Грецький митрополит порекомендував УПЦ звернутися до Вселенського патріарха за вирішенням питання свого статусу

Священник УПЦ відвідав Еладську церкву, з якою УПЦ в 2019 році розірвала євхаристійне спілкування через надання томосу ПЦУ

Священник УПЦ ієрей Василь Максимишинець, який зараз служить в громаді УПЦ за кордоном у Бельгії, розповів про свою зустріч на грецькому острові Корфу з митрополитом Керкірським Еладської православної церкви Нектарієм та розмову про проблеми зі статусом УПЦ.

За словами священника, його допустили до літургії на підставі відповідного листа митрополита Онуфрія як священника Київської митрополії УПЦ. На підставі цього він зробив висновок, що УПЦ визнається за кордоном без прив’язки до Московського патріархату.

Митрополит Керкірський, з яким клірику вдалось поспілкуватись, начебто пояснив, що якщо УПЦ не поминає патріарха Кирила, то вона незалежна. Але оскільки вона і не автокефальна, то єпископ Еладської церкви порадив з цим питанням звернутись до Вселенського патріарха, оскільки це єдиний, хоча і складний, шлях. Нектарій зауважив, що УПЦ мала зробити таке звернення в Константинополь до того, як це зробила ПЦУ. На даний момент руху в цьому напрямку заважає частина єпископату УПЦ, така як митрополит Запорізький Лука.

Священник Василь Мксимишинець визнає, що УПЦ наразі існує в складному статусі, який не підпадає під всі відомі класичні визначення. З цього він робить висновок, що «церква може бути самостійною і залишатися канонічною без автокефального статусу», а от томос не завжди гарантує канонічність, як це сталося з ПЦУ.

Коментар редакції. Звернімо увагу, що 6 грудня 2019 року на засіданні синоду УПЦ було оголошено про повний розрив євхаристійного спілкування з Еладською архієпископією та Александрійським патріархатом, які визнали ПЦУ. 13 листопада 2018 року синод УПЦ припинив євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом. Але, як бачимо, клірики УПЦ, які проживають за кордоном, попри формальну заборону підтримують канонічні зв’язки з церквами, які визнали ПЦУ. Це дає надію, що за такою ж схемою УПЦ почне відновлювати євхаристійне спілкування і з іншим церквами, які визнали ПЦУ, в першу чергу зі Вселенським патріархатом.

Ще один нюанс – це констатація грецьким єпископом «незалежності УПЦ від РПЦ» на підставі факту непоминання патріарха Кирила. Митрополит Онуфрій поминає патріарха Кирила в числі інших патріархів, а не як Господина і Отця. Але його поминають в низці єпархій та більшості монастирів УПЦ, в тому числі київських. А отже, немає підстав говорити, що УПЦ повністю незалежна від РПЦ, поки її частина визнає над собою омофор Московського патріарха.

Крім того, факт непоминання і начебто на цій підставі прийняття помісними церквами УПЦ як канонічної церкви зі спірним статусом не говорить про те, що вона має самодостатню канонічність за кордоном. 

Нарешті, митрополит Нектарій належить до церкви, яка визнала ПЦУ, а значить, вважає всю Україну канонічною територією ПЦУ, де єпископат УПЦ має статус титулярних єпископів, які мають об’єднатись з ПЦУ. Не факт, що таке ж ставлення до УПЦ буде в інших помісних церквах, які готові приймати її лише як частину РПЦ, навіть якщо цей канонічний зв’язок не буде озвучуватись.