деяких чиновників Росії та низки політичних партій і ЗМІ України в епіцентрі російсько-українських відносин сьогодні опинилися дві російські громадські організації українців — Об'єднання українців Росії (ОУР) і Федеральна національно-культурна автономія українців Росії (ФНКА), а також московська державна установа культури "Бібліотека української літератури", пише Андрій Бондаренко в "Независимой газете".

Останні шість років багато українців Росії, і я в тому числі, були послідовними критиками московського керівництва ОУР та ФНКА. Критикували за грубе порушення ними статутів обох громадських об'єднань і російських законів, за повний розвал після квітня 2005-го передбаченої статутами організаційної роботи. Критикували за ті порушення, що призвели до позову Мін'юсту і рішення Верховного суду від 24 листопада 2010 року про ліквідацію ФНКА. 

У Москві і Києві очікували, що ОУР ліквідують також за порушення статуту, законів та відсутність роботи по виконанню статутних культурних і освітніх завдань. В об'єднанні, як і в ФНКА, після 10 квітня 2009 року не залишилося легітимного керівництва, а чергові свої форуми московське керівництво ОУР та ФНКА, незважаючи на попередження Мін'юсту, не зволило скликати. 

Але з подачі міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова питання про статутні, суто юридичні порушення перевели в політичну площину. 13 січня на своїй прес-конференції він заявив, що діяльність ФНКА була припинена, тому що керівництво цієї автономії вело "взагалі-то політичну діяльність, прямо і відверто спрямовану на підрив наших двосторонніх відносин". 

Сергій Лавров не конкретизував, у чому саме полягає ця "політична діяльність". Думаю, що йдеться про політичні заяви лише однієї людини. Одного з двох співголів ФНКА та ОУР — 70-річного московського підприємця Валерія Семененка, нагородженого президентом Віктором Ющенком орденом "За заслуги". 

Головний редактор сайту ОУР Віктор Гіржов говорив "Газеті по-українськи": Семененко "періодично робить політичні заяви. Визнає, що вже багатьох "дістав". Тому, можливо, і вирішили закрити всю діяльність, пов'язану з ним. А замість ФНКА створять нову організацію, керовану і штучну". Такої ж думки про Семененка дотримується і голова Координаційної ради українських громадських організацій, член Ради Федерації РФ Василь Дума. 

Як приклад заяв Валерія Семененка наведу витяг із поширеного ним від імені ОУР та ФНКА УР заяви з нагоди 350-річчя Конотопської битви та 300-річчя Полтавської битви. Фактично, це оголошення про святкування в Російській Федерації військових перемог України над Росією. Перемоги військ гетьмана Івана Виговського над армією російського царя Олексія Михайловича під Конотопом і військ гетьмана Івана Мазепи над армією російського царя Петра I під Полтавою. Керівник російської громадської організації Семененко, наприклад, пояснює: "Поразка гетьмана Івана Мазепи під Полтавою... сьогодні має вигляд перемоги". 

Ще більше вражає публікація на офіційному сайті ОУР матеріалу "Гасло Всесвітнього конгресу українців та вшанування важливих річниць у 2011 році". Фактично напередодні 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни пропонується урочисто відзначити в Росії 70-річчя Акту 30 червня 1941 року про проголошення в окупованому радянському місті Львові незалежної української держави. Того самого акту, де стверджується: "Знов українська держава, що створюється, буде тісно взаємодіяти з націонал-соціалістичною Велико-Німеччиною, яка під керівництвом свого вождя Адольфа Гітлера творить новий лад в Європі й у світі та допомагає українському народові визволитися з-під московської окупації. Українська національна революційна армія, яка створюється на українській землі, боротиметься далі спільно з союзною німецькою армією проти московської окупації за суверенну соборну державу і новий лад у цілому світі... Хай живе Організація українських націоналістів, керівник Організації українських націоналістів та українського народу Степан Бандера!" У версії акта, опублікованій 10 липня 1941 року в газеті "ЖовкивськЁ вЁстЁ", текст закінчується фразами: "Слава героїчній німецькій армії та її фюреру Адольфу Гітлеру", "Україна для українців". 

Але російська державна машина у підготовці судового процесу з ліквідації ОУР допустила такі серйозні проколи, що при будь-якому рішенні суду гучна моральна перемога Семененка і прихильних до нього сил забезпечена. 

Про "політичну" обмовку міністра закордонних справ Сергія Лаврова було сказано вище. До того ж, підлеглі міністра юстиції Олександра Коновалова підготували до неї текст позову до ОУР, який абсолютно не переконливий, а підстави для ліквідації організації не очевидні. 

Постаралися і підлеглі міністра внутрішніх справ Рашида Нургалієва. ЗМІ вже повідомляли, що під час обшуку в Бібліотеці української літератури працівники МВС застосували насильство до її директора Наталії Шариної, ображали її. Ні в чому не винна російська жінка, мініатюрна москвичка, яку з мерії поставили наглядати за Бібліотекою української літератури, вона навіть не знала української мови і довго була мішенню для Семененка та його колег. Але якийсь сучасний герой Миколи Гоголя — нинішній Держиморда в міліцейських погонах — спрацював як союзник Мазепи та інших "переможців Росії". 

До політизації процесу моральна перевага була на боці Росії. Уфімський співголова ОУР та ФНКА Василь Бабенко, наприклад, був згоден подати у відставку для порятунку Об'єднання українців Росії. Але, схоже, після події союзники московського співголови Валерія Семененка вже "прокачали" ситуацію і відмовили його від такого кроку. Крім того, дав задній хід і МЗС України. 

У цих умовах судовий процес з тим текстом позову Мін'юсту (за 2009 рік!), який фігуруватиме в суді, просто приречений на гучний морально-політичний провал. І навпаки, для колективного Мазепи і чиновників, що активно допомагали йому своїми діями з різних російських відомств, такий результат стане символічною перемогою. Це цугцванг! Яке б судове рішення не прийняли, для Росії воно не вигідне.