Religion.in.ua > Інтерв'ю > Професор економіки Ренделл Л`юїс: «В Україні і Росії вкрай складно бути власником бізнесу з християнськими принципами»
Професор економіки Ренделл Л`юїс: «В Україні і Росії вкрай складно бути власником бізнесу з християнськими принципами»25 04 2013 |
|
Ще до того, як стати викладачем фінансів, основ міжнародного бізнесу та економіки, Ренделл Л`юїс, професор економіки зі США, брав активну участь у розвитку фінансової частини бізнесу провідних американських компаній LaBelle management, Dana Corporation та Columbia Gas. Сьогодні це дозволяє йому тверезо оцінювати перспективи ведення бізнесу «по-християнськи». Перебуваючи в Україні, професор Л`юїс погодився поспілкуватися з кореспондентом порталу "Релігія в Україні" на теми, якими українські християни щойно навчились артикулювати. ![]() - Яку церкву Ви відвідуєте? Яким чином Ваша освіта корелюється з християнською вірою? - Я регулярно відвідаю позаденомінаційну протестантську церкву. Свою освіту у галузі економіки я отримав від світського університету, але вона постійно була просякнута християнською філософією. Моральний компас - Доволі часто Ви відвідували Нижній Новгород і Санкт-Петербург задля наукової праці. Чи відрізняється Ваше бачення бізнесу від розуміння російських колег? Які проблеми мають російські бізнесмени-християни? - Ви знаєте, Україна і Росія дуже подібні, якщо дивитись з цієї перспективи. Найбільші проблеми – це хабарництво і корупція. У обох країнах украй складно бути власником бізнесу з християнськими принципами. Підприємства у Росії, які утримувались та не давали хабара, безперервно страждали. За ніч цю культури не трансформуєш. Цей процес докорінної зміни заснованого на корупції та хабарництві бізнес-середовища займе час наступних поколінь. Ми можемо змінити тільки один бізнес. Ця варто жертви з огляду на життя майбутніх поколінь. - Володимир Жерновой, один з спікерів конференції Business4Transformation, у якій Ви мали нагоду брати участь, на питання «Як змінилась би Ваша манера ведення бізнесу, якщо б Ви не були християнином?» відповів, що істотних змін не було б. Що б змінилось у Вас? - Засади менеджменту будь-якої особистості чи його стиль керівництва укорінений у його світогляді. Є два головних варіанти світоглядних систем – християнський світогляд та його матеріалістичний антипод. Християнська система доводить, що ми всі істоти, що створені з відповідальністю одне до одної, призначеної Творцем. Матеріалістичний світогляд пропонує ідею, що реальність є нічим більшим, ніж енергія і матерія. Якраз після обрання якогось з вище перелічених світоглядів (якщо лідер їх правильно розуміє та визначає) випливають плани, рішення та манера поводження з іншими. Таким чином, відповідь буде такою: стиль ведення бізнесу залежить від світогляду лідера. Якщо він стане матеріалістом, його ключові рішення істотно зміняться. Після того, як я став християнином, кожне рішення, яке я приймав або планував приймати, фільтрувалось крізь цінності християнської моралі та етики. Мій досвід такий: фінансовий прибуток ніколи не може супроводжуватись аморальними рішеннями. - Як професіонал у економічній сфері Ви свідомі того, що «справи» можна вести правильно, по закону, та навпаки. У який спосіб Ви радите своїм колегам-християнам уникати моральних компромісів на роботі? - Як професор, як кажу своїм студентам та іншим, що етичні компроміси здатні зупиняти їхнє зростання всередині організації. Якщо і є якісь речі, які відрізняють нас як християн, це наша цілісність та моральний компас. «Капітал» vs Біблія - Відомий п`ятдесятницький богослов Вейн Грудем писав, що «рука ринку» та й навіть економічна нерівність – все це частина Божого плану. Чи можливо, по-вашому, бути одночасно християнином і марксистом у дусі його «Капіталу»? - Викликом для християнина, який став послідовником марксистської доктрини, стає одна ключова відмінна риса, розуміння якої впливає на розуміння ринку і економічної нерівності. Економіка як така стартує з понять дефіциту і обмеження у контексті вільного прийняття рішення та транзакцій, що виникають з-поміж покупцем та продавцем. Не розглядаючи Божий план крізь призму примусової економічної нерівності, християнин турбується про вищий добробут інших та розшукує ту економічну модель, яка обмежує недієвість та неефективність всієї системи. Божий план краще охарактеризувати як стосунки служіння (це є християнством), радже ніж як революцію та контроль (це є марксизмом). З історії очевидно, що вільні ринки, підпорядковані християнському світогляду, можуть бути ліпшою альтернативою. Християни мають внутрішній обов`язок служити, але це їхній вибір, ні в якому разі не примус. Тому підсумую, що дійсно існує дихотомія між марксизмом та християнством. Рішення християнина прийняти Ісуса Христа як свого особистого Спаса є рішенням індивідуальним, не груповим. Християнство звертається до індивідів, які приймають відповідальність за своє майбутнє. Маркс мріяв про групове мислення і жертвоприношення (індивіда – О.Г.) задля добробуту групи. Насправді ми не можемо контролювати інших, але ми можемо на них впливати. Християнство краще себе почуває у контексті вільного ринку, оскільки він будується багатьма індивідуальними рішеннями, що створюють груповий вибір. Це допомагає групі доходити консенсусу стосовно майбутнього того чи іншого товару або тієї чи іншої послуги. - Як Ви ставитесь до латиноамериканської теології звільнення? - Латиноамериканська теологія звільнення заснована на гуманістичному вченні, яке піддалось впливу марксистської думки, поєднаної з римо-католицьким корінням. Мотивацією було скрутне становище бідних як базис для тлумачення Писання, яке веде до соціальних реформ, що закликають до розподілу прибутків. І все це з причин дій уряду як відповіді на теоретичну або дійсну загрозу популістського повстання. Філософія цього руху не укорінена у традиційній історичній християнській доктрині, яка навчає однозначно як прийняттю цивільної влади, так і турботі про відповідь, що мотивована любов`ю слуги (грецькою agápē). Заради справедливості хочу підкреслити, що римо-католицьке вчення не засуджує засади «теології звільнення». - Але просування по службовій драбині часто вимагає згоду з внутрішніми моральними орієнтирами корпорації. - Ні, підвищення у званні рідко мотивовано аморальними вчинками. Зрештою, ти йдеш драбиною саме тому, що тобі довіряють. Довіра, порядність та життя віруючого надають численні переваги на робочому місці. Звичайно, я не надто впевнений, що ті ж самі істини надають в Україні ті ж самі переваги. Припускаю, що наші культури (передусім економічні – О.Г.) відрізняються у багатьох вимірах. Поклик грошей - Глеб Співаков, один з найодіозніших українських бізнесменів-християн, у інтерв’ю казав:«Стандартом успіху у бізнесі можна назвати сукупність двох понять: по-перше, успішне донесення людям Євангелії, по-друге, високі економічні показники». Ви погоджуєтесь? - Євангелізація походить з відкритості нашої віри, але не примусу слідувати нашим переконанням. Зрештою, успіх у цьому може прийти, а може й не прийти. Я не вірю, що бізнесмен має слідувати за Христом з ціллю отримання фінансових або бізнес-інтересів. Він повинен робити це саме тому, що вірить, що через свою справу він славить Сина Божого, Який його спас. Іноді шляхом до привертання уваги невіруючої людини є демонстрація успішної бізнес-моделі. - На конференції Ви зробили низки сміливих макроекономічних прогнозів. Поясніть: чи має шанс на життя ідея Олександра Сугоняко про безпроцентний банкінг? Як Ви оцінюєте досвід мусульман? - Низка ключових елементів, що знаходять відображення у ісламському банкінгу, рівнозначні давньоєврейським та ранньохристиянським банківським системам, що забороняли лихварство. Ідеї пайової відповідальності та більш персональних стосунків базуються на прийнятті важливості спільноти, як це відбувається у монотеїстичних релігіях. В цьому плані мусульманська система пропонує нам декілька корисних прозрінь. Додам, що ісламська система не дотримується принципу валюти та її деривативів як засобу збереження (накопичення) у тому сенсі, як це роблять світові банківські системи. Як результат «християнський банкінг» в США заснований передусім на принципах християнського світогляду, який демонструє прихильність до компонентів фінансових транзакцій та (економічного - О.Г.) інтересу. В цілому ж закони та культура кожної окремої країни впливають на нашу здібність досягати ідеальної біблійної концепції банкінгу. Можливо, культура та законодавчий контекст є ключовими факторами, завдяки чому є низка відносно «прийнятних» банківських систем. КСВ vs Біблія - У минулому році Київ відвідував пан Александр Даппен, німецький бізнесмен, який активно артикулював ідеєю, що християнський бізнес є більш конкурентоспроможним через його ставлення до клієнтів з гідністю. В той же час теорія корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) все більше нагадує цінності християн-підприємців. Як можна їх відрізнити? - Диференціація між КСВ та «християнським» бізнесом заснована на частково на несхожих етичних світоглядах. КСВ походить з утилітарної етики. Цінності бізнесу віруючих людей укорінені у сімох класичних церковних духовних чеснотах. Етичні чесноти церкви обов’язкові з тієї причини, що вони походять з релігії одкровення, у той час коли етика КСВ, не особливо довіряючи одкровенню біблійного канону, орієнтована здебільшого на прибуток. В цьому плані християнські цінності покояться на вічних переконаннях, які, у свою чергу, здатні подеколи витісняти принцип максимізації прибутку, яка є частиною виклику для КСВ. - Чи можна сказати, що КСВ багатьох фірм «відпаде» за умов відсутності профільного на неї бюджету, у той час коли цінності християн здебільшого не ситуативні? - Можливо, існують деякі цінності бізнесу християн, які частково збігаються з КСВ. Тим не менш, оскільки цілі обох ідеологій істотно відрізняються одне від іншої, нам треба бути обережними та тримати їх у роздільному стані. Місія бізнесу християн – жити життям із Христом у її центрі. Місія КСВ – збільшити прибутковість підприємства. Повернутися назад |