Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

6242
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

adminos,
В.С.Анисимов - руководитель пресс-службы УПЦ, которая с 2008 г. подчинена Синодальномуинформационно-просветительскому отделу УПЦ, которым руководит о.Г.Коваленко.
Тогда это полное издевательство над людьми. Я себе не представляю, чтоб митрополит Владимир назначил, к примеру, владыку Драбинко в подчинение, к примеру, владыке Агафангелу.
Анисимов подчиняется Коваленко? Ха-ха три раза.
"Не паши на воле и осле вместе" (Втор.22:10)

6241
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Да, старец мучительно воспринимал разрыв Украины, России и Белоруссии. Он считал, что это должна быть единая Русская земля
И все? И из-за этих фантомных болей "старца" теперь такой сыр-бор и смущение верующих?

6240
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Юрій Чорноморець,
ну, кака любов? Пакт о ненападении. И то в последнее время у вас стали появляться свои равальяки. Пока с ножом на предстоятеля не кидаются, но активно им машут в воздухе.
Начинают уже говорить о том, что церковь поделена на сословия, страты, касты, которые друг с другом стараются не пересекаться, друг друга не уважают, друг другом брезгуют.
Разрыв - как между паханами и опущенными в тюрьме. Хотя формально да, все сидят в одном помещении и все зовутся ЗК.
Примеров настоящей любви между зосимовцами и афанасьевцами пока не видно. Единственный объединяющий момент - это вселенская рецепция ("каноничность"). Сведенная к примитивному социальному феномену ("зато я могу поехать в любую страну, и там послужить!").

6238
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Юрій Чорноморець,
митрополит Владимир и не обязан терпеть Васильсеменыча. Вообще-то. Его терпеть - это даже некомильфо. Это не смирение и не мудрость. Это беспечность и попустительство. 

6235
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

наконец вменяемый комментарий.
"куда б нас не завели политики, мы сделаем все, чтоб остаться теми, кем мы есть".
нормально. 

6234
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Лучезарная дельта (по крайней мере, очень похожее изображение) есть в нашем Михайловском соборе.
А уж как масонскими символами усеян памятник Владимиру-крестителю, под которым постоянно отмечаются юбилеи крещения Руси - всем известно.

6233
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Юрій Чорноморець,
у нас в Церкви - единство разнообразия
Разнообразия у вас - хоть греблю гати, ага. А вот о его единстве говорить было бы слишком преждевременно.
Будешь верен в малом - дастся тебе большее. Вы боитесь нормально, незакомплексованно  коммуницировать с окружающим вас миром в том числе и потому, что у вас не налажены внутри собственной церкви внутренние, межгрупповые коммуникации. Монархистов, афанасьевцев, кодоборцев, русмировцев, украинофилов и прочих по сути ничего не связывает, кроме одного: "каноничность". И та друг у друга подвергается сомнениям.
Понятно, что такая дезориентированная сама в себе организация как УПЦ МП не в состоянии выходить в межправославный диалог с какой-то более-менее отработанной и согласованной позицией. Страх перед ошибкой вас парализует.
Но вместо того, чтобы признать, что ОВСЦ у вас бутафорский, вы начинаете искать виноватых в своих провалах. На вашей двери одновременно висит плакат "Добро пожаловать" - и огромный амбарный замок. Вы все еще боитесь влияния извне на свою внутреннюю "стабильность". Что любой шаг изменит баланс сил и приведет к неконтролируемой энтропии.

6232
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Добруж,
пытаясь понабирать в свой длиннющий пост как можно больше научного лексикону, Вы смотритесь, тем не менее, весьма чЮднО.
Тим прав, а Вы его даже и не попытались понять (о, Боже, и это говорю я!).
Он просто сказал, что даже у людей, которые канонизированы другими людьми в качестве святых (то есть образцов для даже-не-подражания, а копирования), бывали такие потоки сознания в порыве мистического экстаза, которые ни в коем случае не стоит считать Божьми откровениями. Ну, бывает. Это не похабная частушка под водочку. Это просто "выход за рамки", установленные Богом для данного человека. Очень человек хотел наступления какого-то события, или очень его боялся. Вот и получил "озарение", "откровение". Но не от Бога. А из глубины своих психических переживаний.
Поэтому не надо каждое задокументированное слово, сказанное тем или иным авторитетом, возводить в ранг божественного откровения. А где Божье, гдечеловеческое в одном и том же святом - это уже Дух должен подсказывать. А если Духа нет, то вот так все в кучу и валится. Вали кулем - потом разберем. А покаразберем - кучу разных доктрин на этом куле построим.

6231
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

а также с традиционной политикой УПЦ по отношению к другим украинским церквам, которую можно охарактеризовать как изоляционизм
Ну, наконец-то кто-то открыто это сказал. Да, изоляционизм. И давайте без этих вот "наши объятья всегда открыты".

6230
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Cactus,
Європа потребує нашої віри. Отже, Європа потребує нас більше, ніж ми її.
Ви впевнені, що наша віра є тим духотворячим джерелом, яке зможе рехристиянізувати Європу? Мені здається, це велика ілюзія. Перед загрозою "західних цінностей" наша "віра" почне ще більше фундаменталізуватись і маргіналізуватись. От цього точно варто боятися.

6228
Татьяна, УПЦ КП [профіль]

Философ,
Вам бы лишь языком потрепать
Вашим?

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Українська держава не вим...

dutchak1

dutchak1 написал:

 ВІНК wink 

Богослів’я під прицілом: ...

dutchak1

dutchak1 написал:

мракобісний маніфест wink 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Хтось уже писав — українська наука це як “совєтскоє шампанскоє” - і не совєтскоє і не шампанскоє. wink І в цьому явищі тих наук “українське релігієзнавство” одне з найогидніших явищ. Життя якось продовжується і економічні, технічні науки мають шанс очиститись, існувати. “Релігієзнавство” такого шансу немає.

 

Подкаст з Оксаною Горкуше...

dutchak1

dutchak1 написал:

Одна з яскраво-сірих представників українського релігієзнавства. wink 

Проблема українського пра...

dutchak1

dutchak1 написал:

Так, сьогодні ми маємо унікальну ситуацію – два центра релігійного впливу і більше нічого. Тільки ці міфічні центри, міфічний вплив і міфічні організації. Причому не дві, в нас всі церкви міфічні організації і хоча гострий конфлікт тільки у двох, це не гарантує від інших конфліктів у майбутньому. Пригадаймо — у нас вже був один, зараз затихарений, тоді коли легалізували УГКЦ і почались поза державні і поза церковні бійки на майні. І тепер туди, в ті міфічні впливи намагаються зайти ще й братчики з консолідованими намірами руйнування одних міфів, потім, очевидно консолідовано будуть творити другі міфи...Все решту — офіційно, неофіційно, делегітимізація, напіввизнані — пусте. І от якщо говорити про припинення конфліктів, теперішніх і легко прогнозованих майбутніх, то це припинення повинно бути не на годину чи на день, а таке припинення, яке виключає конфлікти як церков між собою так і церков з державою. Припинення і відносини мають будуватись на чомусь стабільному, постійному. Таким постійним, що існувало тисячоліття і існує сьогодні є канонічне право і право світське, яке, виявляється, походить від канонічного. Далі, перед об’єднанням, навіть якщо воно не відбудеться, необхідно завершити роз’єднання церков як суб’єктів права в полі українського права. Тут у нас “кайдашева сім’я”, “діти” підросли і “батьки” чи держава повинні між ними якось поділити спадок, майно. Християнські церкви самі чи за посередництвом держави повинні почати договорюватись по майну між собою. Необхідно вгамувати те мародерство, “загарбницькі” надії, за якими деякі церкви, використовуючи Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” надіялися тими “переходами” парафій прискорити чи замінити ту декларовану єдність. Це марні надії. Церкви повинні зафіксувати поточний майновий стан, припинити грабункові переходи і договоритись між собою — Все, припиняємо! Від сьогодні це майно, яке має кожна парафія кожної церкви стає майном всіє церкви. Як у канонах.(!) Кожна церква від дати договору повинна відмовитись від подальших претензій одна до одної по майну а також відмовитись у використанні в відносинах між собою Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”. Потім, міфічні організації-церкви повинні у держави вимагати легалізації, введення їх у правове поле як автономних об’єднань і надання цим об’єднанням статусу юридичної особи. Наслідком цього буде те, що церква буде мати власне майно згідно своїх канонів і зможе захищати сама себе в судах. По релігійному закону у нас з майном бордель і до тих речей, на які можна дивитись вічно, типу вогонь горить, вода біжить, можна добавити ще одну - дивитись як церкви ділять культове майно. Адже ніколи, після чергового переділу, ні церкви, ні парафії не стають повноцінними власниками майна. Вони по українському закону тільки власники тимчасові, до чергового переділу...😄До того часу, коли знову не виникне в православному середовищі чергове збурення, чергова хвиля переділу майна і християни знову почнуть квасити один одному носи і ділити храми.

І от з цього, вищенаведеного, легко напрошується висновок - “фундаментальний підхід до забезпечення релігійних прав і свобод” у нас почнеться після утилізації релігійного закону і ця грамотна утилізація сама почне запуск статті 35 Конституції України. До речі — грамотна утилізація утилізує також ті, “антицерковні”, закони. Вони у нас не “антицерковні” а “антихристиянські”, “більшовицькі”...