Найголовніше: єпископи цих церков не висловлюють жодного сумніву (хоча й не сильно радіють), що мільйони вірних з УПЦ КП та УАПЦ воз'єдналися із вселенським Православ'ям, чим усунено найважчий наслідок розколу в українському Православ'ї.

Водночас вони досить категорично відмовилися прийняти безумовне визнання сану єпископів і священників з цих структур. Це проблема, про яку я попереджав раніше, що вона може стати перепоною на шляху до рецепції рішення Константинополя щодо України. Так воно й виглядає наразі. Справа в тім, що Константинополь у цьому питанні пішов шляхом церковної ікономії. А от серби і поляки (і певне не вони останні) наполягають на застосуванні акрівії, яка передбачала б поновлення сану для всіх, хто переходить до нової україніської церкви. Одразу зазначу, що у цьому питанні я також за ікономію - як свого часу виключно за ікономією РПЦ приєднала до себе РПЦЗ. Але не всі з цим погодяться.

І наостанок: поляки і серби відмовилися визнавати УПЦ КП і УАПЦ. Але їх не визнає і Константинополь, вважаючи (справедливо, на мою думку), що їх ієрархи і клірики відтепер складають відновлену Митрополію Константинопольського Патріархату. Примітно, що ані Сербська, ані Польська Церква не висловили сумніву щодо легітимності цієї Митрополії, заперечуючи існування лише УПЦ КП та УАПЦ.

Facebook, 16 листопада 2018

Теги: