Архімандрит Ніканор Мишков: Урок, який Болгарська церква дала Російській

Найважливішим результатом зустрічі між патріархами Варфоломієм і Даниїлом є послання до всього православного світу про те, що спосіб подолання розбіжностей – це не розрив, а збереження спілкування при чіткому і чесному визнанні позицій, «сподіваючись на соборний голос Церкви».

Джерело фейсбук автора

Минає надзвичайно успішний мирний візит болгарського патріарха Даниїла та членів Священного Синоду БПЦ-БП до резиденції Матері-Церкви – Вселенського патріархату на Фанарі.

Багато писали до і під час візиту, і емоції були пов'язані в основному з одним неіснуючим питанням: присутність чи відсутність представників ПЦУ під час спільного богослужіння двох патріархів. Навіть безпідставні (і недоречні) «побоювання» деяких віруючих дали привід писати, що «під час співслужіння було досягнуто домовленості про відсутність участі ієрархів цієї церковної структури - зобов'язання, яке взяв на себе Вселенський патріарх». Неймовірна дурість для заспокоєння невігласів.

Чому? Тому що ми говоримо не про міжправославну зустріч, а про двосторонню подію між Вселенською патріархією та Болгарською патріархією. В якості кого б з'явилися «представники ПЦУ» під час цього заходу? Частиною болгарської делегації? Недоречно. Частиною господарів? Ще більш абсурдно, оскільки це б продемонструвало, що ПЦУ не є самостійною автокефальною церквою, а є частиною структур Вселенської патріархії! Як бачите, за жодних обставин не було б навіть теоретично можливою присутність українських архієреїв під час різних заходів мирного візиту. Так само як і представників будь-якої іншої автокефальної місцевої церкви. Зустріч є двосторонньою між Вселенською патріархією та Болгарською патріархією і більше нічого. Ніколи не було потреби в будь-яких «домовленостях» та «прийнятті зобов'язань» з цього приводу!

Залишається висновок, що ажіотаж навколо ПЦУ служив лише димовою завісою - для відволікання уваги від чогось іншого, пов'язаного з мирним візитом.

Видно було, що кожен з двох патріархів згадував інших православних предстоятелів відповідно до того, що прийнято в його власній єпархії, без того, щоб хтось когось примушував. Сьогоднішня служба в болгарському храмі «Св. Стефан» пройшла повністю відповідно до протоколу Вселенської патріархії у форматі чотирьох архієреїв і чотирьох дияконів (хто розуміє, той розуміє), причому більшість болгарських єпископів залишилися на «запасній лаві» - про решту делегації не згадуємо. Так там і є! Але диптих наш патріарх прочитав так само, як у Софії, і ніхто не мав зауважень.

Як сказало одне ускюдарське курча, «не маючи іншого вибору, БПЦ незабаром сама захоче служити з Епіфанієм».

Залишмо ці жарти зараз.

Найважливішим результатом зустрічі між патріархами Варфоломієм і Даниїлом є послання до всього православного світу про те, що СПОСІБ ПОДОЛАННЯ РОЗБІЖНОСТЕЙ – ЦЕ НЕ РОЗРИВ, а збереження спілкування при чіткому і чесному визнанні позицій, «сподіваючись на соборний голос Церкви». Навіть коли ми обіцяємо, але не йдемо на Собор.

Спроба підірвати крихкий канонічний порядок у Православній Церкві, згідно з яким кожен новообраний предстоятель місцевої церкви йде представлятися Вселенському патріарху на Фанарі, зазнає невдачі. Патріарх Порфирій єдиний з новообраних не зробив мирного візиту до Царгорода, але після вчорашнього дня він вже є самотнім, хоча і знаковим, винятком. Ймовірно, в недалекому майбутньому обставини змусять його виправити цю прогалину.

Від мирного візиту виграли обидві сторони – Болгарський патріарх безперечно отримав легітимність і зробив собі хороший піар, а Вселенський отримав своє, і навіть більше.

Слова патріарха Варфоломія, вислухані смиренно і без заперечень, ще довго лунатимуть як у вухах тих, хто їх безпосередньо чув, так і в житті нашої автокефальної церкви надалі.

А Російська православна церква отримала блискучий урок дипломатії від своєї молодшої сестри і [в деякі моменти] служниці!