Коротко про богословське вживання слова «енергія»

В магічно-православній мові замість слова «енергія» використовується слово «благодать», і саме в магічному ключі часто-густо розуміється освячення Церквою предметів: ніби їх «зарядили» божественною енергією-благодаттю...

Зазвичай зі словом «енергія» людина зустрічається ще в шкільному курсі фізики, де вводяться поняття кінетичної та потенційної енергії. Відповідно до словникового (вікіпедійного https://uk.wikipedia.org/wiki..., але цілком достатнього у нашому випадку) визначення, енергія – «це скалярна фізична величина, загальна кількісна міра руху і взаємодії всіх видів матерії. Енергія не виникає ні з чого і нікуди не зникає, вона може тільки переходити з одного стану в інший (закон збереження енергії)». Потім школярі починають розрізняти кілька типів енергії: механічну, електромагнітну, хімічну, ядерну, теплову та ін.

Вочевидь, під впливом шкільного уявлення про електричний струм, котрий можна накопичувати, з блискавок як дуже видовищного способу передачі електроенергії, виникло і окультне розуміння «енергії», як певної «сили», або «мани», котру також можна накопичувати та витрачати (порівняй поняття «енергетичний вампір»), котра як блискавка вдаряє у магічних обрядах… В магічно-православній мові замість слова «енергія» використовується слово «благодать», і саме в магічному ключі часто-густо розуміється освячення Церквою предметів: ніби їх «зарядили» божественною енергією-благодаттю.

Для богослова найважливішим є первісне значення цього слова, котре українською можна перекласти просто як «дія»¹. Наведу переклад цього слова з Давньогрецько-російського словника Дворецького:

ἐν-έργεια ἡ

1) действие, деяние (ἐνέργειαι σπουδαῖαι Arst.);

2) деятельность (характера), активность, живость (μεταβάλλειν εἰς ἐνέργειαν ἐξ ἀργίας Arst.);

3) сила, мощь (ἐ. ἐναγώνιος Diod.): κατὰ τὴν (κατ᾽) ἐνέργειαν NT согласно, тж. в силу или в меру (чего-л.);

4) филос. энергия, сила в действии, (осуществлённая) действительность: ἡ ὕλη ἐστὶ δυνάμει, ὅτι ἔλθοι ἂν εἰς τὸ εἶδος ὅταν δέ γ᾽ ἐνεργείᾳ ᾖ, τότε ἐν τῷ εἴδει ἐστίν Arst. материя существует в возможности, так как может облечься в форму; когда же она существует в действительности, тогда она форму (уже) приобрела.

Етимологічно, слово ἐνέργεια походить від ἐργᾰσία (робота, праця), ἐργάζομαι (працювати, робити, обробляти).

Це поняття має давню історію. Це Аристотель в Метафізиці, формуючи вчення про можливості і здатності, вживає слово ἐνέργεια в сенсі здійсненності сущого, протиставляючи його «сущому в можливості» (Arist. Met. IX 6. 1048a 30-35). Рух та зміни речей, у разі відсутності зовнішнього втручання, зумовлено «енергією», що міститься у самих речах, та перебуває чи у стані дії (ἐνέργεια), чи у стані можливості дії (δύναμις).

Свят. Василь Великий у Посланні 234 пише, що до нас сходять Божественні енергії, тоді як Його сутність залишається для нас недосяжною. Тобто, за думкою святителя, ми отримуємо діючі в нас дари Св. Духа, благодать, що навертають наші думки та справи до Бога. Серйозну увагу цьому терміну приділив також свят. Григорий Палама, а питання, що їх зачепив цей святитель, в подальшому розглядались і на кількох Помісних соборах², визначення котрих для православних мають майже догматичне значення.

Нажаль, під впливом засобів масової інформації в суспільній думці домінує саме окультно-магічне розуміння енергії як електроструму, але на духовному рівні. Окультний елемент тут найвиразніше виражається саме в безособовості цієї енергії, це певна «енергія в природі» чи «енергія природи», тоді як в богослов’ї енергія – це завжди чиясь дія.

В Сімнадцяту Неділю по Зісланні Святого Духа у Патріаршому соборі УГКЦ владика Йосиф (Мілян) на проповіді youtube.com/watch... (11:39-11:58) заявив: «І якщо кожен з нас о 9 годині промовить бодай коротесеньку молитву, ця енергія, піднесена до Бога у молитві, відіб’ється нам Божим миром». Звісно, проповідь, тобто усний виступ, а не ретельно вичитаний трактат, допускає неточності у формулюванні, але за невивіреними богословськими термінами може стояти не лише певна неуважність чи необережність, але і хибні концепції, за якими може таїтися єресь.

З одного боку, молитва і є однією з енергій=дій людини, але вл. Йосиф розрізняє молитву і енергію, для нього це не одне й те саме. А «відбивання енергії» – це, все ж таки, здебільшого окультний термін, навіть якщо йдеться про Божий мир. Звісно, я не думаю, що поважний ієрарх УГКЦ вкладав в свою проповідь саме магічні сенси, але, боюся, велика кількість його мирян могла почути саме їх, навіть не усвідомлюючи цього.

1 Докладніше можна прочитати тут: Танев С. Понятие энергии в византийском богословии и в физике / Труды КДА, 21 (2014), с. 85-103. - https://www.academia.edu/10073057/

2 Дещо є тут: Отрывки Соборного томоса 1351 г. - https://www.academia.edu/7667282/

Ілля Бєй, магістр богослов'я, викладач КДА

Фото btest.ru