Микола Гоголь у своїх творах "Вечори на хуторі біля Диканьки", або "Ніч перед Різдвом" доволі красномовно зобразив, як звичайний народ уявляв, що ж саме відбувається в духовному світі у цей святий вечір. Виявляється, що уся чортівня на землі вилізала із темних зашпар світу Божого, втікаючи у пекло від новонародженого Христа.

У переддень великого церковного свята Дня Всіх Святих західні християни також висміювали нечисту силу. Адже біси бояться святих людей Христових, так само, як Самого Бога.

У східних православних народів були вертепи, а у католиків та американців на заході маскаради. У вертепі чорти виглядають злими, але кумедними. На маскарадах недолугими і безпорадними. Хеловін - то радше іронія над злом аніж реальне ідолопоклонство.

2. Потрібно провести чітку межу між конкретними окультними практиками древніх та сучасних релігій і звичайним маскарадом.

Якщо "хеловін – це «свято», яке прославляє сатану, пропагує жорстокість, ідолопоклонство, розпусту, сатанинські ритуали та навіть людські жертвоприношення" http://www.chve.org.ua/32415-2/, то яка статистика конкретних "жертв" цих "сатанинських ритуалів"? Які саме магічні практики застосовують "ідолопоклонники", коли виставляють гарбуза на дорозі? Де можна прочитати імена тих "богів", котрим поклоняються сучасні молоді люди, які на хеловін перевдягаються у чортів?

Не помічав на лицях людей в зомбі-масках "благоговійної" зосередженості, яка необхідна в окультних ритуалах, що практикують єднання людини із злим духом. Сучасна молодь, святкуючи хеловін, просто веселиться, без усілякого підтексту.

Звичайні світські розваги не можна порівнювати, наприклад, із діонісійськими екстатичними практиками, котрі закінчувалися розриванням живого бика на частини і поїдання його м'яса аби "причаститися" богу Діонісу.

3. У секулярній культурі ХХ ст. хеловін сприймається як частина шоу бізнесу. Навколо нього з'явилася потужна пропаганда та професійна реклама.

Рекламна кампанія напередодні хеловіну робиться не заради популяризації бісів, а для кращого продажу товарів. Для реклами, як відомо, властиві перебільшення і крайнощі у вигляді порізаних вен на руці, які до хеловіну не мають ніякого відношення.

На комерційній складовій власне й закінчується уся аморальність хеловіна.

4. Христос, втілившись, викрив присутність "духів злоби піднебесної" там, де люди найменше сподівались їх зустріти - в серцях людських: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете» (Ін 8,44).

Біс не бажає, щоб його бачили. Він дуже хотів би, щоб люди серйозно відносилися до його карикатури у вигляді чорта з рогами і хвостом.

Бог попустив, щоб диявол спокушав людину в Раю у вигляді змія, саме для того, щоб людина його чітко побачила і за власним бажанням з Божою допомогою роздавила диявольське лукавство в своїй душі, а не для того, щоб демонізувати плазунів.

Господь порівняв грішників у пеклі із козлами для того, щоб людина зрозуміла, що кайдани аду - то її власна вперта у сатанинській злобі воля, а не для того, щоб люди уособлювали з сатаною звичайну домашню тварину.

Людина завзято робить із мухи слона, аби не помічати простих речей у себе перед очима.

Диявол то лукавий дух, а не страшний, рогатий звір. Він є розумною мислительною силою. Вона мало не щодня діє у людських членах - говорить нашими вустами і мислить нашими думками.

Це відбувається тоді, коли ми озлобляємось на ближніх, які, наприклад, святкують хеловін, і таким чином самі впускаємо його в своє серце: «Розумна душа, котра плекає ненависть до іншої людини, не може жити в мирі з Богом» (прп. Максим Сповідник).

Facebook, 30 жовтня 2019

Теги: