Автор:  Вейн Ґрудем, бакалавр мистецтв (Harvard University), магістр богослов'я (Westminster Seminary), доктор філософії (Ph.D. by University of Cambridge). Працює професором Біблії та теології у Phoenix Seminary.

Видавництво: Crossway Books

Місце видання: Wheaton, Illinois

Рік : 2003

I.

Взаємовідносини християнства та бізнесу як способу виживання та самозабезпечення стали актуальною темою для розмов, як тільки вірні церков зрозуміли, що можуть бути не тільки суб'єктами бізнес-інтересів, але ж і активними гравцями – підприємцями. Звісно ж, крапкою відліку у даному випадку є колапс радянської економічної системи. На відміну від неї, український ринок, які б стадії розвитку він не проходив, підштовхнув вітчизняних християн на роздуми, чи можливо поєднувати «літургію після літургії» з підприємницькою діяльністю. У той час, як такі дискусії, започатковані Кальвіном, на Заході були резюмовані Максом Вебером (до нього, мабуть, ще і Вернером Зомбартом), що протестантська етика праці неодмінно веде до матеріального добробуту і благополуччя, українська релігійно орієнтована економічна думка перебуває, на жаль, на стадії зачаття. Уанет рясніє від історій сконфужених віруючих людей: «Нещодавно була можливість відкрити власну справу. Але ж мені відкрилось, що ці дві речі – служіння Богові та бізнес – суміщати неможливо». Отож, знайомство з книгою Вейна Ґрудема, присвяченою обговоренню бізнес-аспектів християнського буття, буде для українського читача вельми корисним.

II.

Можна тільки вітати той факт, що доволі відомий та авторитетний у широких академічних колах Північної Америки вчений-новозаповітник цим виданням розпочав будівництво міцного мосту між серією теоретичних книжок за теологічною та соціологічною тематиками та серією публікацій, головна ціль котрих – практична реалізація раніше здобутих наукових результатів. Хоча Ґрудем у країні державного баптизму більше відомий як автор фундаментальних праць, які присвячені або систематичному богослов'ю («Systematic Theology». Grand Rapids: «Zondervan».1994, 1264 с.), або докладному аналізові окремих теологічних питань. Цікаво, що у популярному американському онлайн-магазині Amazon.com перелік книг, що вийшли з-під пера письменника, розтягується на п'ять сторінок: немалу частину надрукованих видань становлять книги іноземною мовою. Однак саме у Америці Ґрудем впізнаний через письмові розмірковування над сьогоднішніми питаннями церковного життя: такі назви книжок, як «Дар пророцтва у Новому Заповіті та сьогодні» (Crossway Books, 2000), «Євангельський фемінізм і біблійна істина» (Multnomah Books, 2004), «Відкриваючи знову чоловіка і жінку: відповідь євангельському фемінізму» (Crossway Books, 2006; спільно з Джоном Пайпером) є свідками академічної  і − що в умовах високої конкуренції надзвичайно важливо − письменницької здатності Ґрудема адекватно відгукуватись на теологічні запити інтелектуально активної частини американських протестантів.

Поворот Ґрудема до економічної тематики з позиції його теологічних поглядів та світосприйняття не виглядає алогічним. Ще у виданій у 1994 році книзі-компедіумі «Систематичне богослов'я» автор зазначає:

Соціальна і політична активність християн впливає на закони, звичаї і вірування суспільства. У історичному плані, діяльність тих людей, чиє життя було змінено Євангелієм, спричинила за собою скасування рабства (у британських колоніях і в Сполучених Штатах), дала права і свободи жінкам, послужила поширенню загальної освіти, розвитку технічного і наукового прогресу, ефективності економіки; завдяки християнам чесність, ощадливість і працьовитість стали дуже високо цінуватися - все перерахувати просто неможливо (с.746, російський переклад).

Отже, тематичний фундамент було закладено, що за часом трансформувалось у низку інтердисциплінарних видань щодо «богослов'я бізнесу»: у липні 2003 році вийшла книга «Етика царства: перетворюючи місії через підприємницькі стратегії», де Ґрудем виступив як літературний учасник, а у листопаді 2003 року виходить праця «Business for the Glory of God» («Бізнес для слави Божої»). Інтерес автора до бізнес-питань зрозумілий ще з того, що за деноменаційною ознакою він належить до харизматичної церкви, що не визнає історичного припинення дії дарів Святого Духа. Бізнес – це сфера, на яку богослов'я впливає опосередковано, але ж це не завадило Ґрудему піддати вказану галузь теологічному аналізу.

III.

