Вхід

У вас немає акаунту на Religion.in.ua? Зареєструйтесь

Історія
«На богословському рівні католицизм, православ

6 11 2019 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я, Аналітика, Історія

«На богословському рівні католицизм, православ'я і протестантизм дуже зблизилися». Актуальна розмова про розвиток богослов'я в Україні та світі

Продовження розмови Кирила Караченцева, ведучого програми "Ultima cena" на каналі "Ісландія", та Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію. Початок розмови див. у перередній публікації «Чим займається новітня теологія?».

«Чим займається новітня теологія?». Актуальна розмова про розвиток богослов

6 11 2019 Публікації, Інтерв'ю, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Чим займається новітня теологія?». Актуальна розмова про розвиток богослов'я в Україні та світі

25 жовтня 2019 р. на українському каналі "Ісландія" в програмі "Ultima cena", яка присвячена релігіям у сучасному світі, відбулася розмова Кирила Караченцева, ведучого програми, і Юрія Чорноморця, професора Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, доктора філософських наук, про новітню теологію; про те, чим вона займається; про актуальні проблеми сучасних теологічних досліджень; про те, як теологія існує в Україні; про можливі перспективи її розвитку. Пропонуємо текстовий варіант розмови.

Моралістський інтернаціонал. Роль російських православних діячів у транснаціональній мережі моральних консерваторів

29 10 2019   Крістіна Штьокль Публікації, Аналітика, Історія

Моралістський інтернаціонал. Роль російських православних діячів у транснаціональній мережі моральних консерваторів

Австрійська соціологиня, дослідниця постсекулярних конфліктів, авторка декількох книг про Російську Православну Церкву Крістіна Штьокль презентувала проміжні результати свого нового дослідження на семінарі в Києві, організованому 23 вересня 2019 року Інститутом історії Церкви та Київським центром Українського католицького університету (УКУ).

«Житіє моє», або Про святість з людським обличчям

11 09 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

«Житіє моє», або Про святість з людським обличчям

У православній Церкві є безліч великих святих – древніх мучеників, які, вмираючи, викривали язичників у всіх видимих і небачених гріхах; монахів, які зрікалися світу, що у злі лежить; бояр і бояринь, які будували храми, не звертаючи уваги на те, як жили їхні закріпачені селяни; ігуменів монастирів, що володіли десятками сіл та тисячами гектарів землі; князів та благочестивих царів, які завойовували інші народи, безумовно, тільки заради того, щоб поширювати православ’я…

Чекали нападу, а зустріли з короваєм. (Не)добра історія, яка трапилась на Хмельниччині

23 08 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

Чекали нападу, а зустріли з короваєм. (Не)добра історія, яка трапилась на Хмельниччині

Щороку на Успіння з села Білогородка Ізяславського району Хмельницької області віряни УПЦ (МП) ідуть хресною ходою до Почаєва. Протягом багатьох років у кожному селі люди їх зустрічали з хлібом-сіллю, прикладалися до образу Почаївської Божої Матері, який несли із собою прочани, і проводили з молитовними піснеспівами далі у добру дорогу. Але цього разу паломницька дорога виявилася з перепонами. Річ у тому, що парафії декількох сіл, через які вони мали йти, перейшли до ПЦУ.

Христова діва – баба Марія. Життя і смерть селянки з хутора Олексюки

13 08 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

Христова діва – баба Марія. Життя і смерть селянки з хутора Олексюки

За тиждень до смерті Марія як могла прибралася у хаті: щось підбілила, поскладала речі – бо ж люди прийдуть на похорон. Після того сама причепурилася, вдягнула святковий одяг, хустку, у якій ходила до церкви, лягла… І більше не вставала. Вона перейшла у вічність дівою Христовою, якій цьогоріч виповнилося 95 років.

Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви

18 07 2019 Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Нова епоха в історії України: повернення духовенства і мирян в освітній простір вселенської Церкви

30 червня - 14 липня 2019 року у Волоській академії богословських студій (Греція), одному з флагманів сучасної православної освіти, було проведено літню школу для духовенства і мирян-богословів Православної Церкви Україні. Студенти і викладачі богословських шкіл України за сприяння авторитетних богословів з різних Помісних Православних Церков вивчали богослов’я у Греції та були прийняті Вселенським Патріархом. Подібні богословські події будуть регулярними і стануть серйозним поштовхом для інтеграції духовної освіти України в освітній простір вселенської Церкви.

Богословська освіта і виклики, які ставить Богословська академія Волоса: необхідність зміни парадигми

18 07 2019   Ніколаос Аспруліс Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Богословська освіта і виклики, які ставить Богословська академія Волоса: необхідність зміни парадигми

30 червня - 14 липня 2019 року група студентів духовних академій Православної Церкви України взяла участь у двотижневій програмі навчання Академії богословських студій в місті Волос (Греція). Волоська академія відома як дослідницький центр, який запроваджує інноваційні підходи у світовій богословській освіті. Для знайомства українських читачів з цим богословським закладом пропонуємо доповідь Ніколаоса Аспруліса (Nikolaos Asproulis), заступника директора цієї Академії та співробітника журнала "Theologia", прочитану на конференції  "Теологічна освіта в Білорусі і країнах Європи в контексті забезпечення свободи віросповідання", яка відбулася в Мінську 21-22 листопада 2014 року за участю представників наукових і духовних установ Болгарії, Білорусі, Греції, України, Литви, Польщі, Росії, зокрема РПЦ.

Розвиток української богословської думки в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова

11 07 2019   Тетяна Левченко, кандидат філософських наук Публікації, Богослов'я, Історія

Розвиток української богословської думки в Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова

Аналіз розвитку богословської думки в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова в області підготовки кадрів вищої кваліфікації

«Думай!». Як ми голосували в семінарії за президента

19 04 2019   Денис Таргонський Публікації, Історія

«Думай!». Як ми голосували в семінарії за президента

У 2004 році відбувалися вибори президента України. Я тоді навчався у Київській духовній семінарії УПЦ. Учні духовних шкіл «по послушанію» всі гуртом пішли на виборчу дільницю. Інспектори біля входу в кабінку з легеньким притиском нагадували про «відповідальність перед Богом за свій вибір». Відповідно майже вся семінарія голосувала ЗА Януковича.

Сучасне православ`я: знакові тенденції

17 04 2019   Анатолій Хільченко, священик Публікації, Історія

Сучасне православ`я: знакові тенденції

У житті православної спільноти є, певна річ, багато проблем. І церковна свідомість для того й існує, щоби з’ясовувати та усувати все те, що перешкоджає повноцінному розкриттю в житті церковному вічної Істини, актуалізації буття Спасителя у будь-який час і в будь-якій формі у Його Тілі- Церкві (як про це сказав якось Апостол — не він живе, а живе у ньому Христос). У цьому також полягає тайна причетності Духа Святого до справи дихання Церкви, кожної клітинки Тіла Церкви — Богом…

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина V

20 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина V

Як показують вищенаведені висловлювання представників різних українських Церков, в них наразі ще немає навіть правильного розуміння екуменізму як процесу віднайдення первісної єдності Церкви, тобто вони перебувають на початковій стадії практичного «діалогу любові», тоді як на вселенському рівні католики і православні вже досягли стадію інтенсивного богословського «діалогу істини» – найкращі богослови обох Церков уже зараз дискутують про ті пункти віровчення, з’ясування яких є необхідним для відновлення євхаристійного сопричастя.

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІV

19 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІV

Якщо ПЦУ розуміє себе як Церква-спадкоємниця древньої Київської митрополії, то вона повинна перестати бачити в УГКЦ втрачену назавжди частину Римо-Католицької Церкви, натомість намагатися вбачати у ній тимчасово відокремлену блудну дочку православної Київської митрополії, що за певних умов може повернутися до Церкви-матері – Київської Церкви (ПЦУ).

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

19 03 2019   Вопросы задавал Николай Ковжогин, бакалаврант богословия Публікації, Інтерв'ю, Історія

Как протестанты создали богословскую магистерскую программу в государственном вузе Украины

Рассказывает руководитель христианского образовательного центра «Реалис» Сергей Тимченко, доктор философии (PhD). Название центра расшифровывается как REALIS (Research, Education, and Light), то есть «Реальность: исследование, образование и свет [Божьей истины]».

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІІ

Тут потрібно взяти до уваги різне значення уній, яке їм надавали обидві сторони підписання.

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

15 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію. Частина ІІ

Спрощено можна сказати, що Константинополь все більше зближується з католицькою еклезіологією, тоді як Москва все більше сповідує протестантську еклезіологію. Всі інші православні Церкви перебувають між цими двома полюсами, ближче чи далі від одного з них.

УГКЦ і томос про українську автокефалію

6 03 2019   Микола Крокош Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

УГКЦ і томос про українську автокефалію

Відновлення єдності Київської Церкви – далека екуменічна перспектива чи реунія вже тепер?

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

30 01 2019   Анатолій Денисенко Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Безодня? Неомарксизм, або Туди і звідти

«Писати про Маркса – ще не значить бути марксистом» (Вадим Межуєв)

«Я створив теоретичну модель думки.

Чи міг я підозрювати, що люди захочуть втілити її в життя

коктейлями Молотова?» (Теодор Адорно)

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

10 01 2019   Любомир Дударчук Публікації, Аналітика, Історія

Позиція ієрархів Українських Церков – митрополитів Полікарпа (Сікорського) та Андрея Шептицького щодо політики німецької окупаційної влади (1941–1944 рр.): порівняльний аналіз

Період 1941–1944 рр. на території України характеризувався значними трансформаціями життя місцевого соціуму. Релігійна сфера не була винятком. На початковому етапі окупації німецька адміністрація дала дозвіл на діяльність низки релігійних організацій. На території Західної України найчисельнішими деномінаціями були Українська Греко-католицька Церква і Українська Автокефальна Православна Церква, очолювані митрополитами Андреєм Шептицьким і Полікарпом (Сікорським) відповідно. Їх позиція щодо політики німецької влади значною мірою впливала на релігійну ситуацію в регіоні.

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

21 12 2018   Пантелеімон (Родопулос), митрополит Тіролейський і Серентіонський Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Територіальні юрисдикції відповідно до православного канонічного права

Стаття грецького каноніста митрополита Пантелеімона (Родопулоса) перегукується з нещодавно опублікованою на нашому порталі статтею архім. Григорія (Папатомаса). Автор детально розглядає православне канонічне право стосовно еклезіології і зокрема територіальних юрисдикцій. У статті також обговорюється єресь філетизму, на який нині страждають мало не всі Помісні Церкви, а також неканонічні юрисдикції.

Наша пост-экклезиологическая эпоха

21 12 2018   Архимандрит Григорий (Папатомас) Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

Наша пост-экклезиологическая эпоха

Архимандрит Григорий Папатомас является профессором канонического права и деканом Свято-Сергиевского богословского института в Париже. В своей статье, впервые опубликованной Православной Церковью Эстонии, он доказывает, что мы живем в пост-экклезиологическую эпоху, ввиду утраты нами чувства поместной церкви, принадлежащей определенной территории. Он также анализирует способы, с помощью которых территориально накладывающиеся церкви идентифицируют себя посредством определенных обрядов (католическая), конфессионально (протестанты), либо по этническому признаку (православные). Статья переведена по публикации на сайте епископского викариатства Великобритании и Ирландии экзархата приходов русской традиции в Западной Европе Константинопольского Патриархата.

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

13 12 2018   Сергій Шумило, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Публікації, Богослов'я, Аналітика, Історія

«Липківство» як духовна, канонічна та еклезіологічна проблема Українських Церков

«Липківство, — цебто церковна анархія, церковний революціонізм, — глибоко охопило українські маси, особливо соціялістичну інтелігенцію, охопило й наше духовенство. І хоч з Церкви Липківського на зовні фактично нічого й нікого вже не позосталося, але воно чорним вороном літає над нашою Церквою й до основ розкладає її з середини й донині... І це власне липківство сильно вдарило по чистоті українського православя й позбавило слави нашу Церкву», – застерігав ще в 1950 р. колишній архієпископ Холмський і Підляський, а згодом першоієрарх Української Греко-Православної Церкви в Канаді митрополит Іларіон (проф. І. Огієнко) [1].

Реформация окраин. Евангельское движение в Грузии и Украине

20 08 2018   Михаил Черенков Публікації, Аналітика, Історія

Реформация окраин. Евангельское движение в Грузии и Украине

Европейская Реформация XVI века и евангельское движение в Российской империи века XIX (наша “евангельская Реформация”) обладали огромной освобождающей силой. Этот импульс освобождения сохраняет свою силу до сих пор, но в нашем случае почти не используется. Чтобы эта освобождающая сила могла действовать сегодня, необходимо ее высвободить из той дискурсивной рамки, в которой она удерживается и нейтрализуется. Я говорю о дискурсе власти и насилия, применяя к нашей ситуации тот аналитический подход, что на другом материале смогли блестяще отработать Мишель Фуко, Эдвард Саид, Ева Томпсон и многие другие мастера постколониальной перспективы.

Новий Заповіт та книга Буття жестовою мовою. Досвід Свідків Єгови

3 08 2018 Публікації, Історія

Новий Заповіт та книга Буття жестовою мовою. Досвід Свідків Єгови

17 липня 2018 року світ побачив перший на пострадянському просторі переклад книги Буття мовою жестів для глухих людей. Трохи раніше був опублікований повний переклад Нового Заповіту. Це перша робота такого  масштабу для глухих людей у пострадянських державах. Над перекладом вісім років працювали Свідки Єгови з декількох країн, які вивчили жестову мову або знають її з дитинства, бо виховувалися нечуючими батьками. Переклад Біблії у форматі відео можна дивитися онлайн безкоштовно.

Брак, развод и повторный брак на страницах Нового Завета и в жизни Церкви

11 07 2018   Архимандрит Феогност (Пушков), кандидат богословия Публікації, Історія

Брак, развод и повторный брак на страницах Нового Завета и в жизни Церкви

Едва ли найдется православный или католик, который бы не знал, что на страницах Нового Завета развод строжайшим образом осужден, а брак, построенный после развода, осуждается как прелюбодеяние. Драма Иоанна Крестителя с роковым участием Иродиады вошла в классику литературы и театра. И когда мы читаем евангельский текст о трагической судьбе Иоанна Крестителя (Мк 6:17-29 / Мф 14:1-12 / Лк 3:19), мы понимаем: этот величайший из пророков отдал свою жизнь за то, что обличал грех, который в современном даже христианском обществе уже и грехом не считается. Но ведь, вроде бы, и Сам Иисус высказался вполне однозначно: брак нерасторжим в принципе! Вроде бы…

НОВИНИ

Всі матеріали

останні коментарі

Віряни ПЦУ відстояли у Верховному суді право на перехід...

dutchak1

dutchak1 написал:

Ну і що, хтось читав те судове рішення? З чим вітали парафіян і настоятеля храму?

25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.

26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

wink 

До недавнего времени можно было со снисходительной ирон...

dima222

dima222 написал:

Реально, перечитував іноді біографії наших архієреїв, ужасає те, що більшість немає навіть очної семінарї, і серед них найнайвищі чини архіреїв, даже предстоятелів!... ті що роками мучили свої голови і животи поклали у семінаріях, академіях і єпархіальних послушаніях - в тіні Церкви, а пронирливі і дерзновенні - керують єпархіями... парадоксіс ))) 

Тут священники УПЦ (РПЦ) говорят, мол, что признание ПЦ...

dima222

dima222 написал:

Стаття відмінна. Молодець

Отець Микола Данилевич закрив для мене можливість комен...

dima222

dima222 написал:

Многая лета, отец Андрей

УПЦ МП вже не називає ПЦУ "розкольниками"...

dima222

dima222 написал:

Дякую. Дуже вичерпно і тепер маю багато аргументів на захист ПЦУ перед знайомими з МП. Варто радіти! 

И снова перлы известного запорожского религиозно-полити...

dima222

dima222 написал:

Страшно от таких слов Луки - неужели здоровый человек может такое глаголати? 

Чи має Церква моральне право судити содомітів?

Олександр

Олександр написал:

Короткий зміст матеріалу: Свій хвалить своїх.

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

Onufriy

Onufriy написал:

Цитата: dutchak1
церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці

А слухаючи Гундяєва, так і не скажеш... fellow

Дякую Вам за визнання того, що МП веде антидержавну діяльність wink (звісно трішечки, ну саму крихітку):
Цитата: dutchak1
Позиція організації (МП) стала ворожою окремим проявам держави

Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митропо...

dutchak1

dutchak1 написал:

Однією з основних перешкод в державно-церковних відносинах в Україні є існування т.з науки «релігієзнавство». Назагал це мирне заняття, яке зайняло скромне але менш-більш дохідне місце в явищі української тіньової науки, невелике і замкнене болітце, в якому перетирають свої, далекі від життя, проблемки, плодять докторів і кандидатів філософії. І все би нічого, але в умовах нашої країни ця «наука» зайняла місце між державою і церквами і фактично, самостійно уповноваживши себе на представлення церков, в якості посередника веде діалог з державою. З представників цієї «науки» формуються комітети, департаменти, відділи міністерства яким надалі і доручають те, що в нас названо «державною політикою в області релігії». Зрозуміло, що для більшості держчиновників і законодавців релігія то тьомний лєс і, при виникненні якихось проблем з релігійними організаціями, вони біжать до релігієзнавця, який їм все розкладе «по поличкам». Ну не бігти же їм до тих малохольних, які Богу моляться. Тобто ситуація анекдотична – проголошуючи з усіх трибун про необхідність діалогу з церквами, держава той діалог і відносини імітує, замінює на відносини з бутафорською церквою, утвореною на держзамовлення докторами філософії і політології від релігієзнавства. Причому та побудова почалась ще в 1990 році, коли новоспеченими демократами і викладачами кафедр наукового атеїзму був зліплений союзний релігійний закон де по зразку цивільної громадської організації почали ліпити релігійні. Це була своєрідна резервація для віруючих і в Україні той процес підхопили вже місцеві діячі наукового атеїзму разом з діячами НРУ.

Всі релігієзнавці і викладачі кафедр вміють розказати про різні моделі співіснування держави та релігії, що мають місце у світовій практиці, які, частіше за все, законодавчо оформлені. Але я добавлю, що це є тінь іншої, вищої істин, яка встановлює що спочатку моделі і відносини а потім законодавче оформлення. Загально ця максима в теорії права виглядає так – закони тільки регулюють суспільні відносини і ніколи їх не створюють. Відносини передують законам. І от в нашій ситуації після розпаду СРСР, в ситуації з нульовим рівнем права і відсутністю реальних релігійних організацій як суб’єктів права, перетягнувши до себе конституційний принцип відділення, ми почали ним регулювати відсутні суспільні відносини(!). За цих обставин ті спроби в 90-х роках зробити релігійний закон були приречені. Що і сталось. Перетягнувши слідом за Конституцією цивільне право, ми ним почали регулювати духовні, неправові відносини. І цьому могли б завадити ну хоч якісь, ну хоч елементарні відносини з тими убогими релігійними організаціями. Це не потребує якихось надзвичайних зусиль чи здібностей. Це може навіть релігієзнавець Єленський. Якщо захоче. Наприклад – Єленський любив раніше на різних телевізорах розказувати про важливість автономії релігійної організації і про необхідність її захисту і захисту переходів. Ну і потім він зліпив той закон, Закон Мародерів №4128. І от якби Єленський уважніше придивився до релігійних організацій і до того принципу автономії, він би міг зрозуміти що принцип відділення і принцип автономії це є одне і теж. Або взаємодоповнююче. Принцип автономії в першу чергу означає що організація сама(!) її проголошує, сама визначає її межі а держава тільки бере це потім до уваги. А тому, якщо всі християнські конфесії згідно своїх канонів визначають автономною організацією всю церкву а не парафію, якщо всі конфесії самостійно визначають правила утворення парафій і долю майна - то це і мало би бути одним з основних правил відносин держави і церков. А Конституція це тільки потім констатує як відділення.

Сьогодні цей процес «побудови відносин» продовжують т.з ефективні менеджери, які відчувши своєрідний запит, успішно експлуатують його ресурс. Текст релігійного закону і та діяльність найбільш вповні стали в утворенні організації ПЦУ. В унісон з православною симфонією, з менеджерами від віруючих, в Україні творять близнюка «русского мира». Ось один з них стверджує що УПЦ МП стала ворогом  суспільства. Лукавить, свідомо або по нерозумінню. Позиція організації стала ворожою окремим проявам держави а держава це не є суспільство. Держава це механізм збирання податків, підтримання порядку в суспільстві. Такий же як пральна машина в побуті і стверджувати що пральній машині необхідна церква просто смішно. В суспільстві необхідні якісь відносини держава з церквами, але наша придуркувата машина в своєму існуванні намагається використати церкву в своїх інтересах, інтересах далеких від суспільних. Тому завжди слушне попередження – церква з державою немає ніяких спільних інтересів і їх діяльність не перетинається і не доторкується в жодній точці. І в наших умовах відносини церкви з державою повинні починатись з тези – держава ворог церкви. Можна цитувати одного священника УГКЦ – держава не повинна робити нічого поганого для церкви і нічого доброго. Те, що «УПЦ (МП) всячески демонизируют Минкульт», ну що ж - під час війни завжди виникає потреба в специфічних «законах», текстах. Потреба в людях типу Медінський, Юраш, Єленський і існуючі з обох сторін фронту контори «міністерство культури» перетворилися в розсадники мракобісся.

 

Священик Сєверодонецької єпархії УПЦ (МП) звершив чин в...

Onufriy

Onufriy написал:

Та це прямо чудо!...
Схоже, що "капітан сьогодні був тверезий"

Харків'яни вимагають у парафії УПЦ (МП) відновити колі...

Onufriy

Onufriy написал:

порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» в Харкові давно набули системного характеру

Прокляті воцерковлені дикуни! what
Але ще більше гріха - на місцевих адміністративних беззаконниках і фарисеях

Знайдіть на цьому бланку згадку про УПЦ

dima222

dima222 написал:

Митрополита Лазаря давно треба було оголосити персоною нон грата в Україні - а тим часом його рідним брат Дмитро у Дунаєві біля Почаєва в селі, яке приєдналося до ПЦУ, намагається будувати нову церкву. І точно за гроші Лазаря, бо всі племінники Лазаря - сини та родичі Дмитра, служать священиками у Криму. 

Чем Зеленский страшен для православия

Onufriy

Onufriy написал:

Добрячий текст +5!
 
51-е правило Шестого Вселенского собора запрещает всем христианам посещать комедийные представления... программы с участием Зеленского подпадают под анафему, так как усеяны непристойностями

З огляду на це, православна Церква не повинна б агітувати за Зеро... feel

Але... wink в УПЦ МП тепер усе інакше...

Дійсно, ну як же можна не підтримати чоловічка? Тим більше, коли він - за "електронний концтабір"? winked

Грецький Центр теологічних досліджень пропонує вихід з ...

Onufriy

Onufriy написал:

 
ПЦУ та УПЦ (МП) сформують єдиний православний Синод...

Які дикі пропозиції! belay   
Які страшно відстали ці греки! angry
Вони нічогісінько не знають про "вЬру православную": ні про "російський світ", ні про "вєлічіє", ні про "богоданість" Пу!..
І вже тим більше - про "єресь українства", "єресь гуманізма" і богомерзотність геометрії!!

Ну як же зможуть правовірні овечки святоросійства возсісти поряд з козлищами жидорептилоїдства?!! recourse

Польская Православная Церковь поддерживает украинскую а...

Філософ

Філософ написал:

Польська ПЦ це збір неуків радянського зразка. Вже давно доведено апостольське спадкоємство колишніх УАПЦ і УПЦ КП. Тому всі розмови про "перерукополеження" є безпідставними. Тимбільше з ієрархами ПЦУ спіслужив Вселенський патріарх!