Місійний гаманець. Боб Вестфол провів для українців семінар про фандрейзинг з християнських позицій

Що може сказати про стан українського неприбуткового сектору краще за те, що на батьківщині Миколи Амосова немає спеціального сайту по фандрейзингу. Проте у Російській Федерації він є і свідчить про перехід тамтешніх НКО (некомерційних організацій) на рейки цивілізованого фінансування, де благодійний фонд – не секулярний аналог церковної свічки за скоєні гріхи.

Що може сказати про стан українського неприбуткового сектору краще за те, що на батьківщині Миколи Амосова немає спеціального сайту по фандрейзингу. Проте у Російській Федерації він є і свідчить про перехід тамтешніх НКО (некомерційних організацій) на рейки цивілізованого фінансування, де благодійний фонд – не секулярний аналог церковної свічки за скоєні гріхи. 

Відрадним явищем на цьому тлі став практичний семінар Боба Вестфола, який відбувся 29 серпня в Ірпіні, під Києвом. У кращих традиціях католицького єзуїтського просвітництва організатор події – Асоціація «Духовне відродження» (АДВ) – планував, як здається, подати мистецтво залучення коштів (що і є, за суттю, фандрейзингом) крізь призму християнської філософії.

Публіка відреагувала вдячно: сучасна зала Ірпінської біблійної церкви була заповнена представниками українського третього сектору, кількість яких сягала 100 чоловік. «Ми були приємно здивовані, що постать Вестфола, який є у Америці одним з найефективніших спеціалістів у своїй галузі, привабила не тільки голів християнських за суттю організацій (як, наприклад, Caritas), так ї людей з нерелігійних благодійних фондів, - каже Борис Волков, виконавчий віце-президент АДВ. Їх було біля 15%».

Почав Вестфол з впливу світової фінансової кризи. Але, на щастя, це не перетворилось на мистецтвознавче описання верещагінської картини «Апофеоз війни». Прелюдія семінару була вкрай інструментальною: за думкою спікера, криза, наче хвиля, впливає на здатність бізнесу мати необов’язкові витрати. А необов’язкові витрати – це і є благодійність. Тому, казав спікер, який знайшов шлях до сердець керівників американського фонду BMW Foundation, українським фандрейзерам потрібно аргументувати, чому саме їм необхідно виділити кошти.

Якщо припустити, що фінансові донори по всьому світу однакові, то спікер дав шанс подивитися на мотиви й українських донорів. Лунали результати дослідження Bank of America за 2012 рік, які доводили, що 74% жертводавців спонсують фонди тому, що їхній дар змінить чиюсь долю; тому що мають фінансовий добробут (71%); тому що вірять у розподільчу ефективність фонду (68%). І навпаки, жертводавці схильні до відмови фінансувати з наступних непростих причин: організація надто часто вимагає неадекватні суми (38%), вона змінила керівництво або галузь (29%), донор змінив фокус благодійності (27%) або наявні серйозні зміни у житті – переїзд, фінанси (22%).

Спікер не втомлювався переконувати, що фандрейзинг – це, перш за все, взаємостосунки. Зі своєї сторони, аудиторія не відчувала втоми від спостереження за суто американської практичністю та прагматизмом, який фіксує кожний діловий крок у Excel-табличці та пам’ятає усі етапи роботи із спонсорами. «Я приємно вражена спікером», - з посмішкою каже Галина Дудар, керівник проектів благодійного фонду «ЛАВ» народного депутата України Анжеліки Лабунської.

Для неприбуткових організацій «товар» - це історії змінених життів. «Допоможіть донору сформувати бачення того, до чого призведе його допомога», - радив учасникам семінару Вестфол та рекомендував будувати стосунки не тільки заради залучення коштів, але й і задля самих стосунків.

«На таких семінарах люди мають можливість доторкнутись до глибинного досвіду успішних людей, які власним прикладом можуть показати, як доторкнутись до душі спонсора і нею не маніпулювати», - коментує результати зустрічі Г.Дудар.

Згодом учасники визнавали, що, незважаючи на економічну та культурні прірви (спікер говорив про 102 тис доларів США як про середню суму пожертвувань, що для України є майже неможливо), Вестфолу вдалось зберегти баланс з-поміж філософією благодійництва та презентацією інструментарію, який подеколи здавався новаторським. «На початку я був скептичний щодо семінару: коли завищені очікування, то в мене спрацьовує певний скепсис, - розповідає Микола Романюк, пастор місцевої баптистської церкви. - Але добре те, що він приїхав не вчити, як старший брат – молодшого. Тому, не дивлячись на те, що між Україною та США є величезна прірва, Вестфол дає базові принципи та базовий досвід».

Семінар завершився презентацією книги «Принцип повноцінного життя». Окрім того, що, на думку одного з авторів "Релігії в Україні", книга є «християнською відповіддю на галопуючу зливу літератури про саморозвиток без меж і кордонів», учасників зацікавило специфічно християнське обґрунтування фандрейзингу як діяльності, яка є реалізацією дарів Духа Святого. Для автора кожен фахівець із залучення коштів – це один з персонажів відомої Приповісті про таланти Христа, який застосовує те, що дав йому Бог на користь або за біду.

Звісно, не всі світські люди з цим погодяться. Але щось у тому є, бо, як видно з репутації фандрейзингу в Україні як звичайного жебрацтва, хтось дійсно користувався своїм положенням на добро, а хтось – на добробут власної хати.