Усі ці та багато інших геополітичних сюжетів вперше почув ще в 90-их, коли тільки прийшов у Православну Церкву. Пізніше ці ідеї ніби принишкли. Нині "теорія змови" знову виходить у світ Божий.

Приводом для її появи стало впровадження державою карантину. Звичайне в таких випадках обмеження кількості людей на богослужінні багатьма християнами сприймається як гоніння.


***


Можливо то не "жидо-масони" нападають на Церкву, а Бог смиряє християн? Напевно це тому, що Йому не все подобається в сучасному церковному житті?

Вочевидь, ми відносимось до таїнств надто прагматично: перед Паскою хоч-не-хоч, але мусиш відмітитися, тобто причаститися? Либонь Бог обмежив широкий доступ до святині, щоб ми полюбили Його дар?

Мабуть Він попускає християнам пережити маленькі скорботи, щоб уникнути більших? Посидіти деякий час вдома і подивитися на прохання духовенства богослужіння онлайн, то явно не великі гоніння. Навпаки, прояв смиріння.


***


В православній аскетиці існує наступна практика - якщо послушник через молитву впадає в гординю і осудження, його потрібно відлучити від Літургії і Причастя заради смиріння.

Християни то послушники Божі. Піст - то тимчасове відлучення від чогось хорошого. Тому що це хороше може стати причиною тотальної духовної загибелі - гордині!


***


Не думаю, що світовим політичним лідерам немає сьогодні більше чим зайнятися, як тільки боротися з Православною Церквою. Напевно причина в такій підозілості християн до зовнішнього світу полягає в іншому.

Св.Паїсій Афонський говорив, що коли людині здається, ніби всі навколо тільки про неї й думають, і бажають їй зла, вона знаходиться в стані гордині.

Гірше думати про себе - властиво тим, хто ближче до Бога. Гірше думати про інших - думка від диявола.


***


Легше думати, що ворог православ'я десь ззовні. Але я реальний причасник Христа. Мої гріхи в першу чергу калічать Тіло Христове.

В серці людському, по слову Спасителя, може вміщатися як Царство Небесне, так і духи злоби піднебесної: "Наша борьба проти начальств, проти властей, проти мироправителів пітьми цього віку, против духів злоби піднебесної» (Еф 6,12).

Людина може випускати в світ зло лиш через двері свого серця: "Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює" (Мф 15, 19).

Про змову "слуг анцихриста" проти православних у Євангелії не йдеться. Якщо ця змова дійсно існує, то лиш допомже християнам слідувати волі Божій.

***


Ні у Старому ні Новому Завіті ні в святих отців немає підстав для підозрілого погляду на світ.

Царі керують народами, але "серце царя в руках Божих" (Прит 21,1). Навіть тоді, коли той цар "жидо-масон" і робить не зовсім приємні речі: "Тому що Писання говорить до фараона: «для того Я й поставив тебе, щоб показати силу Мою над тобою» (Рим 9,17).

Бог попускав язичницьким царям-ідолопоклонникам поневолювати народ Ізраїлю, щоб привести його до Бога.


***


Теорії боротьби "добрих" християн із "злими" не християнами були популярними ще в церковній древності. Вони перескочили у псевдохристиянські апокрифи із язичницьких дуалістичних трактатів.

Ці популярні "героїчні сюжети" можна узагальнити наступним чином - у світі панує зло, добрі сили живуть на землі у царстві пітьми, небесні воїни світла борються зі слугами зла.

У Священному Писанні описано інше розуміння світу. У всіх добрих і злих обставинах людського життя - премудрий Промисел Божий.

По слову Василя Великого, Він "направляє неблагі наміри людини до благих наслідків". А "від Благого не буває зла" (прп.Єфрем Сірін).


***


Церкві вже більше двох тисяч років. За весь цей час християни встигли добряче нагрішити.

Варто сьогодні придивитися до цих помилок. Хоча б для того, аби зрозуміти, що Бог довірив нам святиню, але ми ми не святі. Історія Церкви красномовно свідчить, що головними "ворогами православ'я" були самі ж православні.

Православна Церква несе не меншу відповідальнсть за трагедію 1917 року, ніж все суспільство вцілому.

Православна Церква в Російській імперії мала монополію на освіту та виховання народу. Майже усі громадяни країни були православними. Інші релігії знаходилися поза законом.

Церкву знищували православні за своїм походженням християни, які дуже швидко стали атеїстами-більшовиками. "Жидо-масони" тут ні при чому.


***


Напевно, сучасні християни не достойні гонінь, щоб їх боятися. Бог по милості Своїй дарує нам щастя: "Не лякайся, мале стадо, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство" (Лк 12, 32).

Facebook, 27 березня 2020

Теги: