24 03 2024
У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь
1. Механізм подолання розділення православних в Україні повинен бути розроблений і узгоджений виключно на рівні вірян, духовенства та єпископату Української Православної Церкви, Української Православної Церкви Київського патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви без будь-якого впливу із зовні нашої держави, зокрема, без втручання Російської Православної Церкви (Московського патріархату).
2. Питання подолання розділення православних в Україні є важливим як в духовному плані спасіння душ вірних Церкви Христової, так і в питаннях забезпечення національної єдності та безпеки України.
3. Об'єднане українське православ'я мало би взаємоузгоджено поставити питання про відновлення первинного канонічно-правового статусу Української Церкви (у минулому Руської), яка була заснована в Русі-Україні в 862 (3) році нашою Матір'ю-Церквою - Константинопольським патріархатом за правління блаженного князя київського Оскольда та Святійшого патріарха Константинопольського Фотія. В силу історичних подій, надалі Українська Церква, з порушенням церковних канонічних норм, була розділена та підпорядкована Московському патріархату (1685/86 рр.). В 1721 році, прошуючи церковні канони, за політчним рішенням московського царя-імператора Петра І, Українська Церква фактично було ліквідована та поглинена Російською Православною Церквою в умовах насильницького розділення України між Російською імперією та Польщею, а відтак Австро-Угорською імперією. При цьому слід мати на увазі, що Коснтантинопольська Православна Церква ніколи не визнавала і не визнає канонічності розділення Української Церкви та її перепідпорядкування Московському патріархату.
4. Після відновлення первинного канонічно-правового статусу Української Церкви, який у відповідності до церковних канонів має право відновити Константинопольський патріархат, об'єднана Українська Православна Церква мала би цілком підставне право поставити рішуче питання про здобуття цілковитої автокефалії (незалежності в управлінні та розвитку), як такаж автокефалія була надана всім помісним Правосалвним Церквам у світі, що діють на територіях суверенних національних держав. Таку автокефалію, з дотриманням усіх церковних канонів, щодо Української Православної Церкви має право надати наша Матір-Церква - Константинопольський патріархат.
5. Іншим канонічно-правовим механізмом прискорення здобуття автокефалії Українською Православною Церквою та подолання розділення православних в Україні може бути надання автокефалії Українській Православній Церкві що перебуває у духовній єдності із Московським патріархатом самим Московським патріархатом. Вирішення питання автокефалії Української Православної Церкви у такий канонічно-правовий спосіб безспірно прискорило би процеси подолання розділення православних в Україні та становлення єдиної помісної Української Православної Церкви.
6. Стосовно тих громадян України та іноземців, які за своїм етнічним походженням та внутрішніми переконаннями мають намір залишитись в лоні Російської Православної Церкви, то їм слід надати право відкривати в Україні свої приходи та реєструвати їх як зарубіжні приходи Російської Православної Церкви.
7. З подоланням розділення православних в Україні, здобуттям єдності та автокефалії Української Православної Церкви слід було би розпочати діалог з Українською Греко-Католицькою Церквою та Мукачівською греко-католицькою єпархією про їх повернення в лоно помісної (первинної) Української Православної Церкви.
31 березня 2014 року.
Архімандрит Віктор (Бедь),
голова організаційного комітету по проведенню установчих зборів Всеукраїнського братства "За єдину Православну Церкву в Україні",
ректор Ужгородської української богословської академії
імені святих Кирила і Мефодія та
Карпатського університету імені Августина Волошина
Лобіст УПЦ Роберт Амстердам: «Я рішуче підтримую будь-яку допомогу Україні!»
Помер патріарх Болгарський Неофіт
В УПЦ оприлюднили коментар щодо наміру РумПЦ відкрити свою структуру на території України
Синод Румунської православної церкви оголосив про створення своєї юридичної структури в Україні
РПЦ в Швеції звинуватили в шпіонажі та відмовили в державній підтримці
Синод Вселенського патріархату відновив у сані клірика РПЦ Олексія Умінського
Адвокат УПЦ Роберт Амстердам: "Я у Києві працюю над налагодженням діалогу між урядом і УПЦ!"
СБУ повідомила про 22 обвинувальні вироки священникам УПЦ
MichaelWeP
MichaelWeP написал:
Onufriy
Onufriy написал:
Onufriy
Onufriy написал:
dutchak1
dutchak1 написал:
Киевский священник выпустил книгу о князе Владимире, по которой планирует снять фильм
Офіційною датою виникнення Новгорода прийнято умовно вважати 859 рік, виходячи із згадки міста в Ніконівському літописі (компіляція XVI століття). При цьому в самому літописі не сказано про заснування міста саме в цей рік, але під роком 6367 (859 рік) міститься запис про смерть Гостомисла, новгородського старійшини. Автором офіційної дати заснування міста став російсько-радянський історик М. Е. Тихомиров, представник комуністично-радянської історичної школи, що виступив з доповіддю на науковій конференції в Новгороді напередодні 1959 року, що дозволило відзначити в той рік 1100-річчя Новгорода. Хоча саме виникнення Новгорода як поселення ільменських слов’янських племен сягає набагато давніше 859 року (середини ІХ ст.)…