Що таке святкування з точки зору християнства?

Варіант 1. Зібрати велику частину священників з усієї України, які залишать у святковий (а цього року ще й недільний!) день свою паству в селах, не правитимуть там службу і не служитимуть тут, бо в Києві насправді немає місця, де реально могли би служити стільки священиків. Більше того — присутність священника на Літургії без співслужіння і Причастя — це грубе порушення канонів, за яке передбачено позбавлення сану.

В результаті ми отримуємо велику кількість священства, яке в велике свято навіть не бере участі в Літургії, і величезну частину вірних, які в день Хрещення Русі не можуть відвідати службу, бо священник поїхав.

Варіант 2. Відправити скрізь Літургію і закликати людей цього дня причаститися.

Кожен вільний обирати, як йому святкувати.

Проти факту, як кажуть, не попреш – в кого народу більше, той в будь-якому випадку перетягне ковдру суспільних симпатій на себе.

Однак це стосується тих організацій, що засновані людьми. В світі є ще й така Церква, що заснована Богом, і її повнота не залежить від кількості її членів, а лиш від присутності у ній Самого Христа.

Сутність Церкви складають таїнства. В таїнствах християнська община виходить за межі чисто людських вимірів і стає істинною Церквою – Тілом Христовим.

Господь боявся натовпу, Він плакав, коли його зустрічали тисячі юдеїв з пальмовим віттям в руках і з вигуком єдиними устами «Осанна в вишніх». Кожен намагався до Нього доторкнутись, вхопити якусь святиньку-волосинку, аби прикласти до хворого місця. І то, звичайно не гріх, а гріх у тому, що потому майже ніхто не міг переказати Його слів, не міг збагнути до чого ж Він вів, коли звертався до людини. Врешті-решт той самий натовп, який співав ще вчора самовіддано Осанна Сину Давидовому, вже сьогодні кричав "розіпни Його".

Господь любив людей, але остерігався натовпу. Коли Він нагодував п’ять тисяч трьома хлібами, то чомусь потому змусив апостолів скоріше відпливати з того місця. Здавалось би, ніякої логіки. Ось тут по гарячому, коли до тебе звернено з такою увагою стільки людей, бери та й проповідуй, коси словесні покоси для Царства Божого.

Господь втікає від натовпу десь в тиху проповідь, чи в щиру сповідь, в простому серці знаходить відпочинок. Історія Церкви наперекір усім статистикам підтверджує, що Церква то таки мале стадо.

Церква – Апостольська, а апостолів було в Юудеї, де проповідував Господь, одиниці. В масштабі всього світу якийсь мільйон православних – то теж одиниці, в кожному місті і селі той самий маштаб будівлі Дому Господнього залишається сталим – «Мале стадо».

Закваски не може бути в тісті багато, але вона квасить все тісто. І християн у світі мало, однак Господь у меншості спитає про всіх: «Ви пам'ятаєте, Я вам казав, що по тому вас впізнають, якщо будете мати любов між собою, а не по тому, що вас багато».

День Хрещення Русі як державне свято був впроваджений у 2008 році Президентом України В.Ющенком. Традиція таких масових хресних ходів різних православних юрисдикцій у різні дні (УПЦ МП 27.07 а ПЦУ 28.07) на щорічні річниці Хрещеня Русі виникла нещодавно. Це пов'язано з політичними протистояннями в Україні.

Таблички із назвою єпархій в учасників хресної ходи УПЦ МП чимось нагадують нещодавнє радянське минуле. А саме надписи на плакатах назв організацій у яких працювали учасники радянських демонстрацій.

Надіюсь що в недалекому майбутньому традиція святкування дня Хрещення Русі стане більш церковною і не матиме за мету демонстрацію сили, а навпаки свідоцтво любові між православними в Україні.

Facebook, 27 липня 2019

Теги: