До київського офісу адвентистів сьомого дня в Україні 8 жовтня завітали 25 студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія» разом зі своїм викладачем, професором, доктором філософських наук Людмилою Филипович, яка веде в них курс «Практичне релігієзнавство».
Відвідувачі побували на екскурсії в Подільському духовному центрі, де проводяться богослужіння, в медіа-центрі телеканалу цілодобового супутникового мовлення «Надія», поспілкувалися з лідерами церкви й медіа-працівниками.

Максим Крупський, керівник відділу суспільних зв’язків та релігійної свободи, розповів студентській аудиторії про історію Адвентистської церкви, особливості її віровчення, структуру та соціальне служіння, а також відповів на запитання. Далі Володимир Велечук, секретар Української уніонної конференції, познайомив гостей із молодіжними проектами, які втілюють віряни.

Під час екскурсії по Київському медіа-центру телеканалу «Надія», яку провів його менеджер Андрій Колодій, студенти НаУКМА відвідали офіс, гримерку, побували на знімальному майданчику, в апаратній кімнаті й так званій «ефірці», звідки транслюється сигнал. Побачили, як готуються декорації до передачі «Помолитесь за меня», що йде в прямому ефірі, почули про саму програму. Блиск в очах молодих людей свідчив про зацікавленість у такому спілкуванні.

Про мету цієї зустрічі розповідає професор Людмила Филипович:

— До Церкви адвентистів сьомого дня прийшла група студентів із «Києво-Могилянської академії», які з 1 вересня записалися на дуже цікавий курс, що був введений в цьому ВНЗ з перших років його існування. Він спочатку називався «Релігія в її лідерах», потім — «Релігієзнавство-2», а зараз — «Практичне релігієзнавство». Самою назвою ми хотіли закласти ідею знайомства студентів на практиці з релігійними течіями, які є в Україні.

Я вважаю, що монотонні й нудні лекції, які читають викладачі студентам, краще замінити на знайомство з релігійними традиціями від самих носіїв цих традицій. І в межах цього курсу ми вже побували у мусульман, у православних. Плануємо відвідати греко-католиків, римо-католиків. Ми періодично буваємо в адвентистській церкві, оскільки вважаємо, що це одна із тих релігійних організацій, яка може зацікавити сучасну молодь. Головне, що її можливо візуалізувати: є храм, є пастори, священнослужителі, через яких можна донести ті ідеї, якими живе церква на даний момент. Хотілося б, наприклад, побувати в даосів, але ніяк не можемо їх знайти, хоча вони зареєстровані Державним комітетом у справах релігії. Кажуть, що є в Україні навіть зороастрійці. Але годин нам не вистачає всіх відвідати, тому ми вибираємо найбільш показові, найбільш яскраві, послідовні, історичні течії.

Як не дивно, при всьому відродженні релігійного життя в Україні, молодь сьогодні погано знає про це. Взагалі, українці не дуже добре розуміють, в чому різниця між греко-католиками, православними, баптистами. Мета в нас одна — навчити, дати інформацію без усяких оціночних упереджень. Дивіться своїми власними очима, ставте запитання, бо є така можливість. Робіть висновки, чи ви приймаєте цю конфесію, чи не приймаєте. А порівняння — це один із методів такої науки як релігієзнавство, і ми дуже широко його використовуємо. Я думаю, що він буде на користь студентам.
А крім того, мені здається, не тільки з боку студентів є інтерес до церков. Нас завжди дуже радо приймають у всіх релігійних організаціях, тим самим віряни, їхні лідери знайомляться з майбутньою елітою України. Мені ніколи не було соромно за моїх студентів із «Києво-Могилянської академії». Вони — високоосвічені люди, у яких високий мотив до пізнання нового, які знають декілька іноземних мов. Мені хочеться, щоб вони були всебічно розвиненні, знайомі з усіма тими релігійними надбаннями, які має наш народ, наша країна.

З Церквою адвентистів сьомого дня у нас дуже давні дружні відносини. Для мене ця церква цікава тим, що вона є активним учасником процесу захисту релігійної свободи не тільки в Україні, але й поза її межами. Для України сьогодні, як показали події останніх років, ця тема не знята з порядку денного, навпаки, набуває нових актуальностей. Тому що обов’язково знайдуться люди, які можуть бути упосліджуваними в релігійному житті, переслідуваними за свої релігійні переконання, і ми знаємо про такі випадки.

Ми вдячні за правдивість і відкритість, яку нам продемонструвала Церква в особі її речника Максима Крупського. Несподіванкою для нас стало знайомство із студією позитивного телебачення «Надія». Я думаю, що після цієї зустрічі у телеканалу збільшиться кількість глядачів і, можливо, мої студенти будуть звертатися до медіа-працівників з якимись проханнями чи пропозиціями. Я сподіваюся, що наші зв’язки будуть тривати і далі. Тому — до зустрічі!

Записав Гнат Мєрєнков
Фото автора

Теги: