13 01 2021   Ієромонах Микита Пантократорський Публікації, Аналітика, Історія

Що нам говорить церковна свідомість про Православну Церкву України, віком 332 роки

Один із доказів, який сьогодні Церква Росії використовує для ствердження того, що Церква України входила до її юрисдикції, починаючи з XVII ст. і далі [впродовж наступних століть], є саме всеправославна церковна свідомість. Згідно з нею, всі ці роки загальноприйнятим було [уявлення], це стосувалося навіть Вселенської Патріархії, що Україна належить до юрисдикції Патріархату Росії. Однак це неправда. Історія та церковні акти нам свідчать про інше.

22 06 2020   Анатолій Хільченко, священник Публікації, Аналітика

Грані, переклади та догми

Про племена та «ядерну фізику»

12 05 2020   Юрій Чорноморець, Світлана Шкіль Публікації, Аналітика

Практичне випробування релігійної біоетики в умовах коронавірусу

На тему «релігія і медицина» було написано безліч праць, в яких підкреслювалося значення біоетики як особливої дисципліни, наводилися приклади успішного застосування релігійних цінностей як цілому, так і у житті окремих видатних медиків, які водночас були релігійними діячами. Разом із тим, великим випробуванням для релігійної свідомості стала остання епідемія коронавірусу, яка продемонструвала різноманітну реакцію релігійного середовища на практичні виклики, показала деякі суттєві недоліки у легітимації біоетики у самих релігійних колах.

26 02 2020   Максим Балаклицкий Публікації, Аналітика

Адвентисты и военная служба

«Если все станут такими, как ты, — кто будет родину защищать?». Этот вопрос выражал главную претензию к моей вере со стороны «неверующих» мужчин. Отказ от алкоголя и работы по субботам не волновал их так, как моя вера в то, что Иисус запретил Своим ученикам участвовать в актах насилия, в том числе военного. Какова позиция Церкви адвентистов седьмого дня относительно военной службы? Это не так легко определить.

19 12 2019   Иеромонах Никита Пантократорский Публікації, Богослов'я, Аналітика

Простые мысли афонского монаха о ситуации в Украинской Церкви

Как монах Святой Горы и в связи с несением послушания гостиничного (в архондарике) в монастыре Пантократор на протяжении нескольких лет, очень часто я контактирую с русскими и украинскими паломниками. Тема, которая занимает последний год этих паломников – ситуация в Украинской Церкви. Вопросы, которые задают все, те же самые, которые поступают из лживых новостей и определенных дезинформирующих страниц в интернете или журналистских кругов. Очень легко можно заметить вред, который они вызывают. Также они несут большую ответственность, ибо вместо того чтобы помочь, усугубляют конфликт и озлобляют читателей. Хотел бы ответить на эти привычные вопросы.

6 11 2019 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я, Аналітика, Історія

«На богословському рівні католицизм, православ'я і протестантизм дуже зблизилися». Актуальна розмова про розвиток богослов'я в Україні та світі

Продовження розмови Кирила Караченцева, ведучого програми "Ultima cena" на каналі "Ісландія", та Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію. Початок розмови див. у перередній публікації «Чим займається новітня теологія?».

6 11 2019 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Чим займається новітня теологія?». Актуальна розмова про розвиток богослов'я в Україні та світі

25 жовтня 2019 р. на українському каналі "Ісландія" в програмі "Ultima cena", яка присвячена релігіям у сучасному світі, відбулася розмова Кирила Караченцева, ведучого програми, і Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію; про те, чим вона займається; про актуальні проблеми сучасних теологічних досліджень; про те, як теологія існує в Україні; про можливі перспективи її розвитку. Пропонуємо текстовий варіант розмови.

29 10 2019   Крістіна Штьокль Публікації, Аналітика, Історія

Моралістський інтернаціонал. Роль російських православних діячів у транснаціональній мережі моральних консерваторів

Австрійська соціологиня, дослідниця постсекулярних конфліктів, авторка декількох книг про Російську Православну Церкву Крістіна Штьокль презентувала проміжні результати свого нового дослідження на семінарі в Києві, організованому 23 вересня 2019 року Інститутом історії Церкви та Київським центром Українського католицького університету (УКУ).

25 07 2019   Володимир Волковський Публікації, Богослов'я, Аналітика

Українське літургійне товариство: перші завдання

Робота науково-методологічного семінару «Принципи та підходи у перекладі богослужбових текстів українською мовою» продовжується. 17 липня 2019 р. в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України відбулось робоче засідання перекладацької ініціативної групи за результатами першого семінару, який відбувся 24 червня. Засідання ініціював і забезпечив Несторівський центр, науково-просвітницька громадська організація.

18 07 2019 Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви

30 червня - 14 липня 2019 року у Волоській академії богословських студій (Греція), одному з флагманів сучасної православної освіти, було проведено літню школу для духовенства і мирян-богословів Православної Церкви Україні. Студенти і викладачі богословських шкіл України за сприяння авторитетних богословів з різних Помісних Православних Церков вивчали богослов’я у Греції та були прийняті Вселенським Патріархом. Подібні богословські події будуть регулярними і стануть серйозним поштовхом для інтеграції духовної освіти України в освітній простір вселенської Церкви.

18 07 2019   Ніколаос Аспруліс Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Богословська освіта і виклики, які ставить Богословська академія Волоса: необхідність зміни парадигми

30 червня - 14 липня 2019 року група студентів духовних академій Православної Церкви України взяла участь у двотижневій програмі навчання Академії богословських студій в місті Волос (Греція). Волоська академія відома як дослідницький центр, який запроваджує інноваційні підходи у світовій богословській освіті. Для знайомства українських читачів з цим богословським закладом пропонуємо доповідь Ніколаоса Аспруліса (Nikolaos Asproulis), заступника директора цієї Академії та співробітника журнала "Theologia", прочитану на конференції  "Теологічна освіта в Білорусі і країнах Європи в контексті забезпечення свободи віросповідання", яка відбулася в Мінську 21-22 листопада 2014 року за участю представників наукових і духовних установ Болгарії, Білорусі, Греції, України, Литви, Польщі, Росії, зокрема РПЦ.

16 07 2019   Микола Крокош Публікації, Аналітика

УГКЦ після римської зустрічі з папою. То в чому ж полягав сюрприз?

«Бійся данайців, що дари приносять» (За Вергілієм)

15 04 2019   Анатолій Дутчак Публікації, Аналітика

Звідки патології в українському праві, або Порівняльний аналіз релігійного законодавства України і Грузії

Ставлячи за мету досліджувати і порівнювати релігійне законодавство країн, які утворилися після розпаду СРСР, для українського релігієзнавця найбільший інтерес у цьому аспекті становить законодавство країн, які традиційно вважаються православними країнами чи країнами, де більшість населення відносить себе до вірних православної церкви. З цієї точки зору найбільш цікавим і таким, що відрізняється від загального потоку розвитку, є релігійне законодавство Грузії.

5 04 2019   Панкрат Дивеев-Церковный Публікації, Аналітика

Чем Зеленский страшен для православия

Для начала определимся, что речь идет о православии русском, каким оно представлено в церковной среде Украины верующими РПЦ, точнее, ее украинской версии — УПЦ (Московского Патриархата). Хотя 19 марта митрополит Онуфрий убеждал представителей Миссии ОБСЕ по наблюдению за выборами в симпатии его верующих к разным политическим силам, что предполагает без греха голосовать за любого кандидата, всё же отношения с нынешним президентом Петром Порошенко у УПЦ (МП) не заладились. Поэтому оценивающие взоры верующих невольно устремились на его соперника — актера-комедианта Владимира Зеленского из передачи "Рассмеши комика" и студии "95-й квартал".

20 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина V

Як показують вищенаведені висловлювання представників різних українських Церков, в них наразі ще немає навіть правильного розуміння екуменізму як процесу віднайдення первісної єдності Церкви, тобто вони перебувають на початковій стадії практичного «діалогу любові», тоді як на вселенському рівні католики і православні вже досягли стадію інтенсивного богословського «діалогу істини» – найкращі богослови обох Церков уже зараз дискутують про ті пункти віровчення, з’ясування яких є необхідним для відновлення євхаристійного сопричастя.

19 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІV

Якщо ПЦУ розуміє себе як Церква-спадкоємниця древньої Київської митрополії, то вона повинна перестати бачити в УГКЦ втрачену назавжди частину Римо-Католицької Церкви, натомість намагатися вбачати у ній тимчасово відокремлену блудну дочку православної Київської митрополії, що за певних умов може повернутися до Церкви-матері – Київської Церкви (ПЦУ).

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

Тут потрібно взяти до уваги різне значення уній, яке їм надавали обидві сторони підписання.

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.

6 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію

Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?

26 02 2019   Денис Таргонський Публікації, Аналітика

Куди йдуть церковні гроші, або Про пенсійне (не)забезпечення духовенства

Нещодавно, даючи інтерв’ю сумнозвісному “СПЖ”, митрополит Дніпровський Іриней (Середній) заявив, що УПЦ (МП) не здійснює фінансових відрахувань у Москву. Єдині відрахування Церкви – це платежі до Пенсійного фонду України. За його словами, саме вони дозволяють священнослужителям забезпечити власну старість: «Сейчас мы, как и все граждане, пенсионные платим, и тогда уже получаем государственную пенсию, если доживаем до этого».

11 02 2019   Дмитро Кузьменко, кандидат філологічних наук Публікації, Богослов'я, Аналітика

Труднощі перекладу: ПЦУ, УПЦ чи СЦУ?

У проекті статуту новоутвореної Православної Церкви України дуже чітко зазначена її назва, а саме «Православна Церква України». Деякі закордонні православні богослови навіть встигли похвалити ПЦУ за використання еклезіологічно коректної назви, на відміну від поширених у сучасному Православ’ї етнічних викривлень християнського віровчення, присутніх зокрема у Російській Православній Церкві. Здавалося, що нова церква дійсно відходить від нехристиянського радянського спадку. Та, схоже, вони поквапилися.

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

15 01 2019   Юрій Подорожній, кандидат філософських наук Публікації, Рецензії, Богослов'я, Аналітика

Українська православна політична теологія Кирила Говоруна

Українська православна політична теологія переживає період активного становлення. Формування цієї особливої богословської дисципліни було пришвидшене подіями революції гідності. З кінця 2007 року українське православ’я активно підкреслювало власну аполітичність, взявши курс на засудження проросійського «політичного православ’я». У межах цього дискурсу аполітичність християнства і православ’я осмислювалася як норма, а зануреність у політичний процес та активна соціальна позиція допускалися лише у області розбудови української православної культури.

10 01 2019   Любомир Дударчук Публікації, Аналітика, Історія

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.