Звертаючись до відомого твору «Пан Коцький», який поставляє важливу проблематику світоглядної ґенези корпоративних спільнот, маємо змогу збагнути, що в перспективних герменевтичних образах для нинішніх нащадків закладені глибокі смисли сприйняття коректного буттєвого становлення особистості.

У цьому творі алегорично зображені нішові спільноти, які мають власні критерії формування ціннісно-світоглядних орієнтацій. У середовищі конкуренції корпорацій, які формують власні ієрархічні структури на ґрунті визнаних нормативних світоглядних критеріїв, постає унікальна базова ніша творення ціннісно-звичаєвих постулятивних координат свідомості особистості в образі головного героя твору.

Означена корпорація «Пана Коцького», використовуючи маніпулятивну стратегію просування власного бренду, змогла створити ефект інформаційного домінування звичаєво- та естетико-інтелектуального контенту над традиційною корпоративною матрицею осягнення існування, визначеного за відповідними критеріями соціального сегменту, який збудований за наявними ознаками інституційної ієрархії…

Та мені хотілося би продовжити дискурс цього відомого ґрунтовного художнього дослідження із галузі соціал-інженеристських підходів та анонсувати продовження його з наступним гіпотетичним розгортанням сценарію:

1.    Виявилося, що в кожному лісі є свій «Пан Коцький».

2.    В одному лісі «Пан Коцький» є прибічником-фундаменталістом етики та світоглядної естетики чаювання. Відповідно, індустрія соціально-культурних та економічних ніш інституційної ієрархії збудована саме за принципами означеної філософії світогляду. Тобто, лісові мешканці існують у середовищі відритої культурної та економічної конкуренції індустрії виробників різних сортів чаю, обирають відповідний антураж, формують на цьому ґрунті брендові та свідомісно-ціннісні орієнтації із царини відповідної культури творення ідеологемної структури координат ідентичності, яка є домінуючою з позицій соціал-інженеристської платформи свідомості еліти, репрезентованої «Паном Коцьким». 

3.    В іншому лісі еліта-«Пан Коцький» є прибічником-фундаменталістом пивної культури й етики-звичаєвості, світогляду, а також естетично-брендової та економічної філософії обґрунтування та творення координат ідентичності суспільної корпорації.

4.    В третьому лісі еліта-«Пан-Коцький» є прибічником «загально-звірячих базових суспільних цінностей» гри у футбол, формула яких звучить наступним чином: «Байдуже, що пити чи їсти, головне, щоби від того був відповідний ейфорійний ефект «задоволення».

Відтак, культура, яку просуває лісова еліта, дозволяє суспільності споживання будь-чого, у тім числі алкогольних і наркотичних препаратів тощо, адже головне — загальні базові суспільні цінності свободи досягнення стану задоволення-ейфорії та головного критерію ідентичності корпорації — всі мають вміти грати у футбол.

Відповідний світогляд брендової культури споживання усіляких препаратів, що дають відчуття «задоволення» від «свободи вибору» впливає на організацію економічних, етико-естетичних та інших критеріїв ієрархії лісової спільноти.  

Отож, означена найбільш прогресивна з позицій базових суспільних цінностей корпорація лісових мешканців вкрай негативно ставиться до тенденцій «світоглядного і культурно-естетичного фундаменталізму», провідниками якого є «Пан Коцький»-пивний фундаменталіст, і «Пан Коцький»-чайний фундаменталіст — у своїх лісах.

Отож, питання:

У якому саме лісі з позицій пропагування «базових суспільних цінностей» гри у футбол створені найкращі умови для прогресивного економічного, культурного, світоглядно-естетичного та інтелектуального всебічного розвитку лісових мешканців?
Що означає поняття «фундаменталізм» з позицій «базових суспільних цінностей» лісових мешканців? 

Вooknet,19 жовтня 2020

Теги: