Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

90
politsovet [профіль]

Насколько я помню, там история сложная и запутанная.  Отчасти применялись переводы 20-30 годов, отчасти - со славянского.
Точно знаю, что словацкий перевод некоторых богослужебных текстов в Прешовской греко-католической митрополии выполнялся студентами со славянского. Сам халтурил, по их заказу. 

89
politsovet [профіль]

Тільки не зазначено. з якої саме мови були перекладені твори Іоана Золотоустого та Ієроніма Стридонського.
А в біографії перекладача важко хнайти такий період, який міг би бути присвячений вивченню латини і греки http://www.bogoslov.cv.ua/index.php?id=225&action=art

88
politsovet [профіль]

Как и Бедь Фрейманн в свое время подсуетился создать околоцерковную структуру, но не в сфере образования, а для раздачи белых плащей и красивых бирюлек для понтовитых дядечек и тетечек.
«Рыцарский орден свв. Константина и Елены» был учрежден 6 декабря 1999 г. на заседании приходского совета православной общины в г. Теплице, где в то время еще простой священник Евгений был избран духовным попечителем (duchovní správce) и высшим представителем новосозданной организации (учредительные документы).


Более чем через 6 лет, 13 марта 2006 г. митрополит Христофор, предстоятель ПЦЧЗС, признал Рыцарский орден православным братством и объявил его ставропигийным (т. е. напрямую подчиняющимся митрополиту), выходя тем самым за рамки своей компетенции, поскольку Устав ПЦЧЗС не предполагает присутствия в структуре ПЦЧЗС ни рыцарских орденов, ни каких-либо ставропигий. При этом Устав допускает существование церковных братств (со статусом юрлиц), более того, одно из них занимает чрезвычайное положение: представители Братства православной молодежи принимают участие в приходских, епархиальных собраниях и даже входят в состав советов митрополии (п. 13.2, 14.2, 17.3). А вот принятие решения об учреждении братств (как и прочих церковных организаций) Устав относит к компетенции совета митрополии (п. 13.6). По аналогии решение о признании какой-либо организации церковной также относится к компетенции совета митрополии, а не митрополита единолично. Впрочем, документ за подписью митрополита тоже надо читать правильно, ведь он признал организацию под названием «Рыцарский орден…» местной обособленной организационной единицей (místně oddělené středisko věřících) при храме Воздвижения Креста Господня в г. Теплице.


Ввиду описанной колоритности образа Евгения Фрейманна чешские журналисты вдоль и поперек изучили биографии членов его ордена. Спешу успокоить читателей, растревоженных видео, где Бедь принимает участие в посвящении новых членов ордена, масоны там не обнаружены, но есть бывшие агенты госбезопасности, люди, обвиняемые, как и сам Фрейманн, в нестандартных сексуальных предпочтениях, в сводничестве, во всевозможных аферах… Впрочем, самые любопытные из них удостоились быть отмеченными в чешской Википедии.
Есть у ордена и украинское отделение (чешскоязычная версия, англоязычную версию администраторы не осилили, украинской нет вовсе). А его члены заслуживают отдельного рассмотрения.

Священник или нет?
Как указывается в Разъяснении Св. Синода, 2 апреля 2013 г. свящ. Евгений Фрейманн был запрещен епархиальным архиереем в служении, что было подтверждено решением Св. Синода от 3 апреля 2013 г. Кстати, в этот же день митр. Христофор вышел из состава ордена. Ввиду несоблюдения запрета и создания околоцерковных структур Фрейманн был по решению Св. Синода извержен из сана 9 декабря 2013 г. В связи с пропажей церковного имущества из храма в г. Теплице на Фреймана было подано заявление в полицию.

Не мытьем так катаньем
5 сентября 2014 г. портал iDnes.cz сообщил, что Фрейманн подал документы на регистрацию двух новых структур под названиями «Чешская православная церковь» (Česká pravoslavná církev) и «Чешская ортодоксальная церковь» (Česká ortodoxní církev). Однако внимание журналистов привлекла не подача новых церквей на регистрацию, а то, что в подписных листах (законом предусмотрены подписи 300 верующих) фигурируют люди, которые ни сном, ни духом не в курсе ситуации. Сам Фрейманн подтвердил порталу факт подачи документов, но при этом обвинил ПЦЧЗС в том, что именно из-за ее вмешательства в поданные им документы попали «лишние» люди. В конце концов, минюст в регистрации отказал.

87
politsovet [профіль]

И паки о Лонгине:
https://www.religion.in.ua/main/analitica/36287-kazus-longina.html
https://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/36427-gambit-longina.html

86
politsovet [профіль]

Мне на эту публикацию ответил не хухры-мухры, а целый доктор богословия о. Иоанн (Курмояров). Причем на совершенно непредвзятом ресурсе "СПЖ")))
Но вот печалька, нигде в интернете не могу найти упоминание о том, где, как и когда оный доктор защитил свою диссертацию, и как она называется. Может, кто знает, подскажите.

А вот несколько цитат из опуса доктора:
"Можно сказать, что УПЦ является частью РПЦ, но верующие УПЦ не являются членами РПЦ."
А вот что по этому поводу думают в Москве: "Юрисдикция Русской Православной Церкви простирается на лиц православного исповедания, проживающих на канонической территории Русской Православной Церкви: в Российской Федерации, Украине, Республике Беларусь..."

Также Устав РПЦ позволяет легко узнать, где именно РПЦ, а где - все прочее: "Имя Патриарха Московского и всея Руси возносится за богослужениями во всех храмах Русской Православной Церкви по следующей формуле: «О Великом Господине и Отце нашем (имя), Святейшем Патриархе Московском и всея Руси»."
Т. е. там, где возносится, там и есть РПЦ.

Снова доктор: "На самом деле УПЦ просто-напросто не принадлежит к числу тех самоуправляемых Церквей, о которых говорится в уставе РПЦ. "

А вот как в Уставе РПЦ "не говорится" об УПЦ: "Глава XI. Самоуправляемые Церкви. 18. Украинская Православная Церковь является самоуправляемой с правами широкой автономии."

Процитирую сам себя: "Несмотря на довесок о «широкой автономии», она отнесена к группе «самостоятельных» церквей, у которых, согласно Уставу РПЦ, меньше прав, чем у «автономных». Поэтому статус УПЦ ниже, чем у автономных Японской и Китайской Православных Церквей."

Опять доктор: "Чисто юридически (в светском, базовом смысле этого слова) в своих взаимоотношениях с РПЦ наша Церковь полностью независима. Что и подтверждает практика."

Боюсь, доктор не осилил раздел "Широкая автономия" "по косточкам".
Напомню совершенно вкратце:
1. Предстоятель нашей "полностью независимой" Церкви отчитывается в Москве по мельчайшим поводам.
2. Границы епархий нашей "полностью независимой" Церкви полностью независимо от нее дополнительно утверждаются Москвой.

Так что мне доктор показался совершенно неубедительным. К тому же он решил перейти на личности и назвать меня "врагом УПЦ" и "доморощенным хулителем Церкви".
Поскольку в моей статье нет ничего, кроме рассмотрения двух уставов и сделанным мной выводов, получается, что для того, чтобы прослыть врагом и хулителем, достаточно вчитаться в официальные документы.

85
politsovet [профіль]

"Юрисдикция Русской Православной Церкви простирается на лиц православного исповедания, проживающих на канонической территории Русской Православной Церкви: в Российской Федерации, Украине, Республике Беларусь, Республике Молдова, Азербайджанской Республике, Республике Казахстан, Китайской Народной Республике, Кыргызской Республике, Латвийской Республике, Литовской Республике, Монголии, Республике Таджикистан, Туркменистане, Республике Узбекистан, Эстонской Республике, Японии, а также на добровольно входящих в неё православных, проживающих в других странах"
Как бы они себя не называли, они являются частями РПЦ.

84
politsovet [профіль]

Тим, спасибо, что читаете и реагируете.
Полагаю, дискуссию запускать надо, какой бы она ни была.
Надеюсь, что моя критика заставит в следующий раз авторов быть более осмотрительными.
Тем более, у нас есть собственный Синод, который вполне мог бы сказать свое веское слово по данному поводу ))) 

83
politsovet [профіль]

Цитата: dutchak1
Вимоги до присвоєння докторів богослов’я чи богословських наук, як і все, що відноситься до духовної освіти це виключна прерогатива релігійної організації.


Категорично не погоджуюсь. Прерогативою релігійної організації є надання чи позбавлення церковного сану або церковної нагороди, тоді як присвоєння наукового/академічного ступеня/титулу - прерогатива освітньої організації, котра може бут як релігійною, так і приватною або державною.

Що ж стосується "їхньої компетенції", в законі йдеть про компетенцію того органу, до котрого звертаються, а не тієї особи, що звертається.

82
politsovet [профіль]

Еще один милый нюанс.
Бедь и Кризина стали "докторами богословских наук" в один день.  Ни разу не попалились )

2. Архімандрит Віктор (Бедь Віктор Васильович).
Тема дослідження: "Канонічно-правові аспекти розвитку права на віровизнання".
Дата захисту: 09.07.2010 р., протокол № 31/2.
Посада: ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, доктор богослов'я, кандидат юридичних наук, доктор філософії, професор.

3. Архімандрит Гавриїл (Кризина Ярослав Васильович).
Тема дослідження: "Паламізм та духовно-культурне відродження православної ойкумени".
Дата захисту: 09.07.2010 р., протокол № 31/3.

Посада: проректор з представницької роботи Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія, заступник Голови Синодального відділу в справах молоді Української Православної Церкви, доктор богослов'я, професор.

https://www.kau.com.ua/component/content/article/96-doktorantura/doktory-uuba/77-
zakhishcheni-disertatsiji-na-stupin-doktora-bogoslovskikh-nauk.html 

81
politsovet [профіль]

Karpatskij,

а слабо утереть всем злопыхателям нос и просто опубликовать этот диссер?

80
politsovet [профіль]

Евгений, который, судя по всему, Андрей (такой вывод можно сделать, исходя из Вашей заинтересованности и осведомленности в содержании диссертации)!

 

Судя по всему, мы по-разному понимаем смысл слова «основатель». Поэтому предлагаю обратиться к нормативной литературе.

«Словарь русского языка» С. И. Ожегова дает следующее определение: «ОСНОВАТЕЛЬ. Тот, кто основал что-нибудь». Т. е. Ожегов нас отсылает к след. статье: «ОСНОВАТЬ. Положить начало чему-нибудь, учредить».

 

Если мы примем положение диссертанта, будто Горский есть «основатель русской церковно-исторической науки», нам придется отвергнуть более чем полувековую традицию (с 1766 г.) преподавания церковной истории как отдельного предмета до рождения Горского. Ведь ее – церковной истории – основатель изволит родиться только в 1812 г., некоторое время потратить на возмужание, обучение и углубление знаний, и лишь после этого приступить к основанию церковно-исторической науки. Диссертант уточняет свою датировку возникновения дисциплины: «Целую эпоху в развитии церковно-исторической науки открыл утвержденный Александром II Устав Духовных Академий 1869 года. В Московской Духовной Академии введение Устава в действие осуществил ректор протоиерей А.В. Горский, который сумел создать все условия для развития церковной истории как независимой отрасли богословских наук». Т. е. спустя более сотни лет с момента появления после начала преподавания церковной истории в духовных учебных заведениях, Мельков объявляет эту науку наконец-то основанной.

 

Мне кажется, уместнее было бы говорить о том, что Горский реформировал, переосмыслил, переформатировал, перевел на новый уровень … церковно-историческую науку, но никак не основал ее, что, опять таки, нисколько не умаляет заслуг Горского в реформировании, переосмыслении, переформатировании, переведении на новый уровень …

78
politsovet [профіль]

Евгений, спасибо за развернутый ответ. Он позволяет надеяться, что дискуссия нужна и возможна.

 

Однако.

 

1. Сначала Вы повторяете пока еще недоказанный тезис, будто диссертация Мелькова – серьезная работа. Увы, повторение тезиса – не доказательство.

 

2. Цитируемость, конечно, один из важных критериев, но далеко не единственный, и даже непервостепенный. Научная работа должна иметь элемент новизны (чего положения работы не содержат), который и является предметом доказательства.

 

2а. Если считать цитируемость главным показателем, то основными учеными следует признать Жванецкого и Задорнова, а также Павла Глобу.

 

2б. Следует также различать контекст цитирования. Полагаю, что г-н Мельков был бы только рад, если бы я в своем разборе его не цитировал.

 

3. То, что проф. Сухова цитирует Мелькова также нисколько не изменяет безосновательность первого положения диссертации Мелькова. Давайте еще раз сравним, что пишут оба автора:

 

Мельков: «Протоиерей А. В. Горский является основателем русской церковно-исторической науки и первопроходцем в области археографического описания древнерусских памятников письменности».

 

Сухова: «В московских школах — Славяно-греко-латинской академии и Троицкой Лаврской семинарии — в 1766 г. церковная история появилась в качестве особой дисциплины, при активном содействии митрополита Московского Платона (Левшина). К концу 1780-х гг. церковная история была введена как особый предмет и в программы некоторых семинарий, причем инициаторами ее введения и преподавателями являлись преимущественно выпускники Московской академии. В 1805 г. были изданы и соответствующие «классические книги»: по истории древней Церкви первых трех веков – архиепископа Мефодия (Смирнова), по истории Российской Церкви – митрополита Платона».

 

Факт цитирования Суховой Мелькова не снимает вопрос о том, как Горский может быть «основателем русской церковно исторической науки», если церковная история как предмет преподавалась с 1766 г., а учебники появились в 1805 г., т. е. за семь лет до рождения Горского. Заметьте, я не ставлю под вопрос значение фигуры Горского как такового, я не согласен с тем, что Горский объявляется именно основателем.

 

4. Более того, я сам нахожу ценными некоторые сочинения Мелькова, однако это не значит, что все его работы имеют одинаковый академический уровень. Предметом же моего рассмотрения было не все творчество Мелькова, а его докторская диссертация, которая нисколько не блещет глубиной мысли.

 

5. Вынужден повторить свое прежнее предложение: «предлагаю Вам с моими замечаниями о «диссертации» Мелькова сделать то же самое, что я сделал с ней, т. е. разобрать по косточкам и показать мою неправоту». Пока что это сделано не было.

 

Окажите любезность, не ограничивайте себя убогим повторением недоказанных тезисов, а дайте развернутые, а, главное, обоснованные ответы по всем положениям работы Мелькова.

77
politsovet [профіль]

Евгений, Вы правы, это действительно провокация. Но не в том смысле, который в это слово вкладываете Вы, а в исконном: про-вокация = при-зывание.

Я призываю обратиь внимание на низкий уровень работ в УУБА, поскольку считаю, что сочинение Мелькова никак не тянет не то, что на докторскую, но и на магистерскую. Именно это я попытался обосновать в своей заметке. Никаких переходов на личности я себе не позволял, поэтому не пойму, что Вам в моем призывании, во-первых, показалось грязным, во-вторых, направленным против УУБА как такового, поскольку рассматривалась в ней именно работа Мелькова, а не существование УУБА.


Я выступаю против низкого качества. Конечно, если вы считаете низкое качество собственным признаком УУБА, то и против этого псевдоучебного заведения.


Евгений, предлагаю Вам с моими замечаниями о «диссертации» Мелькова сделать то же самое, что я сделал с ней, т. е. разобрать по косточкам и показать мою неправоту.

А что касается того, каким украинофилом заделался Мельков, то уверяю Вас, в кэше и Гугла и Яндекса можно найти много интересного (см. https://illyabey.livejournal.com/72564.html).

76
politsovet [профіль]

Евгений, Вы правы, это действительно провокация. Но не в том смысле, который в это слово вкладываете Вы, а в исконном: про-вокация = при-зывание.

Я призываю обратиь внимание на низкий уровень работ в УУБА, поскольку считаю, что сочинение Мелькова никак не тянет не то, что на докторскую, но и на магистерскую. Именно это я попытался обосновать в своей заметке. Никаких переходов на личности я себе не позволял, поэтому не пойму, что Вам в моем призывании, во-первых, показалось грязным, во-вторых, направленным против УУБА как такового, поскольку рассматривалась в ней именно работа Мелькова, а не существование УУБА.


Я выступаю против низкого качества. Конечно, если вы считаете низкое качество собственным признаком УУБА, то и против этого псевдоучебного заведения.


Евгений, предлагаю Вам с моими замечаниями о «диссертации» Мелькова сделать то же самое, что я сделал с ней, т. е. разобрать по косточкам и показать мою неправоту.

А что касается того, каким украинофилом заделался Мельков, то уверяю Вас, в кэше и Гугла и Яндекса можно найти много интересного (см. https://illyabey.livejournal.com/72564.html).

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Як відбувається перехід з УПЦ МП в ПЦУ

dutchak1

dutchak1 написал:

Пасхавер десь писав, що «Когда-то один из руководителей Европейского союза неофициально сказал: «Если бы русские не были белыми, у нас бы к ним претензий не было. А так ведь белые, вроде бы свои, но не как мы». То же самое можно сказать и про нас». І там, далі, Пасхавер писав що у нас цінності інші. Добавимо – не тільки інші але і з тими цінностями, які ми переносимо від цивілізації і від Європи до нас, проходять дивні метаморфози.

Ми дикунський, варварський народ і це особливо видно в нашому дикунському, варварському релігійному законодавстві.  Причому це якесь небачене і неописане варварство. Ми користуємось речами і благами цивілізації і одночасно реконструюємо суспільні відносини, схожі на описи з шкільних історичних підручників про давні часи. Наші відносини це якась амальгама з давнього, застиглого в часі ординства, на яке додатково наклалась катастрофа 1917 року.  Для прикладу -  всі ці ламентації про захист автономії громади, про захист права свободи вибору підпорядкування, про свободу переходу громади – це все для придурків і убогих. Так, автономія релігійної громади є одним з основних положень міжнародного права, міжнародних угод, які підписала Україна. Але в них це означає що громада самостійно визначає себе автономною, самостійно проводить свої межі в яких живе і порядкую по своїх власних установах і правилах. Визнання державою цієї автономії є похідне від волі самої громади. У нас же, незважаючи на те, що всі християнські церкви в Україні визнають автономною всю церкву, держава приймає закон яким фактично нищить церкву, робить самостійними і незалежними парафії. Далі держава проголошує ту свободу «підпорядкування» і береться її захищати. Тут можна  звернути увагу, що послідні зміни в ст.8 релігійного закону, якими намагаються регулювати і захищати те «підпорядкування», в рівній мірі відносяться до зареєстрованих громад і до громад, які навіть не повідомляють державні органи про своє утворення. Який зміст має тоді та детальна регламентація прописана в ст.8 для тих громад? Що законодавець збирається «захищати» в цьому випадку? Здоровий глузд тут підказує, що парафія при діючому законі може міняти підпорядкування хоч кожної години і 24 рази на добу. Це право декларативне і його неможливо ні порушити ні захистити. Проблеми виникають тільки у парафій-юросіб і це є проблеми не «захисту» якоїсь свободи громади а проблеми майна. І тут вже видна друга придуркуватість і щоб її побачити, треба читати Цивільний кодекс, читати на рівні першого курсу юрфаку. Все, що відбувається з юрособою, абсолютно все описано цивільним правом і хто може пояснити, використовуючи цивільне право – що таке зміна підпорядкування юрособою? Що таке канонічне підпорядкування з точки зору ЦК? Що відбувається з юрособою при такій зміні підпорядкування чи з тою особою, якій стають підпорядковані? Абсолютно нічого і це є повна дурня, яку придуркуватий український законодавець і на пару з ним такий же придуркуватий український релігієзнавець взялись захищати світським правом. Термін «зміна підпорядкування» в цивільному праві має інший зміст чим той, який вкладають у нього віруючі і в реальності це означає зміну віри частиною віруючих чи ще якісь канонічні нюанси в цій вірі.  Але саме цивільне право не в змозі описати і навіть не існує таких правових термінів які б описали це «підпорядкування» чи цю зміну віри чи якісь зміни у вірі. Цивільному праву байдуже до цих змін і громада може міняти «підпорядкування» у всьому діапазоні світових релігій і культів, залишаючись згідно положень нашого релігійного закону одною і тією ж юридичною особою(!). Звучить це безглуздо як і безглузді наші намагання цивільним правом «захищати» чи «регулювати» такі переходи юридичної особи. Зміст це би мало тільки в тому випадку, як би ми  доказували всім і переконували всіх в тому, що юридична особа може вірити в Бога.

Ну і повна дурня вже по майну. Для розуміння примітивно можна виділити три рівня розвитку права власності. Перший, дикунський або нульовий. Якщо дикуну сказати що ця річ є власністю Джона чи Івана, він порахує тебе за божевільного. Річ може бути тверда, м’яка, кольорова, кругла, квадратна але як вона може мати признаки Джона, як це знайти, де в ній той Джон. Другий рівень, варварський, це коли власністю є те, до чого можеш дотягнутись і що можеш захистити. Третій рівень це вже цивілізовані, складні і абстрактні правові терміни, за якими навіть річ Джона, яку він передав тимчасово комусь чи загубив – все одно залишається його. І от на другому рівні вже видно шляхи до цивілізованої власності, її початки. Початок йде від того, що власністю стає те, що ти сам визнаєш своїм. Наприклад – йдеш по вулиці в штанях і ці штані є твої не тому, що вони нумеровані і по номеру держава указом визначила їх твоїми а тому що ти їх сам визнав своїми. Після цього самостійного визнання держава починає ці штані захищати як твої. Так і тут. В 1991 році, коли держава почала ліпити відносини з церквами, вона в діалозі з ними повинна була бачити, що вони визнають своєю власністю і як нею розпоряджаються. А вони, всі християнські церкви України, визнають власниками церковного майна не громади а всю церкву. Незважаючи на те, держава, в порушення конституційного відділення, влізла в церкви і сама «призначила» власниками парафії, зробила з церкви збіговисько незалежних юридичних осіб з гібридними статутами, зі статутами в яких поєднала бульдога з носорогом – світське і канонічне право. І от вже і ПЦУ, підтанцьовуючи Порошенку, приводить свій статут у відповідність до дикунського закону, записує церкву як зібрання незалежних юросіб, утворених по ЦК України. А на початках, в першому варіанті Статуту, писалось про церкву як особу, яка сама будує відносини з державою. І тут буде цікаво поспостерігати, як ПЦУ буде далі творити свої документи, особливо парафіяльні. Як визначить власність.

Тобто, ми не то що залишаємось на дикунському рівні, ми навіть заблокували його можливий розвиток. Можна подивитись на конфлікт у Львові, де громада УГКЦ намагається залишити за собою костел. Скільки там в обговоренні позбігалось буйних, дикунів, клянуть поляків, Мокшицького, розкопують старі могили! Врешті УГКЦ, яка претендує на цивілізованість, ліквідовує буйну парафію. Наслідок – новий припадок в мереживному обговоренні. Ще приклад. Можна почитати фантастичний матеріал на «Релігія в Україні», як в позаминулому столітті у Львові цивілізовано вирішували долю покинутого румунського храму. Фантастичний матеріал в порівнянні з нашим дикунством. Ми не то що стоїмо на місці, ми навіть вдаємо якось рухатись реверсом в минулі часи і при цьому приймаємо законодавство, яке захищає мародерство. Закон №4128 – це Закон Мародерів. У всі часи мародерство було ознакою військових конфліктів, при яких військові загони або банди найманців грабували беззахисне населення на територіях, статус яких тимчасово був не встановлений. Так і у нас. Використовуючи реальну війну, політики і законодавці «організували» законоподібний грабунок одних громад громадян другими громадами громадян, розділених релігійними переконаннями. І це особливо вражає, оскільки мародерами стають християни і їх спільноти. Адже ж саме в християнському середовищі в давні часи виникло розділення церковного і світського права, при якому християнське середовище залишилось ізольованим місцем де панували моральні основи керування церковним майном. Збереження цього середовища здійснено радикальним відділенням від світського права і оскільки  суть керування церковним майном не у застосуванні правових конструкцій, а в здійсненні місії церкви, то і успіх цієї місії став критерієм правильності прийняття рішень і здійснення тих чи інших дій з церковним майном. У нас же безглузді спільноти заполітизованих громадян, які вважають християнство просто громадським рухом з формальним моральним законодавством, притягнули в християнське середовище світське право, причому у гіршому його варіанті. Адже навіть світські юридичні особи, при виникненні конфліктів і суперечок між засновниками громади про використання майна, дають право тим громадянам, які кінцево не погодились з рішеннями громади, вийти з громади разом з тим майном, яке вони вклали. Тобто, якщо в християнській громаді не існує християнських відносин з іншими членами громади, які могли б керувати ними при залагодженні майнових питань, якщо громада «голосуванням» позбавляє участі у вирішенні майнових питань меншу кількість громади то, за відсутності християнських відносин, необхідно би мінімально зберегти хоч якусь справедливість до своїх земляків і сусідів і виключити мародерство. Якщо християнська справедливість і моральні відносини тут відсутні то тоді необхідно зберегти цивілізовану, світську справедливість.  Тобто тоді, в продовження світського правила про фіксоване членство в громаді, це членство необхідно доповнити таким же світським обліком внесків і пожертв кожного фіксованого члена громади. І при виключенні любого члена громади, громада повертає йому ті внески або компенсує їх.

 

Який порядок проведення перевірок релігійних організаці...

dutchak1

dutchak1 написал:

Добре було б якби юрист пояснив собі, і нам всім в тому числі, як він з'єднав релігійну організацію з господарською діяльністю у її законодавчому визначенні?  Наведем визначення -

Господа́рська дія́льність — будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (ст. 3 ГК України)

Страдания за Москву, это не страдания за Христа ‒...

Onufriy

Onufriy написал:

"головний мЬсЬонер РПЦ" з азартом доводить, що 1+1=2 love
Очевидна актуальність кураєвського просвітництва для святоросичів РПЦ є найкращим доведенням смерті "російського православ'я"

Те що сьогодні животіє на москві - не православ'я, а зла і погибельна єресь 
в духе своей готтентотской этики

Не «нас ради, человек», а «ее ради, епархиальной собственности, сшедшаго с небес»


Вікарій Київської митрополії УПЦ (МП) — власник двох ав...

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

ну и правильно.Чего терятся. Жизнь дается только один раз.Поэтому нужно брать от неевсе что можна...Многая Вам лета, дорогой владыка. Притом, наиканоничнейший...

Старый дуб рухнул. И тут, началось…

В. Ясеневий

В. Ясеневий написал:

Воистину христианство уже давно умерло!   Вместо тяжелой борьбы с пристрастиями и грехами в себе для перерождения и преображения человека( ества) , мы (не все ли?),  говорим  и призываем только(!)  к внешнему исполнению обрядов..Где же эти совершенные ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ХРИСТА??? О, как хотелось бы хотя бы посмотреть на них...А они должны были бы сами  спастись и СПАСТИ ВЕСЬ МИР!!! Кто же и куда нас и весь мир ведет???

Депутат Денис Бородюк: «Ни один олигарх столько не укра...

Onufriy

Onufriy написал:

люди, которые не боятся Бога, не доверяют и другим людям

Ни один олигарх столько не украдет, сколько крадут все украинцы понемножку

мы живём просто-напросто не по средствам

Толковий єретик адвентист. Добряче сказав +5!

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Слабкість статті у тому, що вона викриває воканонічнених брехунів, але не викриває єресі

Базікати отаку похабщину може лише проклятий святоросійський єретик: 
не варто приєднуватись до ПЦУ, бо це буде зрада нашій православній вірі

таїнства в ПЦУ є недійсними

ПЦУ — це легалізований розкол

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dima222
авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства

Ви не праві - розпусники говорять лише про те, що загиблі не були безвинно убитими...  what (...):
помолилися за упокій душ «невинно убієнних на Майдані»

10 відповідей про автокефалію Православної Церкви Украї...

dima222

dima222 написал:

Та про що там говорити. Ось сайт Володимир-Волинської єпархії дає новину про участь представників єпархії у вшануванні убієнних на Майдані. Останні слова у лапках - тобто авторами говориться про умовність або неправдивість факту вбивства. Для мене цього достатньо щоб переконатися, що МП - це ворожа Україні структура. 
http://xn--80a3aeu4czas.xn--j1amh/m-volodymyr-volynskyi-predstavnyky-ieparkhii-d
oluchylysia-do-vshanunnia-ubiiennykh-na-maidani/

Митрополит-монархист УПЦ (МП) заговорил о любви к "сув...

Onufriy

Onufriy написал:

Ионафан: ради блага Церкви нашей, отлагая иные попечения, направить свои стопы на избирательные участки

Херувимська пісня: всякое ныне житейское отложим попечение. Яко да Царя всех подымем

wink lol Таки довів до сліз, ревнитель "віри древлеросійської"! 

Очевидно, владыка стремится изменить свою репутацию

Та ні, він просто так агітує за Зельонского. Агітує, як може, - у клоунській манері (вочевидь, саме так і треба)

300 приходов. Как православные общины в Украине переход...

Олександр

Олександр написал:

Саття про те що за МП всі права. Кидається в очі правовий нігілізм автора. Автор не читав законів і розповсюджує свої фантазії. Про масовий перехід можна буде говорити восени коли закінчиться термін на перехід відповідно до:

«Закон України Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

Перехід для дуже «умних» буде через суд відповідно:

Статті 16: «Припинення діяльності релігійної організації» Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Суд припинить діяльність громади на підставі Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України».

Наступною дією суду буде застосовування статті 20 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»

Стаття 20. Розпорядження майном релігійних організацій, що припинили свою діяльність

У разі припинення діяльності релігійної організації майнові питання вирішуються відповідно до її статуту (положення) і чинного законодавства.

Після припинення діяльності релігійних організацій майно, надане їм у користування державними, громадськими організаціями або громадянами, повертається його колишньому власнику.

На майно культового призначення, що належить релігійним організаціям, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.

При відсутності правонаступників майно релігійної організації, що припинила свою діяльність, переходить у власність держави.

У разі припинення діяльності релігійної організації у зв'язку з порушенням цього Закону та інших законодавчих актів України майно, що перебуває в її власності, за винятком культового, може безоплатно переходити у власність держави. Культове майно передається іншим релігійним організаціям.

А після рішення суду в територіальній громаді завжди знайдуться судові виконавці і добровольці що будуть горіти бажанням навести законний порядок з «релігійною сектою» що поза законом.


Свій вклад внесе також автоматичне  позбавлення реєстрації всіх громад МП восени в Мінкульті. Ця дія позбавить їх статусу «безприбуткових». А це означає що прийдеться платити за все податки, навіть на свічки. Канонічні зразу призадумаються і багато хто зрозуміє що ПЦУ є більш канонічною, адже для отримання Томосу Київ не тримав у неволі Патріарха як к це зробила Москва.

Таким чином за два три роки МП значно скоротиться.

Мінкультури: суд може припинити діяльність релігійної о...

Onufriy

Onufriy написал:

Міністерство культури востаннє попереджує... angry
...путінослужіння шкідливе для вашого, москвовіри, фінансового здоров'я

Про депортацію єп. Гедеона (Харона)

Onufriy

Onufriy написал:

Яка чудова новина!
"Депортація єпископа МП" - це звучить, як музика.. love

На одного сакральника (і шпигуна) стало менше 

Про "призначення" членів річного синоду ПЦУ

Tim

Tim написал:

Основная проблема ПЦУ в том,что это де факто слабо перекрашенная КП с вечноживым Филаретом во главе. И он не собирается переходить на роль свадебного генерала. Хотя делал КП по самым худшим лекалам РПЦ(поскольку других и не знал,да и надобности в этом не было).
Я даже промолчу о том,что самого Говоруна по известным причинам на Собор не пустили. Не пустила именно КП. Хорошим предстоятелем будет Епифаний или плохим -это будет видно потом. Т.е. после того, как Филарету пропоют вечную память,а особо приближённых к императору (в частности великого и могучего брехуна Евстратия) пошлют подальше. Пусть не в ссылку wink  как Златоуста, но по крайней мере из Синода и любых синодальных учреждений. Пусть сидит в своём Чернигове. 
А до тех пор ,увы, эта организация больше похожа на восточный базар. И те люди, которым бы следовало подавать христианские примеры внешним - исключительно торгуются, обманывают,перепродают...

Під Вінницею у Бохониках селяни звинуватили священика, ...

Onufriy

Onufriy написал:

Жрець москвовірів Алєг Мєльнік сподобився побачити у нічному видінні дідуся Пу!!  feel
Думаю, се знак..
Якщо ж.Мєльніку вже по ночам росбог являється (і дає настанови), се означає... що вже давно пора "канонічному" на підвищення, - може навіть у ризницю до Ткачова winked
отець Олег у неділю розказував, що під час сну до нього явився Путін, який сказав прочитати парафіянам певну книгу. І він нам її читав