Religion.in.ua > Актуальний коментар > Життєва історія із "сучасного патерика"
Життєва історія із "сучасного патерика"16 09 2020 |
Ми зберігаємо пам’ять про особливих людей. Є такі, що їх називають святими, інші кажуть, що то — диваки. Про них пишуть спогади, оповідають про ті чи інші значимі висловлювання з того чи іншого приводу. Про них іноді говорять, що це ті, «кого ловив світ, але не впіймав», як про це писав Григорій Савич Сковорода. Тож і я вирішив поділитися дивною звісткою, спогадом… Ще коли служив у містечку, примітною стала літня жінка, Валентина. Вона завжди вбиралася в чорну одіж, приходила у храм, подавала дуже багато записок на літургійне поминання. Іноді сповідалася також і в мене. Її духівник мешкав у Києві, вона часто відвідувала його. Дуже дивно, що ця людина ввібрала у своє життя традиційну аскезу, як про те оповідають у патериках (це особливий літературний жанр, в якому прийнято вести мову про духовне життя визначних аскетів-подвижників). Саме так, я не помилився — у патериках. Тепер, коли її вже немає, дозволю собі оповісти про неї. Звісно, не для того, щоби хтось подумав про її «святість». Певно, в її житті є щось інше, а втім… Який подвиг цієї жінки, що їй відкрилося у взятому на себе майже затворництві, як вона молилася і вірила — це залишилося тайною її та духівника, про якого достеменно ніхто нічого не знає, крім того, що вона його дуже шанувала… Так і тут… Але це була зовсім нинішня жінка, у сучасному світі технологій і світогляду. Щоправда, її келією стала звичайна квартира. І замість просфори і води їй приносила їжу донька. Дивно. Не знаю, що сказати і подумати. Та я був би щиро рад, коли б виявилося, що Валентина знайшла у Бога милість і молитви та подвиг її прийняті Господом. Хто знає… Вooknet.com, 14 вересня 2020 Повернутися назад |