Українці Дюссельдорфу залишилися без храму
17 12 2009
Однак нині приміщення церкви потребує капітального ремонту. Коштів на це не має ані українська релігійна громада, ані власники церкви – римо-католики. Тому місцева римо-католицька парафія вирішила цю церкву продати. Споруда є архітектурною пам'яткою тому покупець, швидше за все, не забариться. Дві найбільші українські релігійні конфесії у Дюссельдорфі – православна та греко-католицька – залишилися без церковного приміщення, повідомляє "Німецька хвиля".
У Дюссельдорфі, столиці німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, мешкає велика українська діаспора. І православні, й греко-католики до останнього часу проводили свої богослужіння під одним дахом – у католицькому храмі Христа Царя, розташованому у престижному міському районі Оберкассель. Свого часу римо-католицька громада міста дозволила українцям проводити тут свої богослужіння.
Однак нині приміщення церкви потребує капітального ремонту. Коштів на це не має ані українська релігійна громада, ані власники церкви – римо-католики. Тому, як розповів греко-католицький священик Микола Павлик, місцева римо-католицька парафія вирішила цю церкву продати. Споруда є архітектурною цінністю, тому покупець швидше за все не забариться.
Церкву – під заклад культури
За словами Миколи Павлика, вже немає ніякої надії, що цю церкву в майбутньому вдасться зберегти як діючу. Скоріш за все, після ремонту, який профінансує майбутній власник, вона функціонуватиме як культурний заклад. «Дуже важко нині утримувати такі церкви, якщо в них немає діючої римо-католицької громади», - зазначає він.
У самому Дюссельдорфі нині близько 40 відсотків населення не належать до жодної конфесії і не відвідують церкву. Тому процес секуляризації (перетворення церковної власності на світську) став у Німеччині останнім часом дуже поширеним явищем.
Кількість німецьких католиків щороку різко скорочується. Так, лише минулого року з їхніх лав вийшли понад 120 тисяч людей. Для порівняння 2007 року таких було 93 з половиною тисячі, 2006 – трохи більше 84 тисяч.
«У принципі така тенденція спостерігається по всій Західній Європі, і в Німеччині особливо, - розповідає теолог Клаус Шілбах. - Люди, коли їм так добре ведеться, як у нас у Німеччині, більше не потребують церкви».
Різні конфесії під одним дахом
Українська греко-католицька громада дивиться в майбутнє з оптимізмом. Тут переконані, що їх не залишать напризволяще і що ще до Різдва їм знайдуть нове місце для проведення богослужінь. Як зазначає священик Микола Павлик, у цьому українським греко-католикам дуже сприяє місцева римо-католицька громада.
Інша справа з православними українцями, яких у громаді Дюссельдорфа налічується близько 300 чоловік і які не отримують прямої фінансової підтримки ні від православних церков з України, ні від місцевих релігійних громад. Утім, на допомогу можна чекати і від неспоріднених організацій. Аби якось підтримати одне одного, різноманітні релігійні конфесії у Німеччині тісно співпрацюють між собою.
У Дюссельдорфі, столиці німецької федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія, мешкає велика українська діаспора. І православні, й греко-католики до останнього часу проводили свої богослужіння під одним дахом – у католицькому храмі Христа Царя, розташованому у престижному міському районі Оберкассель. Свого часу римо-католицька громада міста дозволила українцям проводити тут свої богослужіння. Однак нині приміщення церкви потребує капітального ремонту. Коштів на це не має ані українська релігійна громада, ані власники церкви – римо-католики. Тому, як розповів греко-католицький священик Микола Павлик, місцева римо-католицька парафія вирішила цю церкву продати. Споруда є архітектурною цінністю, тому покупець швидше за все не забариться.
Церкву – під заклад культури
За словами Миколи Павлика, вже немає ніякої надії, що цю церкву в майбутньому вдасться зберегти як діючу. Скоріш за все, після ремонту, який профінансує майбутній власник, вона функціонуватиме як культурний заклад. «Дуже важко нині утримувати такі церкви, якщо в них немає діючої римо-католицької громади», - зазначає він.
У самому Дюссельдорфі нині близько 40 відсотків населення не належать до жодної конфесії і не відвідують церкву. Тому процес секуляризації (перетворення церковної власності на світську) став у Німеччині останнім часом дуже поширеним явищем.
Кількість німецьких католиків щороку різко скорочується. Так, лише минулого року з їхніх лав вийшли понад 120 тисяч людей. Для порівняння 2007 року таких було 93 з половиною тисячі, 2006 – трохи більше 84 тисяч.
«У принципі така тенденція спостерігається по всій Західній Європі, і в Німеччині особливо, - розповідає теолог Клаус Шілбах. - Люди, коли їм так добре ведеться, як у нас у Німеччині, більше не потребують церкви».
Різні конфесії під одним дахом
Українська греко-католицька громада дивиться в майбутнє з оптимізмом. Тут переконані, що їх не залишать напризволяще і що ще до Різдва їм знайдуть нове місце для проведення богослужінь. Як зазначає священик Микола Павлик, у цьому українським греко-католикам дуже сприяє місцева римо-католицька громада.
Інша справа з православними українцями, яких у громаді Дюссельдорфа налічується близько 300 чоловік і які не отримують прямої фінансової підтримки ні від православних церков з України, ні від місцевих релігійних громад. Утім, на допомогу можна чекати і від неспоріднених організацій. Аби якось підтримати одне одного, різноманітні релігійні конфесії у Німеччині тісно співпрацюють між собою.
Повернутися назад