«Ми відкриємо, що у кожній деталі бізнесу є безліч можливостей задля того, щоб воздати славу Богові, як і безліч спокус до гріху» (с.17). З таким лейтмотивом Ґрудем веде читача крізь пілони економічної думки північноамериканського капіталізму. Об'єктами його економіко-теологічного інтересу стають такі завжди актуальні питання, як власність, продуктивність, працевлаштування, прибуток, гроші, нерівність у статках та конкуренція. Автор виходить з того, що його читачам знайома економічна тематика, але ж вони шукають християнське осмислення вже відомих явищ. З  цієї причини до усіх вище перелічених понять він застосовує просту методологію. З початку, описавши економічну реалію, він шукає аналогію у біблійних текстах, що для протестанта є кінцевим позитивним підтвердженням у системі координат «істина - брехня». Знайшовши необхідне підтвердження, Ґрудем резюмує, що, як у випадку із конкуренцією, «[конкуренція] є, таким чином, формою суспільного функціонування таких Божих якостей, як мудрість і доброта; і це є шляхом, яким суспільство допомагає людям відкрити Божу волю для їхнього життя» (с.65). Передбачаючи питання стосовно всім відомих надуживань людиною та природою капіталістичною системою, теолог має загальну відповідь: «Спотворення чогось доброго не повинне вести нас до думки, що ця річ погана сама по собі».

Подібне побудування видання, як і порівняно стисле обговорення надзвичайно складних проблем, викликало у американському середовищі відгуки у діапазоні від «це був найбільш нестерпний текст, який я читала у моїй академічній кар'єрі» до «ця книга повинна бути стандартом у наданні допомоги не тільки бізнесменам, але ж і бідним, особливо у Африці та Південній Америці». Бізнес як дар Божий – це центральна ідея, навколо якої Ґрудем вибудував теолого-економічні дискусії: «Я хотів би, щоб ви, перебуваючи у бізнес-середовищі, не відчували себе з того винними, проте раділи у богоданній доброті бізнесу у ньому самому…»(с.79). Часом здається, що «невидима рука ринку» Адама Сміта методично перетворюється на невидиму Божу руку, що регулює економічні питання. Ґрудем піддає богословському осмисленню майже всі стандартні компоненти економічної теорії. На його думку, господарсько-підприємницька діяльність людини легітимна з огляду на те, що людина є образом Божим (згідно з Бут.1:28: «…і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі») і здатна панувати над усіма матеріальними і нематеріальними ресурсами планети. Кожне економічне питання він характеризує як можливість чесною працею прославити Бога, але ж він також свідомий того, що власність, прибуток, гроші та механізми позичання є крапкою зосередження «структурного гріха».

Зазначимо, що, однак, дискусії щодо поняття власності і екології у книзі виявляються не надто когерентними. Хоча книга була надрукована у 2003 році, автор ще багато уваги концентрує на понятті необхідності приватної власності як такої: «У багатьох частинах світу чудний богоданний привілей володіння і управління власністю недоступний для широкого сегмента населення. У деяких культурах право власності егоїстично приховано невеликою групою впливових людей ; урядове регулювання настільки складне і з'їдає так багато часу, що все це не дозволяє бідним людям  володіти будь-якою власністю або невеликим бізнесом» (с.23-24). Звісно, що ці докори спрямовані на існуючі комуністичні режими, але ж критики зазначають, що історії відомі суспільства з добровільною відмовою від права власності. Тож, хоча заповідь «не кради» дійсно імпліцитно підтримує ідею приватної власності, автору слід перейти від опису «правила» до опису легітимних «виключень».

«Ґрудем бере ідею людської відповідальності за землю і перетворює її на принцип повного домінування без посилання на охорону навколишнього середовища», − зазначається у одній з рецензій на працю вченого. З об'єктивних позицій порівняно невелика увага до екологічних наслідків володіння та експлуатації невідновлюваних ресурсів планети промислово розвинутими країнами «першого світу» виглядає підозріло. Хоча автор підкреслює, що «…  (в нас- А.Г.)є право зберегти деякі з ресурсів для майбутнього використання» (с.22) і «ми можемо (гіпотетично - А.Г.) скористатись нашими ресурсами, щоб забруднити та знищити землю… » (с.22), в умовах превалювання екологічної свідомості  на Заході міркування дослідника виглядають, як мінімум, неповними та недалекоглядними.

IV.

Українському вуху, знайомого з реальною історією накопичення первинного капіталу у вже далекі дев'яності, ґрудемівські  позитивні висновки щодо моральної гідності бізнесу здаються дивовижними. Проте для колишніх читачів Макса Вебера – навряд. Те, що автору дійсно вдалося, це забрати мотиваційну паличку у бізнес-тренерів та повернути її Біблії, з якої ці коучі (як у випадку з Джоном Максвелом) черпали нове бачення економічних реалій.  У будь-якому випадку, задача-мінімум автора «довести, що багато аспектів бізнес-діяльності морально корисні у самих собі, і в самих собі вони несуть славу Богові» (с.12) була стисло і сумлінно виконана.