Особисто знаю православних священиків в Європі, які служать Різдво двічі на рік - 25 грудня для місцевих і 7 січня для заробітчан. Відчути справжню атмосферу Різдва у більшості країн світу можливо лиш 25 грудня. В Україні, Росії, Грузії, Сербії... навпаки, 7 січня...
***
Більша частина православних Церков світу (11 із 15-ти) святкує Різдво 25 грудня по новоюліанському календарю. Згідно з ним "рухома" Пасха вираховуєтьсья по Юліанському, а усі інші "нерухомі свята" т.ч.Різдво збігаються з Григоріанським.

Це була прийнята Православною Церквою у 1923 році в Константинополі альтернатива Григоріанському календарю за яким живе весь секулярний світ.

З однієї сторони цей календар дозволяв православним святкувати церковні свята "не так як католики". З іншої потрібно було пристосовуватися до мирян, які жили, заробляли гроші, будували кар'єри у світському суспільстві.

З падінням європейських імперій державні Церкви вже не могли заставити жити і віруючих і не віруючих людей по церковному календарю.
***
Російська імперія до 1918 року жила разом з російсько Церквою по Юліанському календарю.
В тому ж році Ленін і впровадив той календар, згідно якого РПЦ святкує Різдво й донині, як і всі інші церкви, котрі знаходяться під її впливом.

До революції Новий Рік святкувався після Різдва, як в Типіконі й написано 25 декембрія. Держава, відділившись від Церкви, розпочала жити по новому стилю, а Церква залишилася в старому стилі.

На Помісному Соборі 1918 року це питання було соборно вирішено наступним чином - поки що не час тому що "Церква відлілена від держави".
***
У 1923 році, після прийняття світовим православ'ям новоюліанського календаря, РПЦ знову повернулася до цього питання. Ось уривок із звернення до пастви св. Патріарха Тихона в зв'язку з календарною реформою в країні 1923 року:
"Потребно и удобно для согласования церковной жизни Русской с установленным уже в нашем отечестве и во всех христианских странах время исчислением, – мы и епископы наши единогласно постановляем...".

Коли патріарх Тихон служив в Америці, дозволяв служити тим юрисдикціям, які того бажали по своєму календарю. "Не людина для суботи, а субота для людини"!
***
Але заляканий радянським терором народ і духовенство були впевнені, що Тихон зробив це під тиском влади. І не пішли у храми 25 грудня.

Як на мене Церкві не дали впровадити рішення собору в життя. Це була така антицерковна зовнішня календарна політика радянської держави, яка бажала відірвати РПЦ від всіх інших церков світу.

Влада у своїй внутрішній церковній політиці діяла по методу розділяй і володарюй. Бажано було поділити Церкву на "угрупування", які б святкували по різним календарям і заставити їх між собою ворогувати.

Вони спонукали одну Церкву жити по двох календарях. Якби більшовики захотіли, вони б заставили як не Патріарха Тихона то Митрополита Сергія (Страгородського) впровадити календарну реформу, як вони заставили його йти повністю на всі поступки, які їм були потрібні (Декларація, виправдання терору і його приховування...).

Просто для більшовиків перехід на новий календар був не вигідний бо зближував владу і Церкву, а так це ще один привід для переслідувань - всі на роботі, а християнин відмовляється працювати, бо в нього свято.
***
Наївно думати що до 1917 року Церква жила своїм життям по своєму календарю. Календарне питання завжди було питанням політики. З часом воно стало у основу розбудови залізної завіси між католицькмим та православними імперіями. У новий час - між радянським соцтабором та західним світом.

І це стосується не тільки Різдва. До 325 року Церква святкувала найголовнвше християнське свято Пасху в різних країнах по-різному. Церкви довгий час сперечалися між собою, хто ж святкує правильніше.

Не можливо сказати, що св.Полікарп Смирнський чи св. Іриней Ліонський... не спасалися, тому що святкували Пасху згідно малоазійської традиції, як в Євангелії, одразу після єврейської Пасех, яка в числі. Пасха в такому випадку могла припадати навіть і не на воскресний день.

Нинішня традиція святкування Пасхи - римська. Вона була впроваджена імператорським указом Костянтина Великого для всіх громадян імперії разом із юліанським календарем і слухняно прийнята Церквою на І Вселенському Соборі. На цьому всі суперечки закінчилися.
***
Непереконливо звучить аргумент, ніби до Юліанського календаря народ звик і то освячена віками традиція. Російський народ віками ходив на Пасху, хресними ходами. А після 1917 року швиденько "звик" ходити на паради. Звичка то діло наживне.

Зовсім недолугими виглядають доводи тих богословів, які стверджують, що Юліанський календар мовляв святіший бо по ньому жив Христос.

По перше Христос жив по єврейському календарю і виконував приписи Тори. А по друге Юліанський календар так названий на честь язичницького імператора Юлія Цезаря. Його винайшов єгипетський астроном Созіген. Календарі в язичницькому світі присвячувалися богам.

Якщо вже бути відвертим до кінця, то думаю, що той Бог, якому вклонявся папа Григорій ХІІІ, на честь якого був названий новий календар, явно "істинніший" ніж ті "боги", яким вклонялися Созіген і Юлій Цезар...
***
Не думаю, що календарне питання сьогодні для Української Церкви першочергове. Важливіше, як у древній Церкві, зберігати єдність у Христі християн однієї Церкви, але різних традицій. А коли політика перестане цікавитися церковними питаннями, певен, календарне швидко вирішиться.

Facebook, 25 грудня 2019

Теги: