Отож, для початку хочу зауважити, що колись існуючі працивілізації користувалися для позначення понять умовними символами тих чи інших речей-явищ-явлень-образів. Частинно така система сприйняття кодування понятійного збережена в ієрогліфічному письмі, а також, зокрема, дуже специфічно в культі Православної Церкви. Натомість, наша цивілізація розвивається, переважно, користуючись лінійним сприйняттям мови-лінгви. Тобто, ми вкорінені в часово-просторове розгортання минулого-майбутнього в прочитаному тексті. Відтак, обсяг інформації-пояснення світу та явищ у тексті ми сприймаємо лише частинно, адже лінійність лінгви передбачає, що понятійні об'єми мовних зворотів осідають у пам'яті, яка не може бути постійно-актуалізована в пізнавальному процесі.


Відтак, є ще явище «споглядання», на відміну від дешифровування-розкодування лінійного сприйняття лінгви. Явище смислового розкодування лінгви, яке постає у якості «споглядання» чи то дотичного до нього пізнавального процесу передбачає врахування розмаїття аналогових та синтезованих за многомірними параматерами та критеріями смислопродуктивних зв'язків символьно-образних конструкцій.


Відтак, саме завдяки використанню останніх вдається «осягати» те, що важко систематично викласти в лінійному принципі лінгво-тексту. Та до цього питання, яке дотично вказує на існування працивілізаційного понятійного апарату, який не має у нашій світоглядній системі аналогу декодування, я повернуся трохи пізніше. А зараз пропоную поміркувати над таким…


Отож, грецька мова розглядає поняття «дім», яке у нашій мові має дотичне похідне «дим» — себто певну «завісу» у відкритому повітряному просторі, яка натякає на існування затишного житла. Між іншим, «житло», як аналог «дім» пов'язане із понятійним об'ємом «життєвості». Те, що сприяє життєвості є «дім»-«житло». Це те, що дещо ілюзорно-ефемерне (дим), адже здатне «поширюватися» на невизначені відстані, бо «дім» — це не тільки «споруда» (це поняття свідчить-натякає на те, що «спор-иться»-вдається; «спор-иться діло»-відбувається-налагоджується). Дім — це те, що «поширюється» на «упорядковуваний простір» (споруда-спориться-вдається-діло-діяльність-упорядкування простору за певним задумом)… Перепрошую, дуже захопився… Тож мова про грецьку. Дуже значна подібність у контекстах спостерігається, коли розглядаємо понятійні об'єми цієї мови. Так, «ікос» (оικόϛ) — дім, житло, кімната знаходить подібність у смислах, коли мова йде про економіку-упорядкування суспільства «ікономікос» (οικονομικοϛ) — той, що стосується управління домом, господарством, домогосподарство, хороший господар…


Цікаво також, що грецька пропонує «розпізнавання власності-простору свого комфортного побутування», коли мова заходить про «ікономікос»-дім. Поняття похідне «ікіосіс» (οικείωσις) — присвоєння собі, — свідчить не тільки про вимір «власності», але і про сприйняття-засвоєння-усвідомлення з корисністю. Так, у традиції Церкви є поняття «ікономія», яке походить від того ж таки «ікос» (дім-житло), яке означає поблажливе застосування внутрішніх церковних моральних норм щодо людей з метою поступового їх приведення до належного самоусвідомлення в контексті церковного світогляду. Тобто, щоби щось або когось «сприйняти», потрібно щодо цього застосувати критерії та мотивацію «домашності». Саме на це поняття натякає похідне «ікіос» (οικειοϛ) — домашній, рідний, родинний. Адже ми «переживаємо» за наших рідних. Ми до них небайдужі. Тому не даремно ще одне похідне слово «іктіро» (οικτειρω) — означає жалкувати, жаліти, співчувати.


Англійська мова теж має свої унікальні контексти, коли ми звернемося до поняття «дім». Спершу мова йде про building, себто про споруду, що, між іншим, вказує на прагнення «конструктивності»-розбудови-розвитку за відповідними критеріями; build — будувати, споруджувати; похідні поняття — форма (тобто мова йде про «упорядкований за певним задумом простір-явище»),  це слово також застосовують, коли мова йде про конструкцію, будову тіла, та «покладення» (для прикладу «покладати надії»). Себто, власне дім — це ґрунт для сподівань і затишних роздумів-міркувань-мрій-планів щодо упорядкування визначеного простору явищ, явлень, уявлень, предметної царини.

Також англійська мова пропонує поняття house — дім, себто будинок, хата, рід, династія, (мова йде про тих, що причетні до спільного простору перебування та провадження буття, до спільного досвіду), також мова йде про палату парламенту, театр, глядачів, (адже «глядачі» теж причетні «спільному дійству-перебігу-переживанню подій», вони мають на певний час «спільний досвід буттєвості»), та похідні — повний збір, аншлаг, (поняття про самодостатність зібраної спільності за певними критеріями визначеними, також явище «повноти»-завершеності слід брати до уваги), мова йде про притулок, (прихисток від несприятливих умов зі статусом захищеності), виставку, (репрезентація буття за відповідними критеріями перед суспільним загалом), сеанс (визначений час дієвості відповідних чинників пізнавального процесу, які впливають на самоусвідомлення-стан).

От, власне, завдяки такому коротенькому аматорському екскурсу в процесі оперування понятійними об'ємами лінгвістичної конструкції «дім» вдалося в певних натяках долучитися до різних культурних традицій світоглядного сприйняття явищ життя, які мають спільне цивілізаційне джерело. Адже згідно біблійної образної мета-конструкції понятійної «катастрофи Вавилонської вежі», коли відбулося «розділення мов», до нас доноситься відгомін інформації про існування працивілізації об'єднаного людства, яке прагнуло в своїх здобутках стати вище самого Творця…

Та повернемося до теми сприйняття-осягнення лінгво-мета-конструкцій, де відсутнє лінійне сприйняття інформаційного-пояснювального посилу. Це явище дотично можна пояснити, як «споглядання», (застосовується інтуїтивне декодування семіотичних параметрів-критеріїв знакової конструкції), хоч воно, звісно, не вичерпує означення пізнавального принципу, який застосовується на наступній, пропонованій Вашій люб'язній увазі, світлині…

Буду рад Вашим розмисленням із цього приводу…

Вooknet.com/uk/blogs, 7 серпня 2020

Теги: