Без усіх тих Лапухіних і прочої беліберди, яка не має жодної історичної цінності, і, тим більше, наукової.

Щоправда я не в курсі, хто там із сучасних біблеїстів (від 1990-тих і далі) найавторитетніший. Із того, що зумів знайти, більш-менш науковий текст був у Віктора Гамільтона і Джона Волтона, тож їх і використав. Основний акцент все таки буде на доступних найдавніших коментарях, бо Буття 1-2 без контексту і найдавнішої традиції прочитання не зрозуміти.

Нарешті за півтора року я таки довів цю ідею до хоч якогось втілення і завершив три статті: Буття 1:1, Буття 1:2 і Буття 1:3. Я хочу зробити статті принаймні до всіх віршів першого розділу, вже навіть поробив заготовки з лінгвістичною інформацією.

Ось ці статті:


https://uk.wikipedia.org/…/%D0%91%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_1…
https://uk.wikipedia.org/…/%D0%91%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_1…
https://uk.wikipedia.org/…/%D0%91%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F_1…

Буду радий відгукам, порадам і побажанням. Я також хочу написати повноцінну літературознавчу наукову статтю «Буття 1 у світлі античних та середньовічних коментарів», де покопатися в літературних особливостях тексту, в його зв’язках з «Енума еліш» й іншими вавилонськими, угаритськими і давньоєгипетськими космологічними текстами, а також простежити як із цим всім корелює «офіційна» юдейська і християнська традиції прочитання. Хтозна, правда, коли до цього руки дійдуть, і чи дійдуть взагалі.

Facebook, 4 березня 2018

Теги